Прямі податки

До прямих податків належать податки з таких доходів, як заробітна плата, прибуток, відсоток, а також з таких видів майна, як земля, будівлі, цінні папери. Прямий по­даток з юридичних осіб — податок на прибуток підприємств (фірм, компаній, корпорацій), їх майно, на землю (земельний). Прямий податок з фізичних осіб — по-дохідний і помайновий податки з населення, податки на спадок і дари, транспортні засоби.

Розглянемо коротко сутність кожного виду податків з юридичних осіб. Першим видом прямого податку є пода­ток на прибуток.

Податок на прибуток підприємств і організацій — по­даток на доходи юридичних осіб, який вилучається за прогресивною шкалою оподаткування.

Прогресивний податок — податок, ставка якого зростає у міру зростання величини оподатковуваного доходу.

Оподатковується цим податком чистий прибуток підприємства, який визначають як суму валової виручки за винятком усіх витрат і збитків. Іншими словами, об’єктом оподаткування є прибуток, отриманий від реалізації продукції, основних фондів та іншого майна і доходів, за винятком суми витрат, які виникають при здійсненні цих операцій.

Водночас оподаткування тієї частини прибутку, яка розподіляється на дивіденди, здійснюється по-різному. В одних країнах (Швеція, Швейцарія, США, Україна та ін.) і ця сума спочатку оподатковується податком на прибуток підприємства, а потім — ще й особистим подохідним по­датком на фізичних осіб, тобто підлягає подвійному оподаткуванню. В інших державах (Австрія, Канада, Японія та ін.) акціонери частково звільняються від сплати по­датків на дивіденди, незалежно від оподаткування цієї ча­стини доходу податком на прибутки підприємств. У деяких країнах (Франція, Великобританія та ін.) податок на прибуток підприємств частково зараховується при оподат­куванні дивідендів.

Величина податків на прибуток підприємств може зменшуватися на величину законодавче встановлених по­даткових пільг і знижок.

Податкові пільги — часткове або повне звільнення окремих категорій фізичних та юридичних осіб від сплати по­датків.

Так, у США налічується майже 100 податкових пільг та знижок, які надаються різним видам підприємств, пере­дусім дрібним, з метою стимулювання процесу впровад­ження нових досягнень науки і техніки, створення нових робочих місць та ін. Завдяки цьому реалізується насамперед стимулююча функція податків, яка здійснюється також внаслідок прогресивного характеру оподаткування при­бутків підприємств. Наприклад, у США прибуток підпри­ємств до 50 тис. дол. оподатковується за ставкою 15% від 50 до 70 тис. — за ставкою до 25% і понад 75 тис. дол. — за ставкою 34%. В Україні прибуток підприємств оподатко­вується за ставкою 30%. Податок на додану вартість — 20%. У новому податковому кодексі передбачено скорочення його до 18%. Загалом в Україні з доходу підприємств вилучається понад 80%. Податок на фонд зарплати — приблиз­но 40—41%. У новому податковому-кодексі планується пев­не зниження податкового тиску на підприємства.

Досвід розвинутих країн світу засвідчує, що податки відіграють стимулюючу роль тоді, коли максимальна став­ка на прибуток не перевищує 35%. У разі перевищення цієї ставки стимулююча функція податків пригнічується, а посилюються соціальна, регулююча. Загалом порушується оптимальне співвідношення між функціями. Аналогом по­датку на прибутки підприємств у США є податок на при­буток корпорацій.

Стимулююча функція податків значно посилюється у разі надання державою податкових кредитів, відстрочки від сплати податків та ін. Основним видом податкових кредитів є інвестиційний кредит — знижка загальної суми податку на прибуток, яка залежить від частки реінвестова-ного прибутку, тобто додаткових інвестицій до раніше інвестованих.

Відстрочка від сплати податків надається, як правило, новоствореним підприємствам. Так, у Франції новоство-рені акціонерні компанії у перші два роки повністю звільняються від сплати податків, після цього до початку шостого року оподатковується лише 25% прибутків.

Другим видом прямих податків з підприємств і ор­ганізацій є помайновий податок, який вилучається з майна підприємства і надходить у федеральний (центральний) та місцевий бюджети. Ставки цього податку у розвинутих країнах світу невисокі. Так, у ФРН вони становлять 0, 6% від сукупної вартості всіх видів майна, причому за вартості майна менше 20 тис. марок цей податок не вилучається.

Третім видом податків з юридичних осіб є поземельний податок, тобто податок на земельні ділянки, які належать підприємствам і організаціям. Від сплати його звільняють­ся лікарні, державні установи, церква та деякі інші ор­ганізації.

Помайновий і поземельний види податків становлять податок на власність, який у деяких розвинутих країнах світу вилучається муніципальними органами залежно від величини вартості (а отже пропорційно).