Тема 1: Типи журналістики

1. Журналістика періодичних друкованих видань.

2. Радіожурналістика.

3. Тележурналістика.

4. Журналістика інформаційних агентств.

5. Інтернет-журналістика.

6. Мультиінформаційна таінтерактивна журналістика.

1. Журналістика періодичних друкованих видань. Журналістикою періоди­чних друкованих видань є масовокомунікативна діяльність у системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі друкованої продукції Функціонування періодичних видань передбачає наявність:

1. Структури редакції, де здійснюється процес збору обробки, аналізу, під­готовки, редагування і планування виходу матеріалів, виготовлення і дизайну макетів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції;

2. Поліграфічних підприємств, де здійснюється друк періодичних видань.

3. Мережі розповсюдження, що включають експедицію (доставка тиражу з поліграфічного підприємства до розповсюджувачів) та безпосередньо структу­ру розповсюдження, яка у свою чергу може здійснюватися через попередню передплату чи роздрібне розповсюдження (через мережу офіційних розповсю­джувачів, які є відповідними підприємствами з юридичним статусом, чи через мережу приватних розповсюджувачів).

Таким чином, періодичні друковані видання охоплюють щоденні ранкові І вечірні газети, газети, які виходять 3-5 і більше разів на тиждень, тижневики, журнали, альманахи, які видаються періодично, а також систему редакцій, по­ліграфічних підприємств та розповсюдження.

Періодичні друковані видання залежно від території розповсюдження мо­жуть бути селищними, міськими районними, обласними, регіональними, зага­льнонаціональними, міжнародними.

Залежно від статусу форми організації та підпорядкування періодичні ви­дання можуть бути відомчими (виходять у межах одного підприємства, струк­тури чи його підрозділів), комунальними (засновниками таких ЗМК виступають переважно органи місцевого самоврядування), державними чи з державною участю (засновниками чи співзасновниками яких є органи державної влади), приватними (власником чи засновником є приватна особа), акціонерними на підставі закритого акціонування (засновниками є трудові колективи або група акціонерів), акціонерними на підставі відкритого акціонування (засновниками чи співзасновниками є група акціонерів), партійними (засновниками яких є по­літичні партії чи їхні місцеві осередки).

Також періодичні друковані ЗМК можуть входити у медіа-холдинги. які об'­єднують періодичні видання, радіо- та телекомпанії регіонального чи загаль­нонаціонального статусу.

Специфіка журналістики друкованих періодичних видань полягає в тому,

1. Дати аналіз подій, які відбулися як мінімум за 12 год. до опублікування
інформації чи аналізу і про які вже було повідомлено на радіо чи телебаченні

2. Дати поглиблену інформацію стосовно подій, які відбулися як мінімум за
12 год до опублікування інформації чи аналізу і про які вже було повідомлено
на радіо чи телебаченні

3. Забезпечити гедоністичну (розважальну) функцію подавши, крім аналізу й інформації, цікаві матеріали про неординарні явища, світську хроніку, рецензії і відгу­ки на появу нових творів мистецтва, надрукувати кросворди, анекдоти тощо.

Таким чином, періодичні друковані видання охоплюють щоденні ранкові і вечірні (газети, газети, які виходять 3-5 і більше разів на тиждень, тижневики, журнали, альманахи, які видаються періодично, а також систему редакцій, по­ліграфічних підприємств та розповсюдження.

Періодичні друковані видання залежно від території розповсюдження мо­жуть бути, селищними, міськими, районними, обласними, регіональними, зага­льнонаціональними, міжнародними

Порівняно з радіо й телебаченням періодичні друковані ви­дання є найменш оперативними у передачі інформації. Особливістю людсько­го сприйняття є те, що людина проявляє значно більший інтерес до подій, які відбуваються тепер або повинні відбутися невдовзі, порівняно з тими, які від­булися певний час тому. Періодичні друковані_видання можуть надати аудиторії лише інформацію про події, які вже відбулися.

У той же час періодичні друковані видання мають суттєву перевагу перед ра­діо і телебаченням, оскільки інформація, яка_потребує обдумуваннями аналізу, а тим паче аналітика - значно легше сприймається у вигляді друкованого тексту, порівняно з текстом вербальним чи візуальним, тому оптимальним способом привернення й утримання уваги читацької аудиторії до матеріалів періодичних друкованих видань є прогностичність. Це означає, що, подаючи розширену ін­формацію (і тим паче аналіз) стосовно подій, які вже відбулися за певний час, періодичні друковані видання повинні не лише констатувати факт і подію, а, пе­редусім, показати їхні можливі наслідки, проаналізувати їхню перспективу.

