Особливості аналізу похідних цінних паперів в інвестиційній діяльності банку

Сьогодні операції з похідними фінансовими інструментами у світі складають сегмент динамічно розвинутого ринку. Крім того, з плином часу обсяги угод на ринку похідних фінансових інструментів збільшуються із значною швидкістю. Це зумовлено добре розвиненою інфраструктурою ринку, сформованими механізмами регулювання з боку держав та світового співтовариства та тривалою історією формування. Зовсім інша ситуація склалася на вітчизняному фінансовому ринку з похідними фінансовими інструментами. Сьогодні в Україні на ринку похідних фінансових інструментів представлено достатньо невелика кількість учасників та обмежена кількість видів можливих похідних фінансових інструментів.

Емітенти та інвестори не використовують повною мірою всі можливі інструменти для залучення та розміщення вільних коштів. Однак запровадження регуляторних актів, спрямованих на встановлення чітких умов та вимог щодо реєстрації випусків опціонних сертифікатів, унормування процедури здійснення фондовими біржами клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних, сприятиме пожвавленню використання зазначених фінансових інструментів на фондовому ринку та залучення інвестицій в окремі галузі економіки через застосування таких фінансових інструментів. цьому контексті постає об’єктивна необхідність українським банкам розробляти методи аналізу похідних фінансових інструментів, навіть якщо банк не здійснює сьогодні таких операції. Іншою причиною щодо необхідності аналізу похідних цінних паперів випливає з сутності діяльності банківської установи, а саме з того, що діяльність банків супроводжується різного роду ризиками. У світовій практиці мінімізація таких ризиків може здійснюватися за допомогою похідних цінних паперів. І останньою причиною необхідності проведення такого аналізу вважаємо те, що за умов розвитку даного сегменту ринку у банка з’являться величезні можливості щодо спекулятивного доходу на цьому сегменті ринку.

У зв’язку із слабким розвитком операцій з похідними цінними паперами в українській практиці не розроблено механізмів аналізу, а отже, при проведенні аналізу доречно, на нашу думку, користуватися методами, що пройшли апробацію в зарубіжних країнах. При цьому необхідно пам’ятати про особливості вітчизняного законодавства та функціонування і вітчизняного фінансового ринку.

Перш ніж аналізувати конкретні показники важливо зрозуміти організацію аналізу опціонних контрактів. Вважаємо, у зв’язку із специфікою такого інструменту та хеджування, за необхідне виділяти похідні цінні папери в окремий портфель та аналізувати його у відповідності до вже розроблених методик аналізу.

Крім класичного аналізу похідного цінного паперу в зарубіжній практиці для здійснення операцій банками з похідними цінними паперами здійснюється аналіз ринку похідних цінних паперів з допомогою методів:

- фундаментального аналізу;

- технічного аналізу [35, 112- 123].

Як правило, дані методи використовуються для аналізу факторів, що впливають на ціни, а відповідно, і на обсяги здійснених угод.

Застосування методів фундаментального аналізу дозволяє перейти від спекулятивних операцій до портфельних інвестицій, дозволяє отримати більшу стійкість операцій та слабший вплив ризиків.

Технічний аналіз ґрунтується на тому, що вся інформація відображена в цінах, і тому, якщо аналізувати рух тренду, можна прийняти вірне управлінське рішення щодо похідних цінних паперів.

Слід зазначити, що технічний аналіз багатофакторний, але вважається що всі можливі фактори впливають на ціну, що складається на ринку, тому ціна у данному випадку має агрегований характер.

Недоліком такого аналізу є достатньо суб’єктивний характер, оскільки приймання рішення про продаж або купівлю похідного цінного паперу приймається на основі суб’єктивного виявлення фігур, за якими і характеризується тренд.

Ці два метода як правило представляють собою графічних спосіб вираження результатів і досить легко сприймаються.

Особливістю опціонного контракту є те, що він є похідним від базового

контракту, тому для зменшення ризику банку доцільно аналізувати також базисний актив, що знаходиться в основі такого інструменту.

Проводити аналіз підприємства можна у два етапи. Спочатку розраховуються фінансові показники за аналізований період без врахування вартості похідних фінансових інструментів. Далі використовується методика фінансового аналізу з урахуванням показників вартості похідних фінансових інструментів, що розкриваються у балансі, та впливають на окремі статті балансу, звіту про прибутки та збитки та звіту про рух грошових коштів.

Висновком цього дослідження є те, що включені у звітні форми дані про похідні фінансові інструменти мають вплив на фінансові результати діяльності організації, структуру її активів та пасивів, та на показники ефективності діяльності та фінансової стійкості.

Отже, організація та методи проведення аналізу похідних цінних паперів банком проводяться відповідно до особливостей, що є сутністю похідних фінансових інструментів. Доречним при проведення такого аналізу користуватися методиками розробленими зарубіжними авторами та апробованими на світовому фінансовому ринку. Також, доречним за для ефективної організації аналізу похідних цінних паперів організовувати спеціальні курси з проведення методики аналізу і запрошувати на такі курси спеціалістів з цієї області знань [35, 112- 123].