Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід

Вимоги ПБ щодо протипожежно-зрошувального трубопроводу

У підземних виробках для боротьби з пожежами та пилом належить проектувати, як правило, об’єднані пожежно-зрошувальні трубопроводи.

Подачу води з поверхні шахти до гірничих виробок потрібно здійснювати, як правило, самопливними подавальними трубопроводами.

Для зниження тиску води повинні застосовуватися редукційні пристрої, місця встановлення та гідравлічні характеристики яких визначаються розрахунком.

Мережа пожежно-зрошувальних трубопроводів повинна бути постійно заповнена водою під тиском. Параметри мережі повинні обґрунтовуватися гідравлічними та техніко-економічними розрахунками.

У проектах протипожежного захисту шахт необхідно передбачати використання як резерву з метою пожежегасіння діючих водовідливних магістралей, повітропроводів та ін.

Можливість використання резервних трубопроводів повинна обґрунтовуватися розрахунком. При цьому в резервних трубопроводах повинні забезпечуватися нормативні величини тиску та витрати води, а в разі необхідності – її очищення.

Використання дегазаційних трубопроводів для подавання води під час пожежі забороняється.

Мережа пожежно-зрошувального трубопроводу в підземних виробках повинна складатися з магістральних та дільничних ліній, діаметр яких незалежно від розрахунку на пропускну здатність повинен бути відповідно не меншим як 150 та 100 мм.

Магістральні лінії прокладаються у вертикальних та похилих стволах, свердловинах, штольнях, приствольних дворах, головних та групових відкатник штреках та квершлагах, похилах та бремсбергах.

Дільничні лінії пожежного трубопроводу прокладаються:

· похилими стволами, похилами, бремсбергами та хідниками при них, крім похилих виробок, якими прокладені магістральні трубопроводи;

· відкатники (збірними), конвеєрними, вентиляційними (бортовими) та ярусними (проміжними) штреками.

За наявності двох та більше зближених паралельних похилих виробок пожежний трубопровід може прокладатися однією з них. У цьому випадку відводи з пожежними кранами від трубопроводів потрібно виносити збійками або свердловинами до паралельних виробок.

Параметри магістрального трубопроводу. прокладеного по стволу та виробках приствольного двору до квершлагу у місце розгалуження трубопроводу до головних виробок, якими здійснюється відкатка вугілля або з крил шахти, розраховуються за сумарною витратою води, необхідною для для влаштування водяної завіси для запобігання розповсюдженню підземної пожежі, на безпосереднє гасіння пожежі суцільним струменем з одного пожежного ствола з діаметром насадки 19 мм (витрата води на один ствол – 0.0083 м³/с (30 м³/год.) та на технологічні потреби (половина розрахункових витрат).

Витрата води на гасіння підземної пожежі розраховується за умови однієї пожежі в шахті.

Параметри магістрального трубопроводу, прокладеного корінним та груповим відкатними штреками, похилами та бремсбергами, розраховуються лише за сумарною витратою води, необхідною для влаштування пожежної водяної завіси, та на безпосереднє гасіння пожежі суцільним струменем з одного пожежного ствола (без урахування витрат води на технологічні потреби). При цьому загальні витрати води на пожежегасіння, незалежно від розрахунку, повинні бути не меншими як 0.022 м/с (80 м³/год.).

Параметри дільничного пожежного трубопроводу обчислюються тільки за витратою води, необхідною для влаштування пожежних водяних завіс, причому ці витрати повинні бути не меншими як 0.014 м³/с (50 м³/год.).

Для виробок, обладнаних стрічковими конвеєрами, параметри пожежно-зрошувального трубопроводу розраховуються за сумарною витратою води на безпосереднє гасіння пожежі суцільним струменем води з одного пожежного ствола з діаметром насадки 19 мм [витрата води на один ствол – 0.0083 м³/с (30 м³/год.)] і пристрій автоматичної стаціонарної водяної завіси для локалізації та гасіння пожежі у виробках [загальна витрата води на пожежегасіння повинна бути не меншою як 0.028 м³/с (100 м³/год.)].

Кінці дільничних пожежно-зрошувальних трубопроводів повинні знаходитися від вибоїв підготовчих та очисних виробок не більше ніж на 40 м, повинні оснащуватися пожежним краном, біля якого розташовується ящик із двома пожежними рукавами та пожежним стволом.

