Стаття 234

Обшук

1. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального право­порушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також вста­новлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

2. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

3. Уразі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв 'язку з розслі­дуванням якого подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4) підстави для обшуку;

5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;

6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному воло­дінні якої воно знаходиться;

7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

4. Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за учас­тю слідчого або прокурора.

5. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотан­ні житлі чи іншому володінні особи.

1. Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального право­порушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встанов­лення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об' єкта обшук поділяється на три види:

1) обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і вироб­ничих приміщень підприємств, установ, організацій;

2) обшук місцевості (саду, городу, подвір'я, ділянок лісу, поля тощо);

3) обшук особи (ч. 3 ст. 208 КПК).

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і доку­менти, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільно­го позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знахо­дяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини.

Такі дані можуть бути одержані кримінальним процесуальним шляхом і містити­ся в матеріалах кримінального провадження (у показаннях та інших повідомленнях громадян і посадових осіб, заявах, поясненнях, рапортах), у протоколах слідчих (роз- шукових), негласних слідчих (розшукових) дій та ін. Ці дані також можуть бути отри­мані оперативно-розшуковим шляхом. Важливим є те, що докази, на підставі яких виноситься клопотання про проведення обшуку, повинні відповідати вимогам допус­тимості (ст. 86-88 КПК).

2. Закон не вимагає винесення окремої постанови слідчого чи прокурора про про­ведення обшуку. Юридичною підставою для його проведення є ухвала слідчого судді.

3. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або особисто прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Клопотання складається із трьох частин. У вступній частині, зокрема, повинні бути зазначені: дані про погодження подання з прокурором; класний чин, звання, посада, прізвище, ім'я, по батькові слідчого від­повідного органу, який звертається з клопотанням; час і місце його складання; на­йменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

У описовій частині зазначаються: короткий виклад обставин кримінального право­порушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; правова кваліфі­кація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку, його мета; точна адреса житла, іншого володіння або частини житла, де планується проведення об­шуку; дані про особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться, із зазначенням того, яке відношення ця особа має до кримінального провадження (її процесуальне положення); якщо обшук планується провести у службовому приміщенні, дані про найменування підприємства, його юри­дичну адресу, власника; індивідуальна або родова характеристика речей, документів, які планується відшукати; дані про осіб, яких планується обшукати (якщо планується проведення обшуку особи); норми кримінального процесуального закону, відповідно до яких виноситься клопотання про провадження обшуку.

У резолютивній частині викладається рішення слідчого порушити перед слідчим суддею клопотання про проведення обшуку; вказується суд, до якого буде спрямовано клопотання; місцезнаходження та індивідуальні ознаки об'єктів, які підлягають об­шуку; підпис особи, яка склала подання.

До клопотання також додаються оригінали або копії документів та інших матері­алів, якими прокурор чи слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слід також зазначити, що на момент прийняття рішення про проведення обшуку слідчому чи прокурору можуть бути ще невідомі всі ознаки предметів, які планується відшукати. Тому в постанові можна їх не деталізувати, а вказати на вже відомі загаль­ні відомості про них.

Якщо слідчий чи прокурор вносять до суду клопотання про проведення повтор­ного обшуку, підстави для його проведення не можуть бути аналогічними, що і при проведенні первинного обшуку. Вони повинні доповнювати ти, що вже розглядалися слідчим суддею, або бути новими, якщо не були відомі слідчому чи прокурору при проведенні первинного обшуку.

Відсутність вказівки у клопотанні на конкретну мету обшуку розглядається ЄСПЛ як порушення ст. 6 КЗПЛ. Зокрема у справі «Смирнов проти Росії» суд зазначав, що, враховуючи невизначеність формулювань постанови працівники органів внутрішніх справ за власним розсудом визначали предмети, що підлягають вилученню. Постано­ва про проведення обшуку не містила відомостей про кримінальну справу та мету обшуку.

Слідчому чи прокурору слід ретельно підходити до підбору документів та інших матеріалів, якими вони обґрунтовують доводи клопотання про необхідність проведен­ня обшуку. Неприпустимо надавати документи та інші матеріали, які не стосуються клопотання, можуть розглядатися як зайві, надлишкові. Вони лише захаращують су­довий розгляд непотрібними матеріалами, гальмують його, оскільки судді потрібен час, щоб з ними уважно ознайомитися.

4. Слідчий суддя розглядає клопотання про обшук в день його надходження до суду. Розгляд клопотання проводиться у закритому судовому засіданні за обов'язковою участю слідчого чи прокурора.

5. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя за наявності підстав ви­носить ухвалу про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи або ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про обшук. Можливо також частково задоволення клопотання, якщо, наприклад, суддя дає дозвіл на обшук у приватному будинку, але відмовляє в задоволенні клопотання в частині проведення обшуку надвірних споруд.

Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про обшук повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Під обґрунтованістю ухвали розумі­ється її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оціненими слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК. Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні і достатні мотиви та підстави її ухвалення. Таким чином, в ухвалі повинна міститися оцінка слідчим суддєю представлених матеріалів та вказані мотиви, на під­ставі яких суддя вважає їх недостатніми для дачі дозволу на проведення обшуку.

Уявляється, що окрім підстав, які вказані в коментованій частині статті, до від­мови у задоволенні клопотання також можуть привести випадки, якщо суперечливи­ми є відомості, викладені у клопотанні слідчого чи прокурора та документах і інших матеріалах, якими обґрунтовуються доводи клопотання; суддею встановлені пору­шення закону при оформленні процесуальних документів.

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання про обшук оскарженню не підлягає.