Методи контролю. Методи навчання студентів, які використовуються при викладанні дисципліни:

Методи навчання

Методи навчання студентів, які використовуються при викладанні дисципліни:

- за джерелами знань: словесні – розповідь, пояснення, лекція;

- наочні: демонстрація, ілюстрація;

- практичні: розв’язок задач, ситуаційних вправ, тестових завдань;

- за характером логіки пізнання: аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні, індуктивні, дедуктивні;

- за рівнем самостійної розумової діяльності: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Методи контролю

9.1 Організація поточного та підсумкового

оцінювання знань студентів

До контрольних заходів вивчення дисципліни «Аналіз господарської діяльності» належать: вхідний, поточний і підсумковий контроль (семестровий).

Вхідний контроль ставить за мету виявити базовий рівень підготовки студентів на початку вивчення дисципліни.

Поточний контроль здійснюється з метою перевірки рівня знань студентів на певних етапах засвоєння навчального матеріалу у вигляді захисту індивідуальних завдань.

Підсумковий (семестровий) контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів у формі екзамену.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочим тематичним планом на семестр. Екзамен складається студентом письмово з подальшим захистом усно.

9.2 Оцінювання знань студентів

В оцінці знань студента враховується чіткість, повнота відповіді, креативність мислення, посилання на вивчені теорії в обґрунтуванні відповідей на поставлені запитання, наведення практичних прикладів з ведення бізнесу. Виходячи з вимог, що пред’являються, до відповіді, відповідь може бути зарахована не повністю.

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів здійснюється в таких формах:

· оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

· оцінка рівня виконання індивідуальної роботи;

· оцінка рівня виконання самостійної роботи;

· проведення поточного модульного контролю;

· проведення підсумкового модульного контролю (ПМК)

· проведення екзамену.

Поточний контроль знань має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об'єктами поточного контролю є:

· систематичність, активність та результативність роботи протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

· рівень виконання студентом завдань для самостійного опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

· рівень виконання студентом модульних завдань.

Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом: експрес-опитувань на семінарському занятті; заслуховування виступів та оцінки участі студентів в дискусіях на семінарських заняттях; проведення письмових контрольних робіт чи тестування з окремих тем дисципліни; виконання додаткових індивідуальних завдань з тем, які були пропущені студентом; проведення рубіжного контролю у процесі навчання у формі заліку.

9.3. Перелік питань екзаменаційного контролю

1) Роль економічного аналізу в господарській діяльності підприємства.

2) Методологічні принципи організації економічного аналізу.

3) Суть, мета, об’єкти і строки виконання плану організації економічного аналізу.

4) Структура загального плану організації економічного аналізу.

5) Програма організації аналізу виконання окремих робіт, її суть.

6) Вибір та організація методичного забезпечення аналізу.

7) Інформаційні ресурси економічного аналізу, їх суть та значення.

8) Види інформації, яка використовується в економічному аналізі.

9) Вимоги до інформації відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

10) Суть та значення доходів підприємства. Види доходу.

11) Чистий дохід підприємства.

12) Витрати виробництва, їх суть.

13) Основні напрямки аналізу витрат підприємства.

14) Основні принципи аналізу витрат.

15) Аналіз факторів, що впливають на граничний рівень витрат.

16) Оперативний аналіз собівартості продукції.

17) Функціонально-вартісний аналіз собівартості продукції.

18) Рентабельність, її суть та значення.

19) Методика розрахунку показників рентабельності.

20) Визначення впливу факторів виробництва на рентабельність підприємства.

21) Активи підприємства, їх суть.

22) Загальна оцінка активів підприємства.

23) Аналіз виробничого потенціалу підприємства.

24) Аналіз складу і динаміки активів підприємства.

25) Аналіз ефективності використання активів підприємства.

26) Власний капітал підприємств, його суть.

27) Методика визначення власного капіталу підприємства.

28) Аналіз руху власного капіталу.

29) Аналіз рентабельності власного капіталу.

30) Оборотні кошти, їх суть.

31) Методика проведення аналізу оборотності оборотних коштів.

32) Фактори, що впливають на оборотність оборотних фондів, їх аналіз.

33) Аналіз впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства.

34) Аналіз виконання експортних виробничих контрагентів та торговельних угод.

35) Суть фінансових результатів діяльності підприємства.

36) Аналіз формування прибутку підприємства.

37) Суть прибутку від реалізації продукції, його аналіз.

38) Аналіз розподілу чистого прибутку.

39) Класифікація факторів, які впливають на прибуток підприємства.

40) Факторний аналіз фінансових результатів.

41) Аналіз резервів збільшення прибутку підприємства.

42) Фінансовий стан підприємства, його суть.

43) Джерела інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану діяльності підприємств.

44) Організація аналізу фінансового стану підприємств.

45) Система показників аналізу фінансового стану підприємств.

46) Фінансова стійкість підприємства. Аналіз її показників.

47) Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємств.

48) Аналіз кредитоспроможності підприємства.

49) Аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості.

50) Аналіз ділової активності підприємства.

10.Розподіл балів, які отримують студенти

10.1 Розподіл балів за модулями і темами

10.2 Розподіл балів за видами робіт для студентів

денної форми навчання.

