Тема 12

козацького повстання в Росії під керівництвом О. Пугачова). Крім цього, Катерина II, яка не мала законних прав на росій­ський престол, прагнула використовувати найбагатші землі, що належали Січі, для роздачі своїм прихильникам. Після закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 рр., ліквідації Кримського ханства і здобуття Росією виходу до Чорного моря, відпала військова потреба в козацтві на території, що стала внутрішньою частиною імперії. У квітні 1775 р. Катерина II за порадою князя Г. Потьомкіна прийняла рішення про лікві­дацію Запорозької Січі (принципове рішення про це було при­йняте ще в 60-ті рр. XVIII ст.).

4 червня 1775 р. 10-тисячний російський загін під команду­ванням генерала Текелія, який повертався з турецької війни, раптово оточив Січ, у якій перебував невеликий 3-тисячний гарнізон (основна маса козаків брала участь у війні на боці росій­ської армії) і зажадав її капітуляції. На військовій раді козаки вирішили не воювати з росіянами, яких вважали своїми «бра­тами» і союзниками. Наступного дня за наказом Текелія із Січі були вивезені боєприпаси, артилерія, військова скарбниця, клейноди й архів. Усі будинки на Січі, крім укріплень, зруй­нували (зокрема, 500 козацьких майстерних і торгових домів).

Після цього протягом двох тижнів, з 25 травня до 8 червня 1775 р. 100-тисячна російська армія цілком окупувала запо­розькі землі. У червні 1775 р. вийшов указ імператорського Сенату, за яким запорожцям було запропоновано записатися в селянський (державних селян, що відбувають замість панщини військову службу) і міщанський стани.

Була репресована військова старшина Запорожжя. Кошовий отаман Петро Калнишевський протягом 25 років відбував ув'язнення у Соловецькому монастирі на Білому морі, вій­ськовий суддя Павло Головатий і військовий писар Іван Глоба були заслані до Тобольська.

Ліквідація Запорозької Січі супроводжувалася знищенням традиційного козацького адміністративно-територіаль­ного укладу, запровадженням російських адміністратив­них і судових установ, змінами в соціальній структурі населення — ліквідацією козацького стану, закріпаченням селян, реорганізацією козацького війська в регулярні полки російської армії. Під владою Росії опинилася більшість україн­ських земель: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина і Запорожжя.