Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження

1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

2. Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише

тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування при­мусових заходів медичного чи виховного характеру.

1. Судове рішення суду першої інстанції повинно бути належним чином обґрун­тованим і повністю відповідати фактичним обставинам, встановленим під час судо­вого розгляду. Це означає, що висновки суду першої інстанції мають:

бути підтверджені доказами, зібраними у суворій відповідності з вимогами закону і дослідженими в судовому засіданні;

враховувати всі докази, які мають істотне значення для визначення змісту судово­го рішення;

містити пояснення підстав, на яких суд, за наявності суперечливих доказів, визнав достовірними одні з них і відкинув інші;

не містити істотних протиріч.

У разі недодержання хоча б однієї із вказаних вимог судове рішення суду першої інстанції визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам свідчить покладення в основу судового рішення обставин, які не були з'ясовані у су­довому розгляді або підтверджені доказами; суперечливість доказів, на яких ґрунту­ється судове рішення; недостовірність доказів; неналежність або недопустимість доказів тощо.

В основі невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи лежать допущені судом першої інстанції помилки, які стосуються оцінки до­казів і вмотивованості судових рішень.

Про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кри­мінального провадження свідчить відсутність оцінки доказів та інші порушення у сфері оцінки доказів (про оцінку доказів див. коментар до ст. 94 КПК), зокрема, коли при прийнятті відповідного судового рішення в основі внутрішнього переконання суду під час оцінки доказів не лежали всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження і вимоги закону; кожний доказ не був оці­нений з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку; коли якийсь доказ або їх сукупність мали для суду наперед встановлену силу.

Про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам спра­ви свідчить відсутність мотивування або неналежне мотивування судового рішення (про вмотивованість судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК). Всі висновки суду у вироку або ухвалі повинні бути мотивовані з належною повнотою, наведені належні і достатні мотиви та підстави їх ухвалення. Висновки суду, викладені в мо­тивувальній і резолютивній частинах вироку, ухвали повинні бути узгоджені між собою і не можуть містити протиріч. Висновки і рішення, викладені в резолютивній частині, повинні логічно випливати з обґрунтування, що міститься в мотивувальній частині. За наявності суперечливих доказів суд повинен у мотивувальній частині ви­року або ухвали проаналізувати їх, навести мотиви, з яких взято до уваги одні докази і відкинуто інші.

2. Вирок чи ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню чи зміні із підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам криміналь­ного провадження лише у разі, коли невідповідність висновків суду фактичним об­ставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на:

- вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого;

- правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність;

- визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Залежно від характеру допущених судом першої інстанції помилок вирок та ухва­ла підлягають скасуванню чи зміні.

До обставин, що можуть істотно вплинути на висновки суду, належать:

- обставини, що впливають на правову кваліфікацію діяння;

- обставини, які пом'якшують покарання (ст. 66 КК України);

- обставини, які обтяжують покарання (ст. 67 КК України);

- обставини, що викривають обвинуваченого;

- обставини, що виправдовують обвинуваченого;

- обставини, що тягнуть за собою закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК);

- обставини, що зумовлюють звільнення обвинуваченого від кримінальної відпо­відальності (статті 44-49 КК України);

- обставини, що зумовлюють звільнення обвинуваченого від відбування покаран­ня;

- обставини, що зумовлюють застосування примусових заходів медичного чи ви­ховного характеру.