Розгляд клопотань під час досудового розслідування

1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов 'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за на­явності відповідних підстав.

2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила кло­потання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у випадку неможливості вручення з об 'єктивних причин - надсилається їй.

1. Клопотання - письмове звернення з проханням про виконання будь-яких про­цесуальних дій у кримінальному провадженні, визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Клопотання може вноситись стороною захисту, потерпілим, його представником чи законним представником. Воно адресується слідчому чи прокурору, який протягом трьох днів, розглянувши клопотання, приймає одне з таких рішень - задовольняє чи відмовляє у задоволенні клопотання.

Підозрюваний (ст. 42 КПК), його законний представник (ст. 44 КПК), захисник (ст. 45 КПК), потерпілий (ст. 55 КПК), його представник чи законний представник (ст. 59 КПК) мають право подавати клопотання з моменту набуття ними свого процесу­ального статусу - прав та обов'язків, передбачених КПК.

2. Якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається у клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись статтями 111, 112 КПК, надсилає заінтересо­ваній стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесу­альне рішення. У цьому повідомленні зазначаються такі відомості: прізвище та по­сада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідо­млення; адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших за­собів зв'язку; ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; наймену­вання (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлен­ня; процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється; дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа; інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа; вказівка щодо необов'язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка по­відомляється, в разі її неприбуття; підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик (ст. 112 КПК).

При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання слідчий, прокурор складає мотивовану постанову, де аргументує прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, що зверталась із клопотанням. З цією метою цій осо­бі вручається копія постанови, а у разі неможливості вручення копії з об'єктивних причин - надсилається їй поштою.

Постанова про відмову (часткову відмову) у задоволенні клопотання, винесена слідчим, прокурором, може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 КПК). Загальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений § 1 гл. 26 КПК (стат­ті 303-308). У них передбачено вичерпний перелік процесуальних рішень слідчого, прокурора, на які особа має право подати скаргу протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо ж рішення останніх оформляється постановою, строк по­дання скарги починається з дня отримання особою її копії.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи про­курора постановляється ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи про­курора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у за­доволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи безді­яльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.