Задача № 2. Підозрюваний Никитов загубив паспорт, однак слідчому слід встановити вік підозрюваного з метою вирішення питання про його кримінальну відповідальність

Підозрюваний Никитов загубив паспорт, однак слідчому слід встановити вік підозрюваного з метою вирішення питання про його кримінальну відповідальність. Яким чином повинен діяти слідчий?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.

2. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 36. – Ст. 275.

3. Инструкция о порядке изъятия, учета, хранения и передачи вещественных доказательств по уголовным делам, ценностей и иного имущества органами предварительного следствия, дознания и судами от 18 октября 1989 г.: Письмо Генеральной прокуратуры СССР, Верховного Суда СССР, МВД СССР, Министерства юстиции СССР, КГБ СССР № 34/15 от 12 февраля 1990 г.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» // Постанови Пленуму Верхолвного Суду України у крмиінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

5. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 6.

6. Белкин А.Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: Норма, 1999. – 429 с.

7. Белоусов А.В. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании преступлений. – М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 174 с.

8. Бочаров Д. Про місце доказового права в системі права // Право України. – 2003. - № 2.

9. Бочаров Д. Щодо потреби загальнотеоретичного дослідження проблеми юридичного доказування // Право України. – 2002. - № 5. – С. 131.

10. Бочаров Д. Поняття “фактичні дані” у теорії доказування: проблеми тлумачення // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 29-32.

11. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства. - М., 1980.

12. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. – Тула: Автограф, 2000. – 464 с.

13. Газизов В.А., Филиппов А.Г. Видеозапись и ее использование при раскрытии и расследовании преступлений. Учебное пособие. – М.: «Щит-М», 1998. – 136 с.

14. Гришина Е.П. Актуальные вопросы допустимости доказательств в уголовном процессе // Российский следователь. – 2002. - № 6. – С. 36-37.

15. Гришина Е.П. Обеспечение достоверности заключения эксперта в уголовном процессе // Российский следователь. – 2001. - № 6. – С. 15-18.

16. Громов Н.А. Документы, допускаемые в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 7. - С. 11-18.

17. Грошевий Ю., Дідоренко Е., Розовський Б. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності // Право України. – 2003. - № 1.

18. Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у крмиінальному процесі: Наук.-практ. посіб. – К.: КНТ, 2006.

19. Давимука І. Допустимість доказів у кримінальному процесі: спірні проблеми // Право України. – 2002. - № 12. – С. 125-129.

20. Доронін І.М. Поняття документів як виду доказів у кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 6. – С. 56-59.

21. Доронін І. Доказове значення матеріалів службових розслідувань та перевірок у кримінальному процесі // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 44-47.

22. Жогин Н. В. Теория доказательств в советском уголовном процессе. - М., 1973.

23. Золотых В.В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999. – 288 с.

24. Карибов К.Ф. Проблемы использования показаний анонимных свидетелей в уголовном процессе в свете решений Европейского суда по правам человека // Вестник Московского университета. - Сер. 11. Право. - 2001. - № 5. - С. 83-91.

25. Кипнис Н.М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве. - М.: Юристъ, 1995. – 128 с.

26. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 114-158).

27. Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: доказательства и доказывание. – Воронеж, 1995.

28. Колоколов Н.А. Установление материальной истины – основная цель доказывания в уголовном процессе // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 11-12.

29. Комиссаров С.Б. Классификация документов, допускаемых в качестве доказательств // Следователь. - М., 2002. - № 8. - С.9-12.

30. Кореневский Ю.В. Некоторые проблемы доказывания в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 2. - с. 55.

31. Костін М. Щодо реалізації принципу з’ясування істини у крмиінальному судочинстві // Право України. – 2004. - № 7.

32. Левицкий О. Допустимость доказательств. Особые правила уголовного судопроизводства // Юридическая практика. – 2000. - 26 октября. - № 43.

33. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: ДІЯ, 2002. – 182 с.

34. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 22-35).

35. Лобойко Л.М. Структура предмета доказування у дослідчому кримінальному процесі // Наук. вісник Дніпропетровського юрид. ін-ту МВС України. – 2000. - № 3.

36. Лупинская П. Доказательства и доказывание в новом уголовном процессе // Российская юстиция. - 2002. – № 7. - С. 5-8.

37. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса: Учебное пособие. - К. 1991.

38. Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе. – М.: Дело, 2000. – 496 с.

39. Надгорний Г.М. Питання законодавчої реґламентації судової експерти: історичний та гносеологічний аспекти // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 6. – С. 52-54.

40. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 184-215).

41. Овсянников И. Логика доказывания в уголовном процессе // Российская юстиция. - 1998. - № 9 - с. 5.

42. Пiцхелаурi Ш.О. Полiграф у розслiдуваннi злочинiв // Адвокат. - 2002. - № 1. - С. 24-25.

43. Победкин А.В., Гавриков В.А. О некоторых проблемах определения допустимости доказательств в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - № 7. - с. 53.

44. Пунда О. Поняття даних, одержаних у результатi застосування науково-технiчних засобiв у кримiнальному процесi // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 523.

45. Сильнов М.А. Вопросы обеспечения допустимости доказательств в уголовном процессе (досудебные стадии). - М.: МЗ-Пресс, 2001. – 112 с.

46. Сильнов М.А. Защита прокурором прав участников процесса – важное условие обеспечения допустимости доказательств // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 12-15.

47. Соловьев А. Б. Использование доказательств при допросе на предварительном следствии. Методическое пособие. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 136 с.

48. Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-прцоесуального доказування. Монографія. – К.: НАВСУ, 2005.

49. Степанов О. Допустимість доказів за кримінально-процесуальним законодавством України // Право України. – 2002. - № 11. – С. 61.

50. Тертышник В.М. Нетрадиционные способы и формы собирания и исследования доказательств при расследовании преступлений. – Харьков, 1994.

51. Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств: Учебное издание. – Харьков: Арсис, 1998. – 256 с.

52. Треушников М.К. Судебные доказательства / МГУ им. М.В. Ломоносова. Юрид. фак. - М.: Юрид. бюро " Городец", 1997. - 318 с.

53. Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 5. – С. 51.

54. Черкасов А.Д., Царева Н.П., Громов Н.А., Локк Р.Г. Истребование письменных документов и предметов в досудебных производствах // Следователь. - 2002. – № 10. - С. 12-15.

55. Чуркин А.В. Использование уголовно-процессуальной аналогии в доказывании и защите прав личности // Российский следователь. – 2001. - № 7. – С. 16-18.

56. Чуркин А.В. Некоторые аспекты использования звукозаписи в доказывании // Российский следователь. – 2000. - № 1. – С. 13-14.

57. Чучукало О. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування у кримінальному судочинстві: актуальні проблеми // Право України. – 2002. - № 10. – С. 53.

58. Шашкин С.Б. Идентификация и доказывание // Российский следователь. – 2002. - № 7. – С. 4-7.

59. Шевченко В. Співвідношення понять «факту», «фактичних даних», «відомостей про факти» та «доказової інформації» // Право України. – 2003. - № 2.

60. Шульга А.О. Особливості доказування вбивств на замовлення в стадії досудового слідства: Навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2001. – 104 с.

61. Эйсман А. А. Логика доказывания. - М., 1971.

62. Эйсман А. А. Заключение эксперта: структура и научное обоснование. - М., 1967.

ТЕМА 7. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Методичні рекомендації

Під час підготовки до практичних занять слід вивчити Розділ 2 КПК, який регламентує підстави, умови та порядок обрання цих заходів. Особливу увагу слід звернути на відмінність запобіжних заходів від інших заходів забезпечення кримінального провадження. Особливе значення набуває такий запобіжний захід як тримання під варту. Слід вивчити підстави, умови та процесуальний порядок обрання цього запобіжного заходу. Оскільки важливе значення у кримінальному процесі мають строки, слід визначити строки тримання під вартою. Під час вивчення такого заходу, як затримання за підозрою у вчиненні злочину звернути увагу на приводи та підстави затримання, строки затримання органами досудового розслідування та судом.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінально-процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.

Необхідно враховувати, що з прийняттям нового КПК України 2012 року перелік цих заходів дещо змінився, а окремі заходи взагалі не знайшли відображення в нормах нового закону, разом з тим, КПК передбачив нові заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, накладення грошового стягнення, тимчасовий доступ до речей і документів тощо.