Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух

Цей процес складається з таких мисленнєво-мовленнєвих дій: аудіювання (розуміння інформації, що сприймається на слух); мисленнєвого оброблення почутого (визначення головної і допоміжної інформації); письмової фіксації інформації.

Під час аудіювання потрібно: записувати нове (рему) найточніше і найповніше; відоме (тему) записувати скорочено; обов’язково зберігати актуально значуще в кожному блоці інформації; уникати фраз, що дублюються; переконструйовувати лише можливі речення.

Вимоги до конспекту:

1. Усю головну інформацію згідно з темою відобразити в конспекті.

2. Не порушувати логічний зв’язок під час скороченого запису.

3. Символи та абревіатури повинні бути точними відповідниками слів і словосполучень.

4. Зберігати точність інформації за умови переконструювання речень.

5. Не припускатися орфографічних, граматичних, пунктуаційних та інших помилок під час запису.

Конспекти поділяють на плановий, текстуальний, вільний, тематичний, опорний.

Плановий конспект укладається за попередньо складеним планом статті, книжки, лекції. Кожному питанню плану відповідає певна частина конспекту. Конспект лаконічний, простий за формою, але за ним не завжди легко вдається відтворити прочитане, почуте.

Текстуальний конспект – це конспект, створений переважно з цитат, це джерело дослівних висловлювань автора. Доцільно використовувати під час написання наукових праць.

Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез. Вимагає уміння самостійно чітко і лаконічно формулювати основні положення.

Тематичний конспект укладається на одну тему, але за кількома джерелами. Таке конспектування дає змогу всебічно розглянути і проаналізувати різні погляди на одне й те саме питання.

Під опорним конспектом розуміють систему опорних сигналів, що мають структурний зв’язок, це наочна конструкція, яка заміщає систему значень, понять, ідей як взаємозалежних елементів.

За походженням конспекти поділяють на: конспекти усних відповідей (лекції); конспекти друкованих праць; конспекти електронних джерел.

Реквізити конспекту усного виступу (лекції): дата складання; прізвище та ініціали автора виступу; назва; текст.

Реквізити конспекту друкованої праці: дата складання; бібліографічні відомості першоджерела; текст.

Процес конспектування джерела в електронній формі спрощується і, водночас, ускладнюється: текст уже існує у файловій структурі, тому можливими є копіювання, вирізання, вставки об’єктів тощо.

Отже, конспект потрібен для того, щоб навчитися опрацьовувати інформацію, визначати найнеобхідніше, спростити запам’ятовування тексту, полегшити оволодіння спеціальними термінами, накопичити інформацію для написання більш складної роботи у вигляді відповіді, реферату, статті, курсової роботи тощо.