Гіпертонічна хвороба, гіпертонічна криза інсульт

Гіпертонічна хвороба — невроз вищих кіркових і гіпоталамічних центрів, що регулюють AT.На розвиток гіпертонічної хвороби впливають алкогольна інтоксикація, куріння, спадкові фактори. сприяє надмірне вживання солі. Гіпертонічний криз – це гостре значне підвищення артеріального тиску (АТ), що супроводжується клінічною симптоматикою ураження органів-мішеней в результаті нервово-судинних і гуморальних порушень. При ГК відбувається підвищення систолічного АТ на 20-100 мм рт. ст., діастолічного – на 10-50 мм рт. ст. або до 210/120 мм рт. ст.Без дозволу лікаря перерви в лікуванні часто приводять до гіпертонічного кризу, тобто різкому загостренню основних проявів хвороби і найбільш значному підвищенню кров’яного тиску.При різкому погіршенні самопочуття хворого необхідно викликати лікаря, але до його прибуття слід прийняти положення напівсидячи в ліжку або в зручному кріслі, зігріти стопи і гомілки за допомогою укутування, грілки, ножної гарячої ванни, гірчичників на гомілці, всередину прийняти корвалол (або валокордин)- 30-35 крапель на прийом, а також

Інсульт — пошкодження тканини головного мозку в результаті гострого порушення мозкового кровообігу. Розрізняють два основних види інсульту: геморагічний (крововилив у мозок) і ішемічний (розвивається при спазмі або закупорці кровоносної судини головного мозку). Те, як складеться подальша доля людини, який переніс інсульт, багато в чому залежить від того, чи була йому надана перша допомога людьми, що знаходяться поряд Симптоми інсульту: раптове порушення чутливості або поява слабкості в області обличчя, рук або ніг, особливо на одній стороні тіла; раптова втрата мови, або утруднення при формуванні або розумінні слів, при читанні тексту; різке погіршення зору на один або обидва ока; раптове порушення координації рухів (хиткість ходи), різке запаморочення; раптовий сильний головний біль, нудота. Перша долікарська допомога при інсульті Найчастіше при виникненні інсульту хворий недієздатний чи мало дієздатний, тому обов’язково потрібна допомога когось з близьких. укласти хворого в ліжко; якщо він впав на підлогу, перенести його з чиєюсь допомогою в ліжко; покласти хворого на бік, щоб при виникненні блювання блювотні маси не потрапили в дихальні колії; забезпечити хворому спокій; виміряти артеріальний тиск; дати гіпотензивні (знижують тиск) засоби: коринфар під язик, якщо систолічний тиск перевищує 180-190 мм.рт.ст., а діастолічний — 100-110 мм.рт.ст. Однак слід пам'ятати, що різке зниження тиску (нижче 150/90 мм.рт.ст.) може погіршити кровопостачання мозку; для зменшення набряку мозку дати хворому сечогінний засіб (фуросемід або інші препарати, відвар мучниці); дати хворому під язик 2 -4 таблетки гліцину, покращує обмін речовин в тканині мозку і надає заспокійливу дію або капнути в ніс препарат семакс, краще 1%.

№59 Термінальні стани. До термінальних станів відносять: передагональний стан, агонію, клінічну смерть, після якої може наступити також біологічна смерть Термінальні стани найчастіше розвиваються внаслідок гострої крововтрарти, травматичного шоку, асфіксії, колапсу, важкої гострої інтоксикації. У преагональному стані свідомість хворого ще зберігається, але вона сплутана. Артеріальний тиск падає до нуля, пульс різко прискорюється та стає ниткоподібним, дихання поверхове, утруднене, шкіра бліда. Під час агонії артеріальний тиск та пульс не визначаються, очні рефлекси (рогівковий, реакції зениці на світло) зникають, дихання набуває характеру ковтання повітря. Клінічна смерть — короткочасна перехідна стадія між життям та смертю, її тривалість 3-6 хвилин. Дихання та серцева діяльність відсутні, зениці розширені, шкірні покриви холодні, рефлексів немає. Під час клінічної смерті функції ЦНС вже погасли, але в тканинах зберігаються обмінні процеси (на низькому рівні). У цей короткочасний період ще можливо відновити життєві функції за допомогою реанімації. У більш пізні строки настають незворотні зміни у тканинах та клінічна смерть переходить у біологічну. Основні завдання при реанімації хворого: боротьба з гіпоксією та стимуляція згасаючих функцій організму.За ступенем невідкладності реанімаційні заходи можна поділити на: підтримка штучного дихання та штучного кровообігу; проведення інтенсивної терапії, спрямованої на відновлення самостійного кровообігу та дихання, нормалізацію функцій ЦНС, печінки, нирок, обміну речовин. Штучне дихання: покласти хворого на спину та забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів, голову постраждалого слід відвести назад, висунути нижню щелепу вперед. Під час проведення штучного дихання слід притримувати голову у відведеному положенні рукою, зміщуючи нижну щелепу вперед. Людина зробивши глибокий вдих та щільно притиснувши свій рот до рота хворого, вдуває до його легенів повітря. При цьому рукою, що знаходиться у лоба постраждалого, необхідно затиснути ніс. Видих здійснюється пасивно, за рахунок еластичних сил грудної клітки. Число видихів у хвилину повинно бути не менше 16-20. Вдування потрібно проводити швидко та різко. Зовнішній масаж серця: хворого вкладають на спину на тверду поверхню. Реаніматор стає збоку від хворого та долонями, покладеними одна на одну, надавлює на грудину з такою силою, щоб прогнути її за напрямком до хребта на 4-5 см. Частота стискань 50-70 у хвилину. Руки повинні лежати на нижній третині грудини. Якщо реанімацію виконує одна людина, то через кожні 15 стискань грудини з інтервалом у 1 секунду вона повинна, припинивши масаж, зробити 2 сильних вдиха по методу рот у рот, рот у ніс. При участі у реанімації двох слід робити одно роздування легень після кожних 5 стискань грудини.

№60 Ішемічна хвороба серця.Стенокардія. ІХС- захворювання, обумовлене недостатнім надходженням крові до м’яза серця, причиною цього є різке звуження коронарних артерій, що постачають кров у серце. Прояви: раптова смерть або інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність, порушення ритму серця. У разі значного звуження коронарних артерій: болі за грудиною та відчуття страху, браку повітря і холодний піт. Прфілактика – здоровий спосіб життя. Стенокардія -ранній прояв ІХС, пов'язаний з погіршенням коронарного кровообігу, найчастіше внаслідок атеросклерозу артерій серця. Симптоми: біль за грудиною або в області серця, що виникає раптово, триває кілька хвилин – півгодини, може віддавати в ліву руку, плече, шию, нижню щелепу, обличчя блідне, виступає холодний піт, АТ підвищується, коливання частоти пульсу. Симптоми проявляються при фізичному навантаженні або емоційній напрузі, біль зникає із припиненням дії цих факторів. Невідкладна допомога: хворий має прийняти спокійне, бажано сидяче положення, покласти під язик 1 таблетку нітрогліцерину, якщо через 2-3хв біль не зник, прийняти ще одну таблетку. Щоб заспокоїти хворого, дати йому корвалол або валокордин (30-40 крапель).

Жовчнокам'яна хвороба-утворення каменів в жовчному міхурі (застій жовчі в жовчному міхурі, наявність хронічного запалення). Камені – дуже щільні утворення, внаслідок випаровування солей з рідин в жовчному міхурі. Бувають: холестеринами, пігментними, вапняними, або холестериново-вапняно