Методичні засади формування дозвіллєвої культури

Дозвілля найбільш повно відповідає природним дитячим запитам, надаючи перевагу добровільному вибору видів діяльності, особистісно-індивідуальному самовираженню. Поняття " дозвіллєва культура особистості" виражає високий рівень раціоналізації та змістової наповненості дитиною свого вільного часу.

При проведенні експериментальної роботи формами дозвіллєвих заходів були вибрані: ігрова програма, ранок, свято, посиденьки, розваги, забави, ринг, фестиваль, творчий конкурс, обрядово-ігрове дійство, ярмарок розваг. Розглянемо структурно-методичні засади програми формування дозвіллєвої культури дітей старшого дошкільного віку на експериментальній базі:

Проектуючи програму пізнавально-творчих практикумів ми закладали в їх структуру та методику проведення чотири етапи: афективний (емоційна установка на дозвіллєву діяльність), когнітивний (набуття знань), кумулятивний (набуття творчого досвіду) та екстеріорізуючий (втілення знань і досвіду у дії). На першо­му етапі основним завданням було створення позитивної емоційної атмосфери колективної діяльності, на основі індивідуальної установки дитини. Педагогічним результатом першого етапу є підсилення рівня позитивних емоцій дитини від бажаної дозвіллєвої діяльності.

На другому етапі вирішувалась проблема розширення рівня знань дітей щодо дитячого фольклору, традицій, звичаїв, свят, історії та культури краю. Вона здійснювалась під час пізнавально-творчих практикумів шляхом колективної діяльності педагога і дітей, та в процесі самостійної пошукової роботи дітей за заданою програмою. Педагогічним результатом другого етапу є розвиток пізнавальних інтересів та достатнього рівня обізнаності дітей із жанрами фольклору. Ці фактори виступають психологічною основою для включення їх у творчу діяльність на наступному етапі.

Третій етап забезпечує формування системи творчих вмінь та навиків. Вони реалізувались через систему прикладних видів діяльності (ігри, творчі завдання) на кожному занятті, а саме, шляхом виконання певних жанрів фольклору, які вивчалися. Підсумковим результатом цього етапу були вміння та навички відтворювати вивчений фольклорний матеріал.

Четвертий етап передбачає реалізацію знань, вмінь та навиків дозвіллєвої діяльності дітей на фольклорній основі в базовому колективі, в домашніх умовах, вуличному середовищі, тощо.

Запропонована програма дозвіллєвої діяльності молодших школярів на основі дитячих традицій і фольклору засвідчила, що вона в повній мірі відповідає дозвіллєвим пріоритетам дітей, співзвучна із їх інтересами, психолого-педагогічними особливостями та життєвим річним календарем, сприяє реалізації пізнавальної, творчої, розважальної, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної діяльності, розширенню дозвіллєвого репертуару та формуванню навичок виконання фольклорних творів.