Сутність та види капіталу

Капітал – це багатство, здатне приносити дохід. Капітал – це ресурс тривалого користування, що використовується з метою виробництва більшої кількості товарів і послуг та отримання доходу.

Існує багато підходів до визначення капіталу, головні з них:

ü Грошовий підхід до визначення капіталу: капітал це фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді відсотків.

ü Часовий підхід до визначення капіталу: заснований на порівнянні ко­рисності благ у різний час. Цінність теперішніх благ завжди перевищує цінність та­ких самих благ у майбутньому.

Види капіталу:

ü Фізичний капітал – сукупність матеріальних засобів, які використовуються в технологічному процесі виробництва і забезпечують підвищення продуктивності людської праці. (машини, будови, споруди, транспорт, інструменти, запаси сировини та матеріалів);

ü Фінансовий капітал – сукупність грошових коштів та цінних паперів;

ü Юридичний капітал – сукупність прав розпорядження цінностями, які забезпечують їх власнику дохід без затрат праці;

ü Людський капітал – вкладення, які сприяють збільшенню фізичних та розумових здібностей людини. (професійні навички).

У традиційному політекономічному визначенні капітал має такі властивості:

I. За джерелами формування:

– власний капітал — капітал, вкладений власником фірми. Визначається як різниця між сукупними активами фірми та її зобов'язаннями;

– залучений капітал створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту.

II. За напрямами інвестування:

– людський капітал як міра втіленої у людині здатності приносити дохід. (Освіта, професійна підготовка, при­родні здібності і творчість розглядаються як чинники, що сприяють збільшенню обсягів вироб­ництва високоякісної інноваційної продукції;

– інтелектуальний капітал — нагромаджена в процесі інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, що мають економічну цінність і використовуються з метою отримання доходу;

– соціальний капітал — капітал, втілений у якості соціа­льних зв'язків та відносин, заснованих на довірі та зобов'язаннях, що спонукають суб'єктів господарювання до ефективніших дій з метою досягнення спільних цілей.

III. За сферами застосування:

– промисловий капітал — капітал, який застосовується у сфері матеріального та нематеріального виробництва з метою отримання прибутку;

– торговельний капітал — капітал, який функціонує у сфері то­варного обігу, забезпечуючи одержання торговельного прибутку;

– позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процента.

IV. За роллю у відтворювальному процесі:

– капітал-власність — капітал, який перебуває у власності кредитора;

– капітал-функція – запозичений капітал, який фун­кціонує в певній галузі.

V. За значенням у створенні та перерозподілі доходу.

– реальний капітал відіграє визначальну роль у створенні доходу, втілюючись у матеріально-речові, грошові та духовні цінності;

– фіктивний капітал — капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно приносить дохід їх власнику.

Різновидом фіктивного капіталу є спекулятивний капі­тал — капітал, спрямований не на довгострокові вкладення, а на швидке отримання спекулятивного прибутку за рахунок гри на коливаннях ринкових курсів цінних паперів.

VI. За інноваційною спрямованістю (неризиковий та вен­чурний (ризиковий) капітали).

Венчурний капітал — ризиковий капітал, що функціонує в інноваційній сфері, забезпечуючи комерціалізацію нововведень.