Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
|
|
Питання
1. Етапи розвитку потреб.
2. Закон зростання потреб. Механізм дії закону зростання потреб.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Питання 1. Етапи розвитку потреб
Опрацьовуючи дане питання, потрібно запам’ятати, що потреби суспільства - це категорія, що відображає ставлення людей до умов їхньої життєдіяльності. У структурі потреб суспільства виділяють кілька типів таких відносин, а саме:
• ставлення людей до природи (потреби у спілкуванні з природою, охороні природного середовища);
• ставлення до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання);
• ставлення до себе та інших людей (потреби у саморозвитку, соціальному статусі, спілкуванні);
• ставлення до праці та відпочинку (потреба у зацікавленій праці, спорті, дозвіллі тощо).
Потреби - це не статичне, а динамічне явище. Побудувати ефективну систему господарства, можна досягти соціально-економічного прогресу суспільства, тільки орієнтуючись на задоволення потреб та інтересів людей, що постійно зростають. Нові потреби, що виникають, змінюють існуючі. Об’єктивні умови, що спонукають розвиток продуктивних сил, тісно поєднуються з новими потребами суспільства.
Наприклад, коли в суспільстві виникла потреба підвищити продуктивність праці у виробничій сфері (промисловість, сільське господарство, транспорт), кінську силу було замінено механічною, а згодом - електричною.
Отже, продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, що існують, а й стають підґрунтям для виникнення нових. Цей процес є об’єктивним. Як і процес суспільного прогресу, він відбувається безперервно та відображає дію об’єктивного економічного закону - закону зростання потреб.
Питання 2. Закон зростання потреб. Механізм дії закону зростання потреб
У процесі вивчення даного питання слід засвоїти, що закон зростання потреб є законом суспільно-економічного прогресу, що характеризує не просто виникнення нових потреб та засобів їх задоволення, а й зміну структури цих потреб.
Закон зростання потреб - закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей (або особистим споживанням), розвиток яких спричиняє появу нових потреб та засобів їх задоволення
Задоволення особистих потреб, на думку деяких західних економістів (А. Маслоу, Г. Кларка, Г. Вілсона), має певну градацію (послідовність): спочатку людина намагається задовольнити свої першочергові потреби. Якщо вони задоволені, то на певний час перестають бути рушійним чин ником у прагненнях людини. Проте згодом людина починає енергійно діяти для задоволення наступних потреб. Тому на всіх рівнях - особистому, колективному або державному - задоволення життєво необхідних потреб є стимулюючим чинником. Потреби впливають на споживання, виробництво та науково-технічний прогрес.
Кожному суспільству важливо знати тенденції та перспективи розвитку потреб - індивідуальних, сімейних, колективних, суспільних, а також зміни, що відбуваються в їх структурі. Це не тільки впливає на напрями та структуру розвитку виробництва, а й дає змогу суспільству науково обґрунтувати формування поточних і перспективних потреб. Формування економічних потреб має регулюватися державою, щоб можна було впливати на об’єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру. Останні мають забезпечити високі темпи розвитку господарства і матеріальний рівень населення, виходячи з тих ресурсів і можливостей, які є в розпорядженні суспільства.
Наукове обґрунтування економічних потреб дає можливість виробити соціальні нормативи потреб: рівень реальних доходів населення, умови праці та побуту, ступінь професійної підготовки і освіти різних категорій працівників тощо.
Дія об’єктивного закону зростання потреб тісно пов’язана з другим важливим економічним законом - законом економії.
На дію цього закону свого часу звернув увагу К. Маркс, назвавши його “законом економії часу”. На думку вченого, економія часу, як і планомірний розподіл робочого часу за різними галузями виробництва, “залишається першим економічним законом на основі колективного виробництва”.
Однак дія закону економії, його використання не залишилися однаковими на різних етапах економічного прогресу. На
особливості його прояву та сутність значно вплинули певні об’єктивні умови, насамперед новітні досягнення в галузі науки, техніки, технології. Нині за умови всесвітньо значущих досягнень науково-технічної революції значною мірою розширилися можливості економії робочого часу в умовах виробництва та реалізації виробленої продукції.
Завдання
1. Вивчіть основні положення питання за даними методичними рекомендаціями та підручниками.
2. Дайте відповіді на такі запитання (письмово):
2.1. У чому полягає суть закону зростання потреб?
2.2. Як історично змінювалися тенденції щодо потреб?
2.3. Яка роль науково-технічної революції у зростанні потреб?
Література
1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. Підруч. - К.: Вища пік., 2003. - С. 70 - 72.
2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Підруч. - К.: ВЦ “Академія”, 2000. - С. 43.
3. Мочерний С.В. Економічна теорія. Посіб. - К.: ВЦ “Академія”, 2002. - С. 106.
4. Економічна теорія. Політекономія. Підруч. / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2004. - Р. 1, гл. 1, § 1.
Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
Питання
1. Критерії класифікації ресурсів.
2. Ресурси, зумовлені науково-технічною революцією.
