Підстави та порядок зупинення досудового розслідування

1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про під­озру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кри­мінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним ви­сновком;

2) підозрюваний переховується від органів розслідування та суду з метою ухилен­ня від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного спів­робітництва.

2. До зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слід­чі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а та­кож всі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв 'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підста­ви для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслі­дування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

4. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного ре­єстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, по­терпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді.

5. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підо­зрюваного.

1. У частині 1 коментованої статті наведено вичерпний перелік обставин, які пере­шкоджають подальшому кримінальному провадженню та його закінченню. Вони є підставами для зупинення досудового розслідування. За наявності однієї з таких підстав слідчий за погодженням з прокурором або прокурор приймають рішення про зупинення досудового розслідування. Наслідком такого рішення є те, що в криміналь­ному провадженні настає перерва, під час якої не допускається проведення слідчих (розшукових) дій, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підо­зрюваного, та прийняття процесуальних рішень. Ця перерва триває доти, доки об­ставини, котрі перешкоджають закінченню досудового розслідування, не буде усуну­то. Тривалість такої перерви не включається в строки досудового розслідування, пе­редбачені ст. 219 КПК (див. коментар).

Зупинення досудового розслідування не означає його закінчення. Після того як обставини, що були підставою для зупинення, буде усунуто, досудове розслідування відновлюється та закінчується у загальному порядку.

Наявність тяжкої хвороби в підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримі­нальному провадженні і є підставою для зупинення досудового розслідування, пови­нна бути підтверджена відповідними медичними документами: довідкою лікаря, ме­дичним висновком, висновком експерта (судового медика або психіатра). Хвороба підозрюваного має бути тяжкою, тобто такою, яка на тривалий час позбавляє його можливості брати участь у досудовому розслідуванні. У той же час захворювання повинно бути тимчасовим, таким, що піддається лікуванню, результатом якого є оду­жання підозрюваного.

Якщо під час кримінального провадження буде встановлено, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає її осудність, то в таких випадках досудове розслідування не зупиняється. Кримінальне провадження продо­вжується за правилами, встановленими гл. 39 КПК.

Зупинення досудового розслідування за п. 2 ч. 1 коментованої статті здійснюється у разі, коли підозрюваного неможливо залучити до участі в кримінальному проваджен­ні через те, що він переховується від органів розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена підстава означає, що під час криміналь­ного провадження особу підозрюваного встановлено, але його місцезнаходження за­лишається невідомим і це перешкоджає закінченню досудового розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 коментованої статті досудове розслідування підлягає зупи­ненню також у разі наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах між­народного співробітництва (див. коментар до глав 42, 43, 44, 45 КПК). Звернення компетентних органів України із запитами до уповноважених органів інших держав про виконання в кримінальному провадженні певних процесуальних дій, передбачених КПК та міжнародними договорами, їх виконання в іноземних державах вимагає до­сить тривалого часу. У зв'язку із цим на час виконання відповідних процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва до отримання компетентними органами України матеріалів щодо виконання запитів про міжнародну правову допомогу до- судове розслідування може бути зупинене.

2. Для того щоб процесуальне рішення про зупинення досудового розслідування було законним і обгрунтованим, необхідно дотримуватися умов, зазначених у частинах 1 та 2 коментованої статті. Прийняття слідчим за погодженням з прокурором або про­курором рішення про зупинення досудового розслідування за усіма підставами мож­ливе лише за умови, що особа, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, набула процесуального статусу підозрюваного, тобто їй вручено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК. Умовою прийняття такого рішення є також виконання до зупинення досудового розслідування всіх необхідних та мож­ливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

У разі переховування підозрюваного від органів розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності обов'язковою умовою зупинення досудового роз­слідування є проведення всіх дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного: допитів родичів, сусідів, знайомих, накладення арешту на кореспон­денцію, її огляду та виїмки, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, її дослідження, направлення запитів до різних установ (лікарень, моргів, військкоматів, паспортної служби, підприємств, організацій) тощо.

Перед зупиненням досудового розслідування необхідно вжити заходів щодо збе­реження документів та інших можливих доказів у кримінальному провадженні.

3. За наявності в кримінальному провадженні двох і більше підозрюваних, якщо підстави для зупинення стосуються не всіх із них, прокурор уповноважений виділити досудове розслідування в окреме провадження (див. коментар до ст. 217 КПК) і зупи­нити його стосовно певних підозрюваних.

4. Про зупинення досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором або прокурор складають вмотивовану постанову, яка складається з трьох частин - вступної, описової та резолютивної. У вступній частині зазначаються: назва постано­ви, дата і місце її складення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, наймену­вання кримінального провадження; в описовій - викладаються всі обставини кримі­нального правопорушення, вказуються підстава та умови для зупинення досудового розслідування; в резолютивній - констатуються прийняті рішення. Відомості про зупинення досудового розслідування вносяться до ЄРДР. Копія постанови про зупи­нення досудового розслідування надсилається стороні захисту (див. § 3 гл. 3 КПК), потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування див § 1гл. 26 КПК.

5. Не допускається проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудо- вого розслідування (виняток становлять слідчі дії, спрямовані на встановлення міс­цезнаходження підозрюванного).