З’являється Зима.

Зима. Як тут тепло стало!

Гостя з’явилась, яку я не чекала!

Насуплю я брови – і вітер холодний повіє.

Усе захолоне – рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

Весна. А я засміюся - і сонце ласкаве засяє.

Прокинуться луки, ліси і поля.

Усе розцвіте, заспіває!

Доброго дня тобі, бабусю Зима!

Зима. Доброго дня тобі, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано… Ще твоєму царюванню час не настав!

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

З има (кричить роздратовано). А от і не все! Не все! (Знімає торбу, трусить нею. Сиплеться тільки зерно).

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють. А у тебе тиснуться по закутках і ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, бо я всіх одягаю в кожухи.

Весна. А я, куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Твоя, Весно, взяла. Збиратимуся я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте на мене. Готуйте лижі і санчата.

Пісня «Стрітення»

Учень. Ясне сонечко усміхається,

Зима білая вже ховається.

Зима білая з хуртовинами

За горами вже за долинами!

1. Весна красна надходить,

Свої крила підводить

Над полями та гаями,

Над садами вишневими

Віє крилами зеленими.

Каже: «Земле, пробудися!

Квітом чистим одягнися!».

2. Прийди, прийди, весно красна!

Чепури наш рідний край.

Засвіти нам сонце ясне,

З нами у гурті погуляй.

3. Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчина Весна.

Біжить, сміється, сіє трави,

І пісня ллється голосна.

4. По всіх усю дах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчину Весну.

Господиня.

Всі ми Зиму проводжали.

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю,

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на тепле літо.

Весна (бере ключі)

Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Я теплом людей зігрію

І здоров’я їм навію.

З рідним словом щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали.

Господиня. У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись до зустрічі весни, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям. Щоб росли здоровими і щасливими. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять весну із далекого краю, проганяють люту зиму.

Я спекла для вас жайворонків. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася зі сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає, що весна настала. (Весна і господиня роздають дітям печиво).

Діти. Ми гуляли увесь день,

Побороли Зиму,

Ось які ми сильні!

А зима розтала,

І її не стало!

1- а дитина. Хай сонечко просинається.

2- а дитина. Хай засіваються поля.

3- а дитина. Хай діти всюди сміються.

4- а дитина. Хай квітне повсюди наша Земля!

Миру і злагоди всім вам бажаємо

Зичимо щастя вам назавжди

Не зустрічайте ніколи біди.

Хай Бог вам помагає

Рідних усіх оберігає.

Живіть у мирі на тій землі

Будьте усі дружні дорослі й малі.

Розуму, мудрості бажаю

Учиться завжди на повну силу

Щоб прославити Україну милу!

Добігає кінця наше свято,

Прощаватись настав уже час.

Допобачення! Будьте багаті!

Хай Господь береже усіх вас!

Пісня «Побажання»