Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора

1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов 'язанарозглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокуро­ру, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

1) залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності;

2) зміну рішення в частині;

3) скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчине­них дії чи бездіяльності і зобов 'язання вчинити нову дію.

3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяль­ності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того само­го рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи служ­бових осіб.

1. Згідно з коментованою статтею обов'язок розгляду і вирішення скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора покладається на службову особу органу прокуратури вищого рівня.

Скарга має бути розглянута протягом трьох днів з моменту її надходження. Під час розгляду скарги витребовуються матеріали, документи та інші відомості, що сто­суються відповідного досудового розслідування.

2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про: залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності; зміну рішення в частині; скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію.

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня приймається у формі постанови (ст. 110 КПК), яка надсилається слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

3. При вирішенні питання щодо суб'єкта вирішення скарги слідчого слід виходи­ти з такого.

Органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів ви­щестоящим (ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»).

При здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу, мають Генеральний прокурор України, перший заступник, за­ступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, між­районні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники (ч. 6 ст. 36).

Зазначені службові особи органів прокуратури підпадають під визначене у п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК поняття «керівник органу прокуратури».

Отже, суб'єктом прийняття рішення за скаргою слідчого на рішення, дію чи без­діяльність прокурора є керівник органу прокуратури вищого рівня.

Заміна одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури нижчого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність, допускається лише у разі скасування рішення або ви­знання незаконними вчинених дії чи бездіяльності.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи служ­бових осіб.

Вказівка на остаточність рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня виключає як можливість повторного оскарження тих самих рішень, дій чи без­діяльності прокурора, так і можливість оскарження прийнятого службовою особою органу прокуратури вищого рівня за наслідками розгляду скарги рішення.

ГЛАВА 27 ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