Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Техніка нападу






Стійка — положення гравця з м'ячем або без м'яча п. повній готовності до дії. Розрізняють стійки: високу, середню, низьку. Вибір тієї чи іншої стійки визначаєть­ся ігровою ситуацією. Найчастіше застосовується се­редня стійка: ноги напівзігнуті і розставлені на шири­ну кроку, тулуб дещо нахилений вперед, руки зігнуті і виставлені дещо вперед. Висока стійка — те ж поло­ження, але ноги і тулуб випрямлені. Низька стійка — положення ніг і рук те ж, але тулуб більш нахилений і ноги більше зігнуті в колінах.

Переміщення. В процесі гри спортсмен постійно зна­ходиться в русі, переміщуючись кроком або бігом, гра­вець здійснює стрибкії, зупинки, оберти. І7! дії дозво­ляють гандболісту звільнятися від опіки суперника, ви-лодити на вільне мі'сце, вибирати оптимальне місце для гри з партнерами та кидка по воротах. Використовуєть­ся ходьба звичайна, приставними кроками, вперед о'б-лпччям, спиною, боком. Ці ж прийоми гандболіст вико­ристовує при переміщенні бігом.

Зупинки. Ситуація гри, що змінюється, змушує гандболіста робиш зупинки з м'е'гою або звільнишся від опіки суперника, або створши сприятливу можли­вість партнеру для взяття воріт, або ефективного про­довження гри.

Стрибки. /Іс.вля і передача м'яча, що летить писо-;.о, кидки по воротах у стрибку дають відчутну исрс-нагу супернику, який вміє високо стрибати.

Заслони. Це дії гравця, що стає па шляху руху противника, який щільно опікає свого партнера, тим самим допомагаючи партнерові звільнитися від опіки і довершити розучену такти.чну комбінацію.

 

Обманні рухи, фінти застосонуються з мстоюю ство­рення сприятливих умив своїй команді для успішного завершення комбінації або кидків по воротах. Грав­ців, успішно володіючих обманними діями і фінтами, як правило, тримає не один гравець, а два. Тим са­мим кпманда, яка захищається, відчуває труднощі в захисті своїх воріт, а команда, що нападає, отримує сприятливі можливості завершення комбінацій.

Ловля — це прийом, за допомогою якого гравець двома або однією рукою оволодіває м'ячем, то летить.

Вибір засобу ловлі м'я'ча залежить від швидкості і'юі-о польоту, траєкторії польогу і рівня техніч'ної під­готовленості гравця.

Л о в л я м'я ч а д в о м а р у к а м и. Щоб зловити м'яч, який летить на груди, гравець виставляє руки вперед, назустріч м'ячу, паль­ці розставлені (великі торкаються, а вказівні направ­лені одп'іі до одного), вся кисть розслаблена. При на­ближенні -м'яча гравець в.итягає руки назустріч м'ячу, ловлячи його, згинає їх у ліктьових суглобах, тобто амортизує, гасячи швидкість польоту м'яча. При ловлі м'яча, що летить високо, великі пальці зближуються і доло-пі дещо розгортаються назустріч м'ячу. М'яч, що1 летить низько, та м'ячі з відскоком ловлять руками, які опуше'ні донизу, руки торкаються одна одної мі-зи'нцями. Щоб зловити м'яч, який летить збоку, гра­вець або повертається грудьми до' нього і ловить, як описано више, або витягує руки вбік, розгортаючи їх юлопямч до м'яча, причому, якщо він летить право­руч, ліва рука зверху, а якщо ліворуч — права. Обер­таються тільки плечі і голова, а тулуб ні.

Лов л я м'я ч а од н і є ю р у к о ю. М'яч можна зловити двома способами: із захватом його пальцями і без захвату ними. При' лов­лі м'яча однією рукою гравець випростовує її назуст­річ м'ячу, пальці шиїроко розставлені, створюючи ні­бито воронку. При стиканні м'яча з пальцями гравець злинає руку в ліктьовому суглобі, відводить її назад, амортизуючи удар м'яча по долоні, захоплює пальця­ми м'я'ч. Без захвату м'яча пальця.ми гравець робить ті ж рухи рукою, але тільки' посилаючи амортизуючу дію рук і залишаючи м'яч на долоні.

П'р'и всіх способах ловлі м'яча необхідно: контро­лювати м'яч зоро'м, до'ки не оволодієш ним; по мож­ливості робити зустрічний рух до м'яча; випростову-

Рис. 2

Рис. З

пати руки назустріч м'ячу, який летить; кисті і паль­ні рук тримати розслабленими до стикання з м'ячем; після касання з м'ячем пальці стиснути і захопити м'яч; після захвату м'яча зігнути руки в ліктях і бу­ти готовим' до передачі і кидка по воротах.

Помилки при ловлі м'яча: пальці пук напружені;

руі'.! і не зігнуті в ліктях; не робиться зустрічний рух. І'уі^чми до м'яча, що летить; не амортизується удар М'ЯЧА.

Передача м'яча — не основний прийом, який забез­печує взаємодію гравців під час гри. Від швидкості і точності передачі м'яча багато в чому залежить ус­піх гри. Застосовують передачі однією і двома рука­ми' як у русі, так і на місці або в стрибку. Передачі можуть бути короткими, довгими, навісними, з відско­ком від підлоги, високими або низькими. Виконуючи передачу, гравець вибирає найбільш доцільний засіб для даної ситуації, щоб передача для партнера була зруч'поіо і своєчасною, а для противника раптовою.

Помилки при передачі м''яча: він дуже стискаєть­ся пальцями; передача м'я'ча або надто висока, або низька.

Вправи для вдосконалення ловлі і передачі м'яча наведені на рис. 2 (на місці) і на рис. З (в русі)..Зрозуміло, вони не вичерпують всієї різноманітності існуючих вправ з вдосконалення передачі і ловлі м'я­ча. Кожний вчитель (тренер) може використовувати будь-яку вправу в залежності від рівня технічної під­готовки гравців. У міру вдосконалення техніки впра­ви ускладнюються за змістом і за кількістю гравців. Спочатку передача і ловля виконуються на місці, а потім у русі.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.