2. Радіожурналістика. Радіожурналістикою є масовокомунікативна діяльність у системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі аудіовербальної продукції. Функціонування радійних ЗМК передбачає наявність:

1. Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підго­товки, редагування і планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів у прямому ефірі чи у записі з подальшим монтажем матеріалів, а також процес ре­дакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції

2. Технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір чи надання послуг абонентам через дротяну мережу, покриття певної території мовлення на чітко визначених частотах та з відповідною якістю сигналу.

3. Засобів прийому сигналу через ефірні чи дротяні приймачі.

Таким чином, радійні ЗМК охоплюють радіокомпанії, які діють у радіоефірі чи через дротяні засоби, а також т. зв. ФМ-станцїі, які періодично виходять від­повідно на довгих, середніх, коротких та ультракоротких радіохвилях, а також систему редакцій та технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір, по­криття певної території мовлення на чітко визначених частотах та з відповід­ною якістю сигналу

Радійні ЗМК залежно від території покриття можуть бути селищними, місь­кими, районними, обласними, регіональними та мережевими, загальнонаціо­нальними, міжнародними

Залежно від статусу, форми організації та підпорядкування радійні ЗМК можуть бути відомчими (діють у межах одного підприємства, структури чи його підрозділів), комунальними (засновниками таких ЗМК виступають переважно органи місцевого самоврядування), державними чи з державною участю (за­сновниками чи співзасновниками яких є органи державної влади), приватними (власником чи засновником є приватна особа), акціонерними на підставі закри­того акціонування (засновниками є трудові колективи або група акціонерів), ак­ціонерними на підставі відкритого акціонування (засновниками чи співзаснов­никами є група акціонерів), суспільними (громадськими).

Також радійні ЗМК можуть входити у медіа-холдинги. які об'єднують періодичні видання, радіо- та телекомпанії регіонального чи загальнонаціонального статусу.

Специфіка радіожурналістики полягає в тому, що вона покликана:

1. Дати найоперативнішу інформацію про останні суспільно-значимі події.

2. Забезпечити інтерес слухацької аудиторії через виконання гедоністич­ної (розважальної) функції. Для цього радіокомпанії традиційно більшу частину свого ефірного часу виділяють для трансляції музично-розважальних і спорти­вних передач для широкої чи цільової аудиторії (молоді, водіїв, домогоспода­рок, військових тощо).

3. Дати поглиблену інформацію та аналіз щодо подій, які вже відбулися, у формі інтерв'ю, круглих столів тощо.

Це означає, що порівняно з пресою радіо має змогу повідомляти найсвіжі­шу інформацію значно оперативніше. Крім того, оскільки прямі репортажі та оперативність радіопрограм значно дешевша, порівняно з аналогічною опера­тивною трансляцією по телебаченню, радіожурналістика має певні переваги і порівняно з телебаченням.

Таким чином, радіожурналісти мають значно більше можливостей відгукнутися на ту особливість людського сприйняття, що людина проявляє значно більший ін­терес до подій, які відбуваються тепер або повинні відбутися невдовзі, порівняно з тими, які відбулися певний час тому. При цьому радіожурналісти повинні врахову­вати й ту особливість, що для забезпечення максимальної уваги слухацької ауди­торії до інформаційних й особливо аналітичних матеріалів їхній хронометраж по­винен бути мінімальним, інформація повинна подаватися у доступній формі, по­відомлення не може бути переобтяжене прізвищами, цифрами, абревіатурами. технічними та іншими термінами.

3. Тележурналістика. Тележурналістикою є масовокомунікативна діяльність у системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію у формі вербально-візуальної продукції. Функціонування телевізійних ЗМК передбачає наявність:

1. Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підго­товки, редагування і планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів у прямому ефірі чи у записі з подальшим монтажем матеріалів, а також процес ре­дакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції

2. Технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір чи надання послуг абонентам через кабельне мовлення, покриття певної території мовлення на чітко визначених частотах та з відповідною якістю сигналу.

З Засобів прийому сигналу

Таким чином, телевізійні ЗМК охоплюють телекомпанії. які періодично вихо­дять в ефір чи здійснюють мовлення через кабельні мережі, а також систему ре­дакцій та технічного комплексу, який забезпечує вихід в ефір, покриття певної те­риторії мовлення на чітко визначених частотах та з відповідною якістю сигналу.