3. Умови ефективного використання ресурсів.
4. Крива виробничих можливостей.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Питання 1. Критерії класифікації ресурсів
Опрацьовуючи дане питання, слід усвідомити, що для вивчення економічних ресурсів послуговуються різними критеріями класифікації.
Крім особистого і речового факторів, можна виділити також відтворювані і невідтворювані чинники. До відтворюваних належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, водні басейни тощо) та суспільством (засоби виробництва, наука, інформація); до невідтворювапих - корисні копалини, які використовуються як сировина. Водночас існують і фактори, що спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою, наприклад, трудові ресурси.
Ще одним варіантом класифікації ресурсів є їх поділ на природні, трудові, інвестиційні, наукові та інформаційні.
Враховуючи такий поділ, обмеженість, наприклад, інвестиційних ресурсів, також є умовною. Якщо інвестиційні ресурси вкладають в економіку іншої країни з метою отримання максимальних прибутків або завоювання ринків збуту тощо, то вони перетворюються на грошовий капітал. Цей процес називається експортом капіталу.
Питання 2. Ресурси, зумовлені науково-технічною революцією
Вивчаючи дане питання, потрібно засвоїти, що науку в економічній літературі кваліфікують як специфічну продуктивну силу. Причиною цього є перетворення науки у більшості галузей промисловості на початкову стадію безпосереднього виробництва, трансформація праці вченого у продуктивну силу сукупного працівника, перетворення результатів дослідження (патентів, ліцензій тощо) на товар та ін.
Ще складнішою для розуміння як окремого фактора економічного розвитку є інформація. Конструктивним її визначенням, що допомагає з’ясувати дану проблему, є розуміння інформації як невід’ємної властивості процесів управління в різних системних об’єктах, зокрема економічних. Економічна інформація
є матеріальною основою аналізу, планування та управління народним господарством, що сприяє, насамперед, процесу прискореного прийняття управлінських рішень. Основними видами економічної інформації є фінансова, комерційна, валютна, торговельна, банківська, техніко-технологічна, патентна та ін.
Кожний із названих ресурсів можна уявити у вигляді ресурсного ринку, що складається із кількох конкретніших ринків. Наприклад, ринок інвестицій формується у процесі взаємодії" внутрішнього та зовнішнього ринків, ринків довго та короткострокових кредитів тощо.
Поряд із цими факторами (ресурсами) в економічній літературі ще називають науково-технічний прогрес (НТП), державне регулювання економіки та ін.
Питання 3. Умови ефективного використання ресурсів
Під час вивчення даного питання потрібно засвоїти, що найефективніше комбінування ресурсів (їх найраціональніше використання) є можливим за умови їх повної зайнятості та повних обсягів виробництва.
Похідним від поняття “економічна ефективність” є поняття “зрівняльна перевага ”, тобто здатність товаровиробника виготовляти товари з меншими альтернативними витратами. Відповідно до цього підприємець повинен обрати такий вид діяльності у певній галузі, де він мав би зрівняльну перевагу.
Проілюструвати механізм вибору альтернативних варіантів використання ресурсів доречно таким прикладом. Якщо ресурси використовуються для будівництва лікарень, шкіл, то їх вартісна (грошова) оцінка складається із витрат на матеріали, робочу силу, оренду або купівлю землі. Альтернативними витратами щодо них є витрати на будівництво офісів, готелів, які можна збудувати за рахунок тих самих ресурсів. Уряд може спрямувати всі ресурси на будівництво лікарень, або частку цих коштів- на будівництво готелів. Це означає, що обсяги будівництва зазначенихоб’єктів є не лише альтернативними, а й взаємодоповнюваними.
Питання 4. Крива виробничих можливостей
Вивчаючи дане питання, слід пам’ятати, що для отримання чіткішого уявлення про значення альтернативних можливостей об’єктів, потрібно побудувати графік меж виробничих можливостей, (див. рис. 1). Якщо нанести цифри на графік, то це будуть точки, що показують варіанти вибору ресурсів. Якщо їх з’єднати, буде отримано криву виробничих можливостей.
Рухаючись по кривій, можна спостерігати різні варіанти у комбінації ресурсів. Наприклад, у т. В ресурси поділяються так, що на них можна побудувати 55 лікарень, шкіл і 10 готелів. Якщо ресурси розподілити так, що виробництво здійснюватиметься в межах виробничих можливостей (т. А, В, С, Д, Е, Р), то буде досягнуто найвищої ефективності економіки та правильності вибору. За таких умов т. К свідчитиме про недостатньо ефективне використання виробничих можливостей, а т. N знаходитиметься поза межею таких можливостей, отже, є нереальною за даного рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва тощо. Тому зміщення кривої виробничих можливостей вліво свідчитиме про їх зростаюче невикористання. Максимального вияву дане явище може досягнути під час економічних криз.
Значення альтернативних можливостей
|
О 10 20 30 40 50 Кількість готелів
Рис. 1. Крива виробничих можливостей
|
|