Інстанційна підсудність

1. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.

2. Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.

3. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізова­ний суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднако­вого застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрис­дикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

5. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

1. Інстанційна підсудність визначає обсяг повноважень суду кожної ланки судової системи України щодо здійснення кримінального провадження. Поняття судової ін­станції визначає судовий орган у цілому або його структурний підрозділ, що виконує певну процесуальну функцію при здійсненні правосуддя. Судові інстанції відрізня­ються колом процесуальних повноважень по здійсненню кримінального провадження і прийняттю судових рішень. Розрізняють суд першої інстанції, суд апеляційної ін­станції, суд касаційної інстанції і ВСУ. Кожна наступна інстанція є вищестоящим судом відносно судової інстанції, що раніше постановила судове рішення. Суд апеля­ційної інстанції є вищестоящим відносно суду першої інстанції. Суд касаційної ін­станції є вищим відносно суду апеляційної інстанції. ВСУ є найвищим судовим орга­ном у системі судів загальної юрисдикції в Україні.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що систему судів загальної юрис­дикції становлять: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) ВСУ (ч. 2 ст. 17).

Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, місь­кі, районні у містах, міськрайонні) суди. Це положення кореспондує нормам ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого місцевими загальними судами є ра­йонні, районні у містах, міські та міськрайонні суди (ч. 1 ст. 21), які розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом (ч. 2 ст. 22). Місцевий суд може виступати виключно як суд першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Це означає, що кримі­нальне провадження не мають права здійснювати спеціалізовані адміністративні чи господарські місцеві суди. Кримінальне провадження у першій інстанції полягає у розгляді і вирішенні справи по суті.

2. Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», у системі судів загаль­ної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивіль­них і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністра­тивні правопорушення. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції (наприклад, судова палата з розгляду кримінальних справ). Апеляційний суд у кримінальному проваджен­ні може діяти лише як суд апеляційної інстанції. Провадження в суді апеляційної ін­станції полягає в перевірці законності і обґрунтованості судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили на підставі їх оскаржен­ня (див. главу 31 КПК).

3. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністра­тивних справ. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює ВССУ з роз­гляду цивільних і кримінальних справ. У ВССУ утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції (наприклад, палата з розгляду кримінальних справ). У кримінальному провадженні Вищий спеціалізова­ний суд з розгляду цивільних і кримінальних справ може діяти лише як суд касаційної інстанції. Провадження в суді касаційної інстанції полягає у перевірці законності судових рішень, що набрали законної сили: вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, на підставі їх оскарження (див. главу 32 КПК).

4. ВСУ найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, не ви­ступаючи при цьому якоюсь із вказаних інстанцій. ВСУ: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесу­альним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) надає висновок про наявність чи відсут­ність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням ВР України письмове подання про неможли­вість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до КСУ щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

У кримінальному провадженні судові рішення переглядаються ВСУ з питань нео­днакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм криміналь­ного закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло за собою ухва­лення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Неоднакове застосування судом касаційної інстанції (Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ) одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь трапляється у випадках неоднакового застосування Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ як судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень. Встановлення міжнародною судовою установою, юрис­дикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом стосується насамперед рішень ЄСПЛ. Порядок провадження у Верховному Суді України визначається главою 33 КПК.

5. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за ново- виявленими обставинами, якими визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправди­ві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтуєть­ся вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримі­нального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання КСУ неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового роз­гляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявле­ними обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить пере­глянути (див. коментар до ст. 459). Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається. Мається на увазі той конкретний суд, визначений за правилами територіальної та інстанційної підсудності, який ухвалив помилкове судове рішення. Як правило, таким судом ви­ступав суд першої інстанції, однак у разі оскарження судового рішення відповідні помилки могли повторюватися і у судових рішеннях апеляційної та касаційної інстан­цій. Перегляд за нововиявленими обставинами можливий щодо судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, однак заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин (див. коментар до ст. 463). Порядок кримінального провадження за нововиявленими обставинами визначається главою 34 КПК.