Неповнота судового розгляду

1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідже- ними обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законно­го, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:

1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для під­твердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;

2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, вста­новлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

1. Неповнота судового розгляду згідно зі ст. 409 КПК є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.

Неповнота судового розгляду полягає у нез'ясуванні або неналежному з'ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у недостатності доказів або їх поверховому дослідженні. Такими, що мають істотне значення, обставини визнаються, у разі якщо їх встановлення безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачен­ня, прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності або звіль­нення від кримінальної відповідальності, вид і міру покарання, розмір відшкодування тощо. «Істотне значення» належить до оціночних понять, тому його застосування в кожному конкретному випадку визначається судом апеляційної інстанції індивіду­ально, виходячи із внутрішнього переконання суддів та фактичних обставин справи.

Неповним вважається судовий розгляд, у процесі якого не досліджені всі обста­вини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кри­мінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушен­ня, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є під­ставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звіль­нення від кримінальної відповідальності або покарання (про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, див. коментар до ст. 91 КПК).

Суд апеляційної інстанції також може визнати судовий розгляд неповним, якщо:

не встановлена форма співучасті обвинувачених у вчиненні кримінального право­порушення, роль кожного обвинуваченого у вчиненні окремих епізодів багатоепізод­ного діяння;

не встановлені причини й умови, що сприяли вчиненню кримінального правопо­рушення, якщо це має істотне значення для прийняття законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення;

не досліджені належним чином умови життя і виховання неповнолітніх обвину­вачених;

- висновки про вину або невинуватість особи обґрунтовані лише показаннями обвинуваченого і не вжито належних заходів для дослідження інших доказів;

- показання заінтересованих учасників процесу, покладені в основу судових рі­шень, не були перевірені належним чином;

- не з'ясовані причини істотних протиріч у показаннях та інших доказах;

- судове рішення ґрунтується на припущеннях;

- не допитані всі особи, показання яких мають істотне значення;

- не були досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення.

Суд апеляційної інстанції в будь-якому разі визнає судовий розгляд неповним, якщо:

1) судом першої інстанції були відхилені клопотання учасників судового прова­дження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуаль­них дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судово­го рішення;

2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, вста­новлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції оцінює законність і обґрунтованість відхилення судом першої інстанції клопотань учасників судового провадження, виходячи із дотримання вимог ст. 350 КПК щодо порядку розгляду судом клопотань учасників судового про­вадження (див коментар до вказаної статті), а також важливості і необхідності вчи­нення певних процесуальних дій за заявленим клопотанням для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Суд апеляційної інстанції встановлює необхідність дослідження тієї чи іншої об­ставини, виходячи із нових даних, отриманих при розгляді справи в апеляційному порядку. Ці дані суд апеляційної інстанції може побачити в апеляційних скаргах, за­переченнях на апеляційні скарги та ін.

За практикою, що склалася раніше, у разі встановлення неповноти судового роз­гляду суд апеляційної інстанції скасовував судове рішення і призначав новий розгляд у суді першої інстанції, вказуючи на обставини, які потребують більш ґрунтовного дослідження. Однак відповідно до ст. 415 КПК неповнота судового розгляду не на­лежить до підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції (див. ко­ментар до вказаної статті). Тому у випадку виявлення неповноти судового розгляду суд апеляційної інстанції зобов'язаний усунути допущені судом першої інстанції прогалини під час апеляційного розгляду і прийняти одне з таких рішень: змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та постановити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.