Телевізійні ЗМК залежно від території покриття можуть бути селищними, міськими, районними, обласними, регіональними та мережевими, загальнона­ціональними, міжнародними.

Залежно від статусу, форми організації та підпорядкування телевізійні ЗМК можуть бути відомчими (діють у межах одного підприємства, структури чи його підрозділів), комунальними (засновниками таких ЗМК виступають переважно органи місцевого самоврядування), державними чи з державною участю (за­сновниками чи співзасновниками яких є органи державно) влади), приватними (власником чи засновником є приватна особа), акціонерними на підставі закри­того акціонування (засновниками є трудові колективи або група акціонерів), ак­ціонерними на підставі відкритого акціонування (засновниками чи співзаснов­никами є група акціонерів), суспільними (громадськими).

Також телевізійні ЗМК можуть входити у медіа-холдинги, які об'єднують періодичні видання, радіо- та телекомпанії регіонального чи загальнонаціо­нального статусу

Специфіка тележурналістики полягає в тому, що вона покликана:

1. Забезпечити інтерес слухацької аудиторії через виконання гедоністичної (розважальної) функції. Для цього телекомпанії традиційно більшу частину свого ефірного часу виділяють для трансляції художніх фільмів, різного роду шоу, музи­чно-розважальних і спортивних передач для широкої чи цільової аудиторії.

2. Дати найоперативнішу інформацію про останні суспільно значимі події

3. Дати поглиблену інформацію та аналіз щодо подій, які вже відбулися, у формі інтерв'ю, круглих столів тощо.

Це означає, що головною функцією телебачення є гедоністична (розважальна).

При цьому слід враховувати, що порівняно з пресою, телебачення має змо­гу повідомляти найсвіжішу інформацію значно оперативніше, однак прямі ре­портажі та оперативність телепрограм значно дорожчі, порівняно з аналогіч­ною оперативною трансляцією на радіо. Водночас тележурналістика має сут­тєві переваги над радіо, зокрема через візуальну подачу інформації, впливу за допомогою візуальних образів.

Таким чином, тележурналісти мають значно більше можливостей відгукну­тися на ту особливість людського сприйняття, що людина проявляє значно бі­льший інтерес до подій, які відбуваються тепер або повинні відбутися невдовзі, порівняно з тими, які відбулися певний час тому. При цьому тележурналісти повинні враховувати й ту особливість, що для забезпечення максимальної ува­ги слухацької аудиторії до інформаційних й особливо аналітичних матеріалів, їхній хронометраж повинен бути адекватними значимості новини і, як правило, не дуже значним за обсягом, інформація повинна подаватися у доступній фо­рмі, з достатньою кількістю " картинок" та " перебивок", повідомлення не може бути переобтяжене прізвищами, цифрами, абревіатурами, технічними та ін­шими термінами, а їхня подача в разі необхідності повинна здійснюватися че­рез вставки з таблицями, діаграмами тощо, які полегшують сприйняття.

Загальною тенденцією телевізійної подачі аналітичної інформації, що сто­сується економічних, політичних, соціальних, культурних, спортивних та інших подій і проблем, в останнє десятиріччя стало широке використання жанру ток-шоу, коли серйозні проблеми представляються і висвітлюються у розважаль­ній тональності, чим забезпечується втримання уваги глядацької аудиторії, зрозумілість і доступність сприйняття Таким чином, телевізійна журналістика має змогу забезпечувати інформаційну й аналітичну функцію, користуючись розважальними засобами, коли ток-шоу поєднує гедоністичну (розважальну) функцію з інформаційною та аналітичною.

4. Журналістика інформаційних агентств.Журналістикою інформаційних агентств є масовокомунікативна діяльність у системі ЗМК, які надають інформа­ційні послуги в галузі інформаційної журналістики. Причому ці послуги надаються не стільки безпосередньо читацькій, слухацькій чи глядацькій аудиторії (хоча й окремі особи можуть стати передплатниками і. таким чином, прямими, без посе­редництва інших ЗМК, користувачами продукції інформаційних агентств) Однак основними користувачами продукції інформаційних агентств є корпоративні клієн­ти. Насамперед, інші ЗМК, тобто друковані періодичні видання, телерадіокомпанії, інтернет-видання, а також агентства з ПР та реклами, прес-служби, засоби мультиінформаційної та інтерактивної комунікації.

