Готика Франції

1.

Готика зародилася в Північній частині Франції (Іль-де-Франс) у середині ХІІ ст. і досягла розквіту в першій половині ХІІІ ст. Первісна назва готичної архітектури — Opus Francigenum. Термін «готика» — пізнього походження, але саме він закріпився в літературі й мистецтвознавстві.

Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології та культурі епохи Готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим за призначенням і релігійним за тематикою: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами.

Зростання торгово-ремісничих міст, зміцнення в більшості країн Європи феодальних монархій у XIІI-XIV століттях – цей період часу отримав в історії мистецтва назву «готичного». Тоді середньовічне мистецтво, особливо церковна архітектура, досягло свого найвищого підйому. Гармонійний всесвіт романського стилю перетворився на динамічний, спрямований угору всесвіт готики. Готичний стиль (від італ. Gotico, від назви німецького племені готів), художній стиль, що виявився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи, зокрема, на території деяких регіонів сучасної західної України. У готиці відбувається збагачення й ускладнення синтезу різних мистецтв, розширення системи сюжетів, у якій відбилися середньовічні уявлення про світ. Готика - це розуміння простору в русі, що переймав усі маси й відкривав нові напрямки розвитку дії. Готика - це зіставленні протилежностей у здатності об'єднати абстрактну ідею та живий трепет життя, прагнення пронизати земну плоть елетами духовної енергії.

Для готики характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Готичні майстри широко використовують вежі, стрілчасті арки, пінаклі, скульптури. Всі елементи готичних соборів стрімко підносяться вгору, що надає готичним спорудам динамічності, величі. Готична архітектура водночас конструктивна та зображувальна, що й проявилося у готичному соборі, який виконував роль суспільного центра. Його розміри, досконалість конструкції, велика кількість оздоблення сприймалися не лише як твердження величі релігії, але і як символ багатства й могутності людей. Готична архітектура викликає захоплення у всіх, кому довелося побачити її прояви…

Готика Франції

Франція є батьківщиною готичного стилю, основою якого вважається церковна архітектура. Ця країна була не тільки батьківщиною готики. Французькі собори багатше, ніж будь-які інші, прикрашені скульптурою. Її розміщення більш продумане. Вітражів у церквах більше порівняно з іншими країнами і вони послідовно розвивали дидактичну програму, були органічною складовою прикраси храму. У готиці Франції органічно переплелися ліризм і трагічні афекти, піднесена духовність і соціальна сатира, фантастичний гротеск і фольклорність, гострі життєві спостереження. Вплив мистецтва Франції позначився на всьому розвитку європейської готики.

Особливе місце займав собор - вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Зазвичай собор перебував у центрі міста і був осередком міського життя. Головними замовниками стали міста і частково король. Кам'яні готичні собори одержали у Франції свою класичну форму. Як правило, це 3-5-нефні базиліки з поперечним нефом - трансептом і напівкруговим обходом хору («деамбула-торієм»), до якого примикають радіальні капели («вінець капел»). Їхній високий і просторий інтер'єр осяяний кольоровим мерехтінням вітражів. Враження нестримного руху вгору і до вівтаря створюється рядами струнких стовпів, могутнім злетом гострих стрілчастих арок, прискореним ритмом аркад верхньої галереї (трифорія). Завдяки контрасту високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Структура споруди складається з прямокутних осередків (травей), обмежених чотирма стовпами та чотирма арками, що разом з арками-нервюрами утворюють ост хрестового зводу, заповненого полегшеними невеликими зводами - розпалубками.

У Франції одним із найвидатніших соборів є Реймський. Це місце, в якому були офіційно короновані численні французькі монархи. Він побудований на місці базиліки, де колись (приблизно 496 рік) Святим Ремі був хрещений Хлодвіг I – один із найбільших політиків свого часу. Будівництво собору було завершено до кінця 13 століття.

Також не можна не згадати Собор Паризької Богоматері – красивий католицький храм у четвертому окрузі столиці. Будівництво, розпочате у 1163 році, було завершено тільки в 1345. Серед найвідоміших французьких готичних соборів Нотр-Дам де Парі – зразковий приклад французької готичної архітектури, скульптури та вітражів. Під час французької революції в 1790 роки більша частина скульптур та скарбів була зруйнована і розграбована. А ще 2 грудня 1804 тут був коронований імператором Наполеон Бонапарт.