Поняття онтогенезу. Приклад вікової періодизації.

Онтогенез (від грец. онтос — існуюче та генезіс — походження) - це індивідуальний розвиток особини від її зародження до смерті. У різних груп організмів онтогенез має свої особливості, які, зокрема, залежать від способу розмноження. В одноклітинних організмів он­тогенез збігається з клітинним циклом.

Онтогенез поділяють на ембріональний та постембріональний періоди.

Ембріональний (зародковий) період - це час, коли новий ор­ганізм (ембріон) розвивається всередині материнського організму або всередині яйця, насінини тощо. Він завершується народжен­ням (вилупленням, проростанням).

Постембріональний (післязародковий) період триває від момен­ту народження (виходу із зародкових оболонок, покривів насінини) і три­ває до моменту набуття організмом здатності до розмноження.

Приклад вікової періодизації.

До народження (перинатальний)

Немовляти (до 1р.)

Переддошкільне дитинство (1-3)

Дошкільне (3-7)

Молодший шкільний вік (7-10)

Підлітковий (10-15)

Рання юність (15-17)

Юність (17-20)

Молодість (20-35)

Зрілість (35-60)

Похилий він (60-75)

Старість (75-90)

Довгожителі (за 90)

11. Дати характеристику поняття «сензитивний період».

Сензити́ вний вік — найсприятливіший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлення, пам'яті тощо), що визначають психічний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Вперше цей термін застосував італійський педагог Марія Монтессорі.

Дошкільний вік — це сензитивний період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду, розвитку емоцій, почуттів. В цей вік вона оволодіває загальними знаннями, уміннями, в набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, сприймання, уява, мислення, орієнтація в просторі й часі). Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності та творчості.

Сензитивність молодшого шкільного віку полягає в тому, що відбувається перехід від ігрової діяльності до навчальної, постановка, під керівництвом педагогів завдань, вимагає розвитку вольових зусиль для їх вирішення.

Підлітковий період — сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів. Формується самооцінка, самосвідомість, потреба пізнати себе як особистість. Виникає потреба у самовираженні, значимості для інших, намагання бути на рівних з дорослими; посилюється статева ідентифікація.

Юнацький вік є сензитивним для становлення та закріплення ціннісних орієнтацій як стійкої структури особистості, значною мірою визначаючи стосунки людини з навколишнім світом у подальшому дорослому житті. В результаті проходить самовизначення свого місця у світі.