Функціонування інформаційних агентств передбачає наявність

1. Структури редакції, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, під­готовки, редагування і планування виходу матеріалів, виготовлення матеріалів, а також процес редакційного менеджменту, економічної стратегії та маркетингу продукції. Основними ланками, що забезпечують діяльність інформаційного аге­нтства, є кореспондентська мережа та редакційна група.

2. Системи розповсюдження інформації. Для цього інформаційне агентст­во застосовує різні механізми передплати інформації, що може здійснюватися у кількох формах:

- оголошення передплати з подальшим оперативним наданням пе­редплатникам паперових версій бюлетеня інформаційного агентства,

- оголошення передплати з подальшим оперативним наданням пе­редплатникам електронних версій бюлетеня інформаційного агентства через адресну розсилку,

- оголошення передплати з подальшим оперативним наданням пе­редплатникам електронних версій бюлетеня інформаційного агентства через власну інтернет-сторінку, де доступ до основної інформації мож­ливий лише для передплатників;

- оперативне надання електронних версій бюлетеня інформаційного агентства споживачам інформації через власну інтернет-сторінку. де доступ до основної інформації можливий лише у випадку сплати варто­сті послуг через електронний рахунок. Таким чином, інформаційні агентства охоплюють комплекс кореспондентської і редакційної мережі, структури агентства, де здійснюється процес збору, обробки, аналізу, підготовки, редагування матеріалів, процес редакційного менеджмент/, економічної стратегії та маркетингу продукції, а також системи розповсюдження ці­єї продукції для ЗМК та інших видів системи масової комунікації. Інформаційні агентства можуть бути міськими, районними, обласними, ре­гіональними, загальнонаціональними, міжнародними.

Залежно від статусу, форми організації та підпорядкування інформаційні агентства можуть бути державними чи з державною участю (засновниками чи співзасновниками яких є органи державної влади), приватними (власником чи засновником є приватна особа), акціонерними на підставі закритого акціонування (засновниками є трудові колективи або група акціонерів), акціонерними на підставі відкритого акціонування (засновниками чи співзасновниками є група акціонерів), суспільними (громадськими).

Також інформаційні агентства можуть входити до медіа-холдингів, які об'­єднують періодичні видання, радіо- та телекомпанії регіонального чи загаль­нонаціонального статусу.

Специфіка журналістики інформаційних агентств полягає в тому, що вона передусім покликана дати найоперативнішу інформацію про останні суспільно значимі події. Це зумовлює кілька принципових рис журналістики інформацій­них агентств, які відрізняють її від інших видів масової комунікації:

1. Діяльність інформаційного агентства має суто пасивний характер. Це означає, що інформаційне агентство через свою кореспондентську мережу лише здійснює збір інформації, її технічне редагування та продаж інформацій­ної продукції іншим ЗМК та видам масової комунікації. У випадку, коли співро­бітники інформаційних агентств готують власні аналітичні чи публіцистичні ма­теріали, такі матеріали, як правило, не входять до офіційної розсипки й опри­люднюються під прізвищами журналістів за їхньою власною ініціативою та на підставі їхніх власних угод з іншими ЗМК. Таким чином, пасивний характер дія­льності інформаційного агентства полягає в тому, що інформаційне агентство оперативно реагує на інформаційні приводи, створені іншими суб'єктами інфо­рмаційної діяльності, і ніколи самостійно не створює такі приводи та не ініціює їхнього громадського обговорення.

2. Продукція інформаційного агентства має бути максимально деперсоніфікованою. Це означає, що переважна більшість матеріалів інформаційних агентств підписується не автором, а у такий спосіб, який свідчить про право власності агентства на дану інформацію.

3. Продукція інформаційного агентства передбачає цілковиту нейтраль­ність та беземоційність викладу, відсутність будь-яких оціночних суджень та коментарів з боку автора.

4. Економічна ефективність інформаційних агентств забезпечується ви­ключно на основі реалізації інформаційної продукції і не передбачає надання рекламних послуг.

5. З усіх видів і типів діяльності у сфері масової комунікації інформаційні аге­нтства найбільшою мірою залежать від того, наскільки якість їхньої продукції та оперативність надання інформаційних послуг задовольняє потреби споживачів.

6. Той факт, що прямим споживачем продукції інформаційних агентств є інші ЗМК та види масової комунікації, а широка аудиторія лише опосередкованим. означає, що професіональна комунікація в системі інформаційних агентств здійс­нюється не між професіональним комунікатом та непрофесіональним комунікантом, а між професіональним комунікатом та професіональним комунікантом.

