Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України

Історія Україн _и

Тема 11

устрій, що спочатку співіснував із традиційним розподілом території на полки і сотні.

Істотно обмежилася влада гетьмана. У 1709 р. цар приставив до гетьмана І. Скоропадського свого резидента, який повинен був контролювати зв'язки гетьмана із сусідніми державами, не допускати звільнень і призначень старшини без відома царя, контролювати фінансову політику. Через деякий час він одержав право самостійно проводити слідство і суд над особами, запідозреними в зраді державних інтересів Росії. Одним із головних завдань резидента було нав'язування людям думки, що все погане робиться тільки українською старши­ною, а російський цар є захисником простих людей (дійсно, на той час козацька старшина своїми діями по наверненню до феодальної залежності не лише " посполитих" - селян та міщан, але й козацтва, викликала проти себе масове невдоволення в українському суспільстві).

За І. Скоропадського почалося призначення на полков­ницькі посади російських офіцерів, активна роздача україн­ських земель царським вельможам. Усе більше російський уряд використовував економічний і людський потенціал Украї­ни у власних інтересах. У 1716 р. 10 тис. козаків прокладали канал між Волгою і Доном під Царициним, у 1718 р. кілька тисяч їх зводили укріплення уздовж Тереку, а в 1721 р. 12 тис. українців рили Ладозький канал. Ця практика продовжу­валася і в наступні роки. На будівництво укріпленої лінії між Дніпром і Сіверським Дінцем у 1731 р. були вислані ЗО тис; у 1732 р. - 20 тис, у 1733 р. - 10 тис. селян і козаків.

Після смерті Івана Скоропадського цар Петро І не дозво­лив обирати нового гетьмана, пояснивши це відсутністю гідної кандидатури. Для управління Лівобережжям був призначений бюрократичний орган - Малоросійська колегія (1722-1727 рр.). Метою колоніальної політики царату було повне підпорядкування України і перетворення її на провінцію Російської імперії. Царський уряд втручався в церковні справи і діяльність освітніх закладів, контролював видання книжок, забороняючи друкарство українською мовою. Ліквідувалися залишки української державності. Російськими імператорами послідовно обмежувалися повноваження гетьманського уряду аж до заборони обирати гетьмана, руйнувалася традиційна ієрархія органів влади. Російські офіцери одержали право втручатися у фінанси, судочинство і духовне життя Гетьман­щини. Проявом колоніальної політики стало створення Мало­російської колегії. Постійне перебування на землях Гетьман­щини російських полків повинне було стримувати українців від протестів і непокори царській владі.