10.3 Розподіл балів за видами робіт для студентів

заочної форми навчання

10.4 Критерії оцінювання знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну та індивідуальну роботу.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні від 0 до 65 балів.

Оцінювання поточної успішності студента за кожним видів робіт здійснюється наступним чином:

1) Під час контролю на семінарських заняттях можуть оцінюватись наступні види робіт:

- відповіді на теоретичні запитання і виступи на семінарських заняттях,

- рівень знань, продемонстрований під час усного або письмового експрес-контролю;

- активність і рівень знань, продемонстровані під час обговорення на занятті теоретичних і практичних проблемних питань з курсу;

- результати виконання і захисту домашніх та/або аудиторних завдань;

- робота в міні-групах (розв'язання задач та ситуаційних вправ).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за роботу на одному семінарському занятті – 1. Залежно від якості виконання студентом завдань залікові оцінки будуть: 0, 5-1.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

1 бал – отримує студент, який надає правильні і вичерпні відповіді на поставлені запитання, при цьому показує високі знання понятійного апарату, вміло аргументує своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей.

0, 5 балу - отримує студент, який надає правильні відповіді та не наводить переконливих аргументів, допускає помилки у використанні понятійного апарату.

2) Під час контролю виконання поточних контрольних робіт оцінюються теоретичні знання та практичні навички студента двічі на семестр.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає 9 балів (Додаток А).

9 балів – отримує студент, який виконав завдання на 80-100%.

5-8 балів - отримує студент, який виконав завдання на 46-79%.

1-4 бали– отримує студент, який виконав завдання на 45%.

3) Під час контролю виконання завдань індивідуальної роботи оцінюється самостійність і якість виконання завдань.

Максимальні 20 балів за виконання завдання індивідуальної роботи студент може отримати за умови належного виконання одного обов’язкового завдання.

19-20 балів – у повному обсязі виконано І та ІІ блок індивідуальної роботи: зміст І блоку свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності; у ІІ блоці проведено комплексне дослідження діяльності конкретного підприємства, виявлено проблеми у його діяльності та напрями її удосконалення, план дослідження повністю відповідає встановленим вимогам.

15-18 балів – виконано І та ІІ блок індивідуальної роботи: зміст І блоку свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури; у ІІ блоці проведено дослідження діяльності конкретного підприємства, виявлено проблеми у його діяльності, але не визначено напрями удосконалення, план дослідження відповідає встановленим вимогам на 90%.

11-14 балів – виконано І та ІІ блок індивідуальної роботи: зміст І блоку свідчить про повні, різнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури; у ІІ блоці проведено дослідження діяльності конкретного підприємства, план дослідження відповідає встановленим вимогам на 90%.

7-10 балів – виконано І та ІІ блок індивідуальної роботи: зміст І блоку свідчить про базові знання навчально-програмного матеріалу, без вивчення додаткової літератури; у ІІ блоці проведено дослідження діяльності конкретного підприємства, але план дослідження відповідає встановленим вимогам лише на 60%.

4-6 балів – виконано І та ІІ блок індивідуальної роботи: зміст І блоку свідчить про базові знання навчально-програмного матеріалу, без вивчення додаткової літератури; у ІІ блоці проведено дослідження діяльності конкретного підприємства, але план дослідження відповідає встановленим вимогам лише на 45%.

1-3 бали – виконано лише І блок індивідуальної роботи, зміст якого свідчить про базові знання навчально-програмного матеріалу, без вивчення додаткової літератури.

Якщо робота не відповідає нормативному варіанту або виконана без дотримання вимог пункту 8 студент не отримує залікових балів.

4) Під час контролю додаткового індивідуального завдання оцінюється обґрунтоване розкриття досліджуваної проблеми.

Додаткове індивідуальне завдання передбачає написання есе на одну із пропонованих тем. Тема обирається студентом за узгодженням з викладачем. Максимальна оцінка за виконання есе – 7 балів.

6-7 балів – отримує студент, який дасть самостійне бачення проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, критично та незалежно оцінить наявні дані, встановить зв’язки між ключовими моментами проблеми.

4-5 балів – отримує студент, який провів аналіз проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, встановив зв’язки між ключовими моментами проблеми, висвітлив власну позицію з поставленої проблеми, але не провів критичну оцінку наявних даних.

1-3 бали - отримує студент, який провів аналіз проблемного питання на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, встановить зв’язки між ключовими проблемами, але не висвітлив власну позицію з поставленої проблеми.

При оцінюванні завдань індивідуальної та самостійної роботи увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточної успішності та екзамену.

Іспит проводиться у письмовій формі та складається з 2 теоретичних питань, розрахункової задачі та 10 тестів закритого типу. Максимальна кількість балів за виконання даної роботи – 35. Зразок завдання наведено у додатку Б.

Під час проведення підсумкового контролю у студентів перевіряється:

- ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

- здатність осмислення змісту окремого питання з межах тем дисципліни;

- навички проведення розрахункових робіт;

- уміння письмово подати програмний навчальний матеріал.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання або з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 60 і більше балів.