5. Інтернет-журналістика.Інтернет-журналістикою є масовокомунікативна дія­льність у системі ЗМК, які надають аудиторії інформацію в електронній формі у вигляді друкованої, або ж вербально-візуальної продукції, розташованої на веб-сайті в мережі Інтернет. Функціонування інтернет-видань передбачає наявність:

1. Сучасне інтернет-видання має різноманітні організаційні форми, тому цілком можливим є те, що одні інтернет-видання не вимагають спеціальної організаційної структури і над збором, обробкою, аналізом, підготовкою, редагу ванням і плануванням матеріалів, підтримкою і дизайном сайту, а також над економічними питаннями може працювати одна-єдина особа, а інші виданні мають повноцінну редакційну структуру,

2. Сучасне інтернет-видання повинне мати технічні можливості для виходу і мережу та підтримки сайту, що забезпечуються угодою з інтернет-провайдером.

З Споживач продукції інтернет-видання повинен мати технічні можливості й засоби для виходу в мережу та користування Інтернетом, що забезпечується угодою з інтернет-провайдером чи придбанням часу на роботу в мережі

Таким чином, електронні видання є особливою формою масової комунікації й охоплюють як персональні інформаційні сайти, так і електронні видання, що діють як інформаційні підприємства.

Інтернет-видання не обмежені за територією розповсюдження

Інтернет-видання поділяються на дві основні групи:

1. Електронні версії друкованих періодичних видань, інформаційних агентств
радіо- і телевізійних програм. У такому випадку їхній статус, форма організації та
підпорядкування прямо залежить від статусу, форми організації та підпорядкування періодичних видань, радіо- та телевізійних програм. Вони можуть бути відомчими (виходять у межах одного підприємства, структури чи його підрозділів), комунальними (засновниками таких ЗМК виступають переважно органи місцевого самоврядування), державними чи з державною участю (засновниками чи співзасновниками яких є органи державної влади), приватними (власником чи засновником є приватна особа), акціонерними на підставі закритого акціонування (засновника­
ми є трудові колективи або група акціонерів), акціонерними на підставі відкритого
акціонування (засновниками чи співзасновниками є група акціонерів), партійними
(засновниками яких є політичні партії чи їхні місцеві осередки).

Також електронні видання друковані ЗМК можуть входити у медіа-холдинги. які об'єднують періодичні видання, радіо- та телекомпанії регіонального чи за­гальнонаціонального статусу.

2. Електронні видання, які є самостійними виданнями, а не електронною ве­рсією інших ЗМК. У такому разі їхній статус, форма організації та підпорядкування мають індивідуальний характер Основні типи таких електронних видань:

- проекти, що ґрунтуються на особистій ініціативі і фінансово утриму­ються або власним коштом, або за рахунок реклами. Це переважно спеціалізовані видання, які стосуються специфічних професійних чи культурних інтересів (музика, література мистецтво тощо),

- комерційні проекти, що діють як окремі підприємства і спеціалізують­ся на наданні платних інформаційних послуг як широкого спектру, так вузькоспеціалізованого,

- комерційні проекти, що діють як окремі підприємства і надають свої послуги безкоштовно, забезпечуючи економічну ефективність за раху­нок реклами. Такі проекти спеціалізуються на наданні інформаційних послуг як широкого спектру, так і вузько спеціалізованого;

- грантові та спонсорські проекти, що діють на основі індивідуальної ініціативи чи ініціативи творчої групи за рахунок коштів спеціальних грантів чи спонсорської пожертви і не спрямовані на отримання прибутку за рахунок надання інформаційних послуг чи поширення реклами. Такі проекти спеціалізуються на наданні інформаційних послуг переважно вузько спеціалізованого спектру: політика і громадське життя, економіка. екологія, література тощо.

Специфіка журналістики інтернет-видань полягає в тому, що кожне інтер­нет-видання має власні завдання. Основні завдання електронних видань.

1. Дати оперативний (дуже часто максимально персоніфікований чи емо­ційний) аналіз подій, про які вже було повідомлено в пресі, на радіо чи телеба­ченні або з певних причин не повідомлено.

2. Дати поглиблену інформацію (дуже часто максимально персоніфікова­ну) про події, про які вже було повідомлено в пресі, на радіо чи телебаченні, або з певних причин не повідомлено

3. Дати поглиблену інформацію чи аналіз вузькопрофесійній чи в інший спо­сіб зорієнтованій аудиторії з приводу подій, які внаслідок своєї вузької професій­ної орієнтації не були достатньо широко висвітлені у пресі на радіо чи телеба­ченні, або про які з певних причин традиційні ЗМК взагалі не повідомляли.

