Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представни­ка, експерта, спеціаліста, перекладача

1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування або інший прокурор - керівником органу прокуратури.

2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримі­нального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.

3. Уразі задоволення відводу захисника, представника слідчий суддя, судроз 'яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відпо­відачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обви­нувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий, прокурор, слідчий суд­дя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.

1. Належне виконання слідчим, прокурором обов'язків, направлених на вирішен­ня завдань кримінального судочинства, несумісне з наявністю у нього особистої (прямої чи опосередкованої) заінтересованості у кримінальному провадженні.

У ч. 3 ст. 37 КПК передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримі­нальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу проку­ратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінально­му провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керів­ником відповідного органу прокуратури.

Відповідно до ст. 81 КПК усі інші відводи (крім випадків, зазначених у ч. 1 цієї статті) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

У разі задоволення відводу слідчого у кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування повинен бути невідкладно призначений інший слід­чий. Закон не роз'яснює, у який проміжок часу має бути призначений інший слідчий або прокурор. При цьому вживається термін «невідкладно». Тлумачення якого (невід­кладний - якого не можна відкладати, треба здійснювати, розв' язувати негайно) дає підстави зробити висновок, що це питання має бути вирішено негайно.

Відповідно до ст. 3 КПК керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу вну­трішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням подат­кового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слід­чого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціа­тивою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування (ст. 39 КПК).

У разі задоволення відводу прокурора в кримінальному провадженні керівником органу прокуратури повинен бути невідкладно призначений інший прокурор. Відпо­відно до ст. 3 КПК керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжра­йонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступ­ники, які діють у межах своїх повноважень.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу- дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питан­ня про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призна­чення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування (ст. 36 КПК).

2. Про поняття і правовий статус експерта, спеціаліста або перекладача див. ко­ментар до ст.ст. 68-72 КПК.

На експерта, спеціаліста або перекладача поширюються загальні правила вирі­шення питання про відвід, визначені у ст.ст. 80, 81 КПК.

У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до криміналь­ного провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений у вмоти­вованій ухвалі слідчим суддею, судом. Враховуючи той факт, що питання про заміну слідчого або прокурора має вирішуватися негайно, вважаємо, що строк, протягом якого повинні бути залучені інші учасники кримінального провадження, має бути мінімальним проміжком часу, що забезпечить розгляд справи у розумний строк (про поняття «розумний строк» див. коментар до ст. 28 КПК).

Експерт та спеціаліст можуть бути залучені сторонами кримінального проваджен­ня згідно з вимогами ст.ст. 69, 71 КПК. Сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або доку­ментів (ст. 68 КПК).

Сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд не мають права у той же час виконувати функції перекладача, навіть якщо вони володіють мовою, з якої треба перекладати.

3. Про поняття і правовий статус захисника, представника див. коментар до ст.ст. 45-54, 58, 63 КПК.

Якщо під час досудового розслідування задоволено відвід захисника, представни­ка, то протягом двадцяти чотирьох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.

Якщо під час судового провадження задоволено відвід захисника, представника, то протягом сімдесяти двох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивіль­ний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, пред­ставника.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні протягом вищезазначеного часу не запросили іншого захисника у випадку, коли залучення за­хисника є обов'язковим (ст. 52 КПК), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостій­но залучають захисника в порядку, передбаченому ст. 49 КПК.

Цей порядок передбачає наступне. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою, а підозрю­ваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисни­ка, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених за­коном, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У зазначених вище випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), упо­вноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адво­ката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазна­чені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. По­станова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відпо­відному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов' язковою для невідкладного виконання.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-УІ під безоплатною правовою допомогою розуміють правову до­помогу, що гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Виділяють первинну і вторинну безоплатну правову допомогу. Згідно зі ст. 9 вка­заного Закону суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Укра­їні є: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) фізичні та юридичні особи приватного права; 4) спеціалізовані установи.

Відповідно до ст. 15 суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допо­моги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адво­катів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

ГЛАВА 5

ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