Продовження строку відсторонення від посади та його скасування

1. Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку від­сторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:

1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;

2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

3. Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням про­курора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопо­тання про застосування цього заходу.

1. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не біль­ше двох місяців. Разом з тим прокурор може звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про продовження такого строку. У клопотанні зазначається, що продо­вжують існувати обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвину­вачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно пере­шкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади, визна­ченого слідчим суддею або судом, розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та прокурора, або про­курора, а також підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Розгляд клопотан­ня про продовження відсторонення від посади, як зазначено у статті, відбувається у порядку, передбаченому ст. 156 КПК.

У клопотанні про продовження строку відсторонення від посади прокурор зазна­чає про: наявність обставин, які стали підставою для відсторонення особи від посади та наявність підстав для продовження строку відсторонення від посади; причини, за яких у строк дії попередньої ухвали не було досягнуто цілей досудового розслідуван­ня, заради яких здійснено відсторонення від посади.

Крім того, у клопотанні можуть також наводитись відомості про: кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким подавалось клопотання про відсторонення від по­сади; підстави щодо підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; по­саду, яку обіймала особа; обставини, які дають підстави вважати, що у разі перебу­вання на посаді особа продовжуватиме злочинну або іншу протиправну діяльність, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, приховуватиме докази, іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, які, на думку прокурора, можуть під­твердити доводи клопотання і яких він вважає за необхідне допитати під час його розгляду.

До клопотання можуть також додаватись документи, інші матеріали, якими під­тверджуються викладені прокурором у клопотанні відомості, а також обґрунтовуєть­ся його позиція щодо необхідності продовження строку відсторонення від посади.

Коментована стаття не містить вказівки про надання прокурором підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Проте така дія є обов' язковою, виходя­чи з положень статей 155, 156 КПК, які визначають порядок розгляду та зміст клопо­тання про відсторонення від посади, у тому числі наявність документів, які підтвер­джують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його.

Ненадання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, супер­ечить загальним засадам кримінального провадження, визначеним КПК, зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та свободи в обранні та поданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Під час судового провадження прокурор повинен довести, що: продовжують іс­нувати обставини, які стали підставою для відсторонення підозрюваного, обвинува­ченого від посади; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнен­ня цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє також у задоволенні вказаного клопотання, якщо буде встановлено, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити до­сягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими спосо­бами протягом дії попередньої ухвали.

3. Відсторонення від посади може бути скасовано, коли в подальшому застосуван­ні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Таке може мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з робо­ти, прийняття у встановленому законом порядку рішення стосовно його переведення на іншу роботу, застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відсторонення від посади скасовується при закритті кримінального прова­дження, постановленні виправдувального вироку.

Клопотання про скасування відсторонення від посади може бути подано прокуро­ром або підозрюваним чи обвинуваченим, якого було відсторонено від посади.

Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (див. коментар до ст. 156 КПК).

Відсторонення від посади скасовується ухвалою слідчого судді під час досудово- го розслідування або суду під час судового провадження.

Враховуючи зміст ч. 1 ст. 309 КПК, ухвалу слідчого судді або суду про скасування відсторонення від посади може бути оскаржено в апеляційному порядку. Порядок оскарження ухвали визначено КПК (див. коментар до гл. 31 КПК).

ГЛАВА 15

ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