Ще однією специфічною рисою самостійних інтернет-видань. що відрізняє їх від традиційних ЗМК, є відсутність більшості законодавчих форм регламен­тації і регулювання. З одного боку, це робить інтернет-видання найбільш віль­ним, позбавленим будь-яких форм редакційної чи іншої цензури, а з іншого-висуває проблеми етичного характеру, точності та правдивості інформації, її персоніфікованості та упередженості.

Таким чином, інтернет-видання охоплюють веб-сайти, на яких розміщуєть­ся періодично змінювана інформація у формі журналістських чи публіцистич­них матеріалів.

Інтернет-видання не обмежені в території поширення своєї продукції.

Інтернет-видання можуть бути прив'язані до певного статусу, форми органі­зації та підпорядкування лише в тому разі, коли вони не є самостійними інтер­нет- виданнями, а виступають як електронна версія періодичних друкованих видань, телерадіопрограм чи інформаційних агентств.

Завдяки технічним особливостям та можливостям сучасні інтернет-видання поєднують зовнішні форми та риси як періодичних друкованих видань (наяв­ність макету, його дизайн), так і радіо й телебачення (можливість подавати ве­рбальну та візуальну інформацію),

6. Мультиінформаційна та інтерактивна журналістика. Мультиінформаційна та інтерактивна журналістика є масовокомунікативна діяльність, що поєднує тра­диційні ЗМК (преса, радіо, телебачення, журналістика інформаційних агентств), інтернет-журналістику та технічні засоби обробки й отримання інформації на різно­манітні передавачі - персональний комп'ютер (включаючи ноутбук), домашній те­левізор, мобільний телефон. Особливість мультиінформаційної журналістики по­лягає в тому, що вона дає змогу отримувати інформацію, наприклад в електро­нному вигляді - незалежно від того, у якому первинному вигляді ця інформація іс­нувала - паперовій версії газети, теле- чи радіопередачі в ефірі, електронному чи паперовому бюлетені інформаційного агентства.

Головною особливістю мультиінформаційної та інтерактивної журналістики є те, що ключовою особою у доборі й аналізі інформації виступає сам спожи­вач інформації.

На практиці це реалізується через:

1. Взаємодію інтернет-видань та традиційних ЗМК.

2. Інтерактивні засоби традиційних ЗМК (активна народна преса, теле- й радіомости, вуличне телебачення тощо).

3. Інтерактивні засоби інтернет-видань (форум, чат-конференція тощо).

4. Апорт-віомості (телетекст, технічні можливості споживача самостійне планувати джерельну базу новин, аналітики, публіцистики та розваг).

Функціонування мультиінформаційної та інтерактивної журналістики перед­бачає наявність усієї перерахованої вище інфраструктури й організації традицій­них ЗМК та інтернет-видань. При цьому сам споживач інформації набуває в цій структурі ключової ролі, оскільки, по-перше, сам відіграє активну роль у продуку­ванні інформації (наприклад, ставить запитання політикам та коментує їхні дії), по-друге, відіграє ключову роль у персональному доборі інформації. Останнє означає, що, скажімо, телеглядачі отримують технічні можливості самостійно вирішувати, новини чи аналітику яких програм і каналів, у якій черговості і в який час дивитися. Споживач отримує змогу на власний розсуд складати собі програ­му останніх новин, тематику, ведучого програми, оглядача та коментатора.

Таким чином, мультиінформаційна та інтерактивна журналістика охоплює усі традиційні й електронні ЗМК. при цьому надаючи змогу споживачу інформації брати участь у її продукуванні та самостійно вирішувати її добір, формат, час отримання

Це означає, що в майбутньому мультиінформаційна та інтерактивна журналісти­ка відіграватиме ключову роль у забезпеченні суспільства інформацією, яка відпові­датиме як вимогам цього суспільства, так і індивідуально кожного її члена зокрема.

Головною особливістю новинної журналістики, незалежно від її форми, тобто типу журналістики (періодичних друкованих видань, радіо, телебачення, інформагентств, інтернет тощо) є те, що, подаючи інформацію про події чи про проблеми та різні позиції стосовно їхнього розв'язання, вона завжди залишає право робити висновок своїй аудиторії.