Тиск води на виході з пожежних кранів повинен становити при нормальній витраті води на підземне пожежегасіння 0.6-1.5 МПа (6-15 кгс/см²). На ділянках трубопроводів, де тиск перевищує 1.5 Мпа (15 кгс/см²), перед пожежними кранами повинні встановлюватися пристрої, що забезпечують зниження тиску.

Необхідна витрата води на влаштування водяної завіси для запобігання розповсюдженню пожежі в гірничих виробках, закріплених деревяним кріпленням, визначається з урахуванням площі поперечного перерізу виробки та швидкості вентиляційного струменя за табл.1.

Таблиця 1

Примітка. Витрати води на створення водяної завіси, що встановлюється у виробках, закріплених негорючим або важкогорючим кріпленням, необхідно приймати рівними 50 м³/год.

Водяна завіса повинна забезпечувати зниження температури нагрітого повітря нижче за температуру спалаху елементів пожежного навантаження виробки.

Привідні станції стрічкових конвеєрів повинні бути обладнані стаціонарними автоматичними установками пожежегасіння, а кожна гірнича виробка, що обладнана стрічковими конвеєрами, повинна бути оснащена стаціонарними автоматичними установками локалізації пожеж розпиленою водою.

Центральні електропідстанції та інші камери, в яких установлюється енергоустаткування з масляним заповненням, повинні оснащуватися автоматичними установками порошкового пожежегасіння.

Пожежно-зрошувальний трубопровід оснащується пожежними кранами з однотипними з’єднувальними голівками, що мають умовний діаметр не менш як 70 мм, які повинні розташовуватися:

· у виробках із стрічковими конвеєрами – через 50 м; при цьому додатково пожежні крани розташовуються з обох боків привідної станції конвеєра на відстані 10 м від неї. Поруч з пожежними кранами встановлюються спеціальні ящики, в яких зберігаються ствол із насадкою діаметром 19 мм та пожежний рукав довжиною 20 м, оснащений з обох кінців з’єднувальними голівками;

· з обох боків усіх камер, в яких зберігаються або використовуються в технології (устаткуванні) горючі матеріали, - на відстані 10 м. Поряд із пожежним краном встановлюється ящик з одним рукавом довжиною 20 м та пожежним стволом;

· біля кожного хідника в складі вибухових матеріалів з обох боків на відстані 10 м. Поряд із пожежним краном встановлюється ящик з одним рукавом довжиною 20 м та пожежним стволом;

· біля перетинів та відгалужень підземних виробок;

· у горизонтальних виробках, що не мають перетинів та відгалужень, - через 200 м;

· у похилих виробках, що не мають перетинів та відгалужень, - через 200 м;

· у приствольних дворах, де відсутні камери, - через 100 м;

· з кожного боку ствола (у тому числі і сліпого) біля сполучення його з приствольним двором (на приймальному майданчику);

· біля навантажних пунктів лав із боку свіжого струменя повітря та на вентиляційному (бортовому) штрекові (хіднику) не далі 20 м від виходу з очисної виробки;

· у тупикових виробках при проектній довжині 500 та більше метрів – через 50 м, при меншій довжині – через 100 м, а також в усті та на кінці трубопроводу біля вибою. В усті та біля вибою пожежні крани оснащуються ящиком з двома рукавами довжиною по 20 м та пожежним стволом.

Пожежні рукави, призначені для зберігання в шахті, повинні виготовлятися з матеріалів, які не піддаються загниванню, або оброблюватися антисептичними сполуками.

Пожежно-зрошувальні трубопроводи оснащуються розподільними та регулюючими тиск пристроями, які повинні бути послідовно пронумеровані та нанесені на схему водопроводів із зазначенням порядку їх застосування.

Для відключення окремих ділянок пожежно-зрошувального трубопроводу на ньому повинні розміщуватися засувки в таких місцях:

· на всіх відгалуженнях трубопровідних ліній;

· на лініях, що не мають відгалужень, - через кожні 400 м.

Для підземних трубопроводів потрібно передбачити захист від корозії та блукаючих струмів.

Увесь шахтний пожежно-зрошувальний трубопровід фарбується розпізнавальним червоним кольором. Фарбування може виконуватися у вигляді смуги шириною 50 мм протягом усієї довжини трубопроводу або у вигляді кілець шириною 50 мм, які наносяться через 1.5-2 м.

Відключення окремих ділянок пожежно-зрошувального трубопроводу здійснюється за письмовим дозволом директора шахти. Про кожне відключення доповідається гірничому диспетчеру, який робить про це запис у Книзі обліку роботи шахти.

Розміщення первинних засобів пожежегасіння було розглянуто вище.