Визначити основні методи корекції психічного та психофізіологічного стану людини.

Підвищувати або підтримувати працездатність за рахунок недопущення порушень функціонального стану організму або нормалізації (корекції) зміненого в процесі діяльності стану можна за трьома основними напрямками: проводити професійний медичний і психологічний відбір кандидатів на навчання конкретних професій; періодично медико-психологічно обстежувати спеціалістів. Під час цих заходів можна виявити індивідуальні особливості організму, що негативно впливають на працездатність. Вони виражаються у стані здоров'я, рівні фізичного розвитку та підготовленості, рисах характеру і темпераменту. Оптимізація, удосконалення об'єкта, змісту, умов та організації діяльності за рахунок врахування фізіологічних, антрометричних, психологічних й інших особливостей і можливостей людини в системі " людина — діяльність — середовище". Раціональна конструкція робочого місця та його елементів, компонування обладнання з урахуванням логіки процесу управління, чітке бачення приладів і досяжність до органів управління створює сприятливі умови не тільки для ефективної роботи, а й для підтримання нормального функціонального стану. Профілактиці функціональних порушень і зниженню працездатності допомагає створення оптимальних умов праці на робочому місці, використання ефективних засобів захисту від дії несприятливих факторів середовища, формування здорового психологічного клімату в колективі тощо. З погляду попередження надмірної втоми важливе значення має раціональна автоматизація управління, яка допомагає зменшенню інформаційного фізичного навантаження, зниженню темпів роботи, тобто оптимізаці'ї процесу діяльності. В забезпеченні високої працездатності важливе значення має удосконалення організації діяльності, а саме створення раціонального режиму праці, відпочинку та харчування, збереження оптимального робочого навантаження, розроблення програм підготовки з врахуванням не тільки ефекту навчання, а й функціонального навантаження слухачів. Прийоми безпосередньої прямої дії на людину, такі як індивідуальна регламентація професійної діяльності, активний відпочинок і фізична підготовка, психологічні, фізіолого-гігієнічні, електрофізіологічні, фармакологічні, фізичні засоби і методи. Для деяких професій (водії транспорту, пілоти, водолази) найдоступнішим і ефективним засобом профілактики функціональних порушень і підтримання працездатності на високому рівні є регламентація професійної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного спеціаліста. При такому підході до організації режиму праці, відпочинку та харчування, а також при формуванні професійного навантаження враховуються професійні, психологічні, фізіологічні якості спеціаліста, його функціональний стан. Знання цих характеристик, а також особливостей, ступінь складності роботи дає змогу регламентувати діяльність так, щоб інтенсивність навантаження, періодичність, послідовність і тривалість виконання окремих завдань забезпечували виконання робочих завдань, удосконалення і підтримка на відповідному рівні професійних навиків, функціональне тренування організму [8; 9]. У зв'язку з тим, що при напруженій професійній діяльності виникають розумова та емоційна втома, нервово-психічне перенапруження, а при комуляції цих явищ — астенізація організму і навіть невротичні розлади, дійовим засобом їх профілактики і відновлення нормального функціонального стану є організація активного відпочинку. Для зняття емоційної напруги Р. М. Грановська [4] пропонує такі прийоми управління своїми емоціями і виходи зі стресу: переключення уваги, концентрування її не на значимості результату, а на аналізі причин, технічних деталях, завданнях і тактичних прийомах; попередження розробки запасних стратегій, шляхів відступу, що зменшує шанс отримання несприятливих рішень; розрядка емоційної напруги в русі, у фізичному навантаженні; переключення на інші не менш важливі види діяльності, новий домінантний центр збудження в корі головного мозку може пригнітити або хоч би ослабити вогнище збудження, яке пов'язано зі стресом; у випадку поразки загальна переоцінка значимості ситуації за типом " і не дуже-то і хотілось", зниження суб'єктивної значимості події; використання систем спеціального тренування, в яких самі фактори неочікуваності та раптовості стають предметом навчання, наприклад у комп'ютерних іграх. У спеціальній літературі обґрунтовано форми та зміст активного відпочинку (ранкова фізична зарядка, тренування на спеціальних знаряддях, спортивні ігри, піші прогулянки) і показано їхній вплив на професійну працездатність. методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів полягає в тому, що на вихідному етапі її застосування на підставі використання ряду сучасних психофізіологічних та психодіагностичних методик визначають рівень розвитку таких психофізіологічних функцій і особливостей особистості, як швидкість простої зорово-моторної реакції і зорово-моторної реакції в умовах вибору, рухомість і врівноваженість нервових процесів, критична частота злиття світлових миготінь, координація рухів, стійкість і переключення уваги, а також критеріальні характеристики розумової працездатності, рівень вираження нейротизму, ситуативної і особистісної тривожності, астенічного і депресивного станів, вираження акцентуацій характеру емотивного, тривожного, збудливого і дистимного типів, загальної інтернальності рівня суб’єктивного контролю та рівня суб’єктивного контролю у галузі професійних відносин і ставлення до здоров’я та хвороби. Далі згідно із запропонованою схемою бальної оцінки розраховують значення інтегрального показника психофізіологічної адаптації, що визначає рівень психофізіологічної готовності організму дівчат і юнаків до успішного засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для адекватної професійної підготовки майбутніх фахівців у стінах вищого навчального закладу, а також інтегрального показника психічної адаптації, що визначає ступінь вираження особистісних передумов до формування адекватного робочого динамічного стереотипу ефективного здійснення професійної діяльності та відносять досліджуваних осіб до окремих категорій відповідно до рівня психофізіологічної та психічної адаптації. Як кількісні критерії змістовної оцінки значень інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації студентів вищих навчальних закладів були встановлені наступні параметри: рівень психофізіологічної і психічної адаптації низький: величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації – в межах від 1, 00 до 1, 80 балів; рівень психофізіологічної і психічної адаптації нижче середнього: величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації – в межах від 1, 81 до 2, 60 балів; рівень психофізіологічної і психічної адаптації середній: величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації – в межах від 2, 61 до 3, 40 балів; рівень психофізіологічної і психічної адаптації вище середнього: величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації – в межах від 3, 41 до 4, 20 балів; рівень психофізіологічної і психічної адаптації високий: величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації – в межах від 4, 21 до 5, 00 балів.В основу методики скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних відхилень у стані психічного здоров’я учнів пубертатного віку поставлене завдання шляхом вивчення найбільш значущих з соціальної, навчальної та професійної точок зору особливостей особистості, на підставі використання сучасних високоінформативних психодіагностичних методик розробити адекватний та доступний підхід щодо здійснення комплексної оцінки особливостей психічного стану учнів та визначення ступеня ризику виникнення як донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я, так і формування проявів психічної патології. Для його реалізації на підставі застосування ряду особистісних опитувальників та тестових методик (особистісний опитувальник Айзенка, методика діагностики рівня емоційного вигоряння Бойко, особистісний опитувальник Спілбергера, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса, методика діагностики агресії Басса та Дарки, методика діагностики депресивних станів Цунга тощо) визначають ступінь вираження таких особистісних рис, як нейротизм, рівень емоційного вигоряння, ситуативна та особистісна тривожність, шкільна тривожність, агресивність, схильність до розвитку депресивних станів тощо. Відповідно до запропонованої шкали отримані дані оцінюють у балах, значення яких надалі використовуються для розрахунку інтегральних показників, що, в свою чергу, характеризують стан психічного здоров’я підлітків, його якісні та кількісні динамічні зміни, а також ступінь ризику виникнення донозологічних патологічних за своїм змістом відхилень з боку психічного здоров’я. На першому етапі застосування запропонованого підходу на підставі визначення величин інтегрального показника оцінки особливостей психічного стану обґрунтовують висновок щодо індивідуального рівня психічного здоров’я кожного із обстежуваних підлітків та виявляють осіб, які потребують використання різноманітних форм підтримки або запровадження психологічної і психогігієнічної корекції психоемоційного стану: На другому етапі – для оцінки узагальненого рівня психічного здоров’я підліткового колективу, виявлення схильності окремих його членів до виникнення різноманітних форм психічної патології, а також визначення доцільності використання профілактичних, психогігієнічних та психологічних корекційних програм, розраховують інтегральний показник оцінки особливостей психічного стану підліткового колективу. Зрештою, на третьому етапі застосування запропонованого підходу для оцінки якісних та кількісних динамічних змін, що відбуваються у стані психічного здоров’я або конкретного підлітка, або підліткового колективу загалом, а також для оцінки ефективності застосування психопрофілактичних і психогігієнічних методів корекції психічного стану розраховують інтегральний показник динамічних змін стану психічного здоров’я індивідуума та інтегральний показник динамічних змін особливостей психічного стану підліткового колективу. Розроблена скринінгова оцінка ступеня ризику виникнення донозологічних патологічних відхилень у стані психічного здоров’я учнів пубертатного віку є надзвичайно доступною і простою у практичній інтерпретації та отриманні і тлумаченні даних, методикою, яку можуть використовувати і досвідчені лікарі, і звичайні шкільні медичні сестри, вчителі та шкільні психологи. Запропонований підхід надає можливість визначити рівень психічного здоров’я як окремого підлітка, так і підліткового колективу загалом, об’єктивно оцінити його динамічні зрушення, зумовлені впливом різноманітних чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя, дозволяє своєчасно звернути увагу на появу найперших, вихідних за своїм змістом зрушень у стані психічного здоров’я, що мають донозологічний характер та є передвісниками формування психічної дезадаптації та розвитку психічної патології.

В основі методики комплексної оцінки особливостей морфофункціонального стану новонароджених дітей перебуває визначення закономірностей формування критеріальних показників фізичного розвитку і морфофункціонального стану організму новонароджених, встановлення та наукове обґрунтування регіональних нормативних показників фізичного розвитку дітей, що народились у певній географічній зоні, наприклад у Вінницькій області, розроблення на підставі застосування кореляційного, регресійного, дискримінантного, кластерного і факторного аналізу статистичних моделей прогностичної оцінки основних тенденцій розвитку критеріальних показників фізичного розвитку організму новонароджених дітей, що ураховують особливості взаємозв’язку умов перебування, показників стану здоров’я, способу життя, особистісно-значущих поведінкових стереотипів у підлітковому та юнацькому віці, морфофункціонального стану організму і особливостей особистості їх матерів та характеристики фізичного розвитку новонароджених дітей, виявленні провідних чинників ризику щодо формування негативних тенденцій розвитку організму новонароджених в онтогенезі.