Типи дихання

Тим часом процес дихання має характерну особливість. У ряді випадків дихання може відбуватися без надходження кисню. Таке дихання називається анаеробним (безкисневим). Воно спостерігається у вищих рослин. При відсутності кисню повітря рослинний організм продовжує якийсь час жити за рахунок кисню, що отримується від неповного розкладання органічної речовини до спирту і вуглекислоти. Але це дає рослині в 27 разів менше енергії, ніж у тих же умовах при нормальному, аеробному диханні.

У той же час для ряду нижчих організмів (деяких бактерій, одноклітинних грибів) анаеробне дихання є нормальним явищем. Ці організми можуть викликати молочнокисле, маслянокисле, оцтовокисле, спиртове та інші види бродіння, перебуваючи в безкисневому середовищі.

Дихання рослин і бродіння безпосередньо пов’язані між собою. Початкова фаза перетворення цукру є спільною для дихання і бродіння. Надалі, якщо проміжні продукти окислюються повністю, відбувається утворення вуглекислого газу і води. Якщо ж перетворення проміжних продуктів здійснюється в анаеробних умовах, то кінцевими продуктами цього процесу є спирт і вуглекислота.

Процес розкладання органічних речовин гнильними бактеріями, в результаті якого утворюються різноманітні кінцеві продукти (вода, вуглекислий газ, метан, сірководень, тощо), називається гниттям.

Биофизика

Краткое описание:

Учебный курс Биофизика для биологических специальностей. Биофизика – это наука, изучающая функционирование биологических систем (биосистем) на физическом и физико-химическом уровне.

Определение понятия, предмет и задачи биофизики

Биофизика – это наука, изучающая функционирование биосистем (биологических систем) на физическом и физико-химическом уровне.

Биофизика изучает физические и физико-химические процессы, протекающие в биосистемах на разных уровнях организации, которые являются основой физиологических явлений. Возникновение биофизики произошло как одно из направлений развития физики, свой вклад также вносят такие науки, как математика, химия и биология.

Живой огранизм как биосистема – это сложная, динамичная, равновесная, открытая, саморегулирующаяся, адаптирующаяся, самовоспроизводящаяся и развивающаяся гетерогенная система, в которой важнейшими функциональными веществами являются биополимеры: белки и нуклеиновые кислоты, имеющие сложное атомно-молекулярное строение и взаимодействующие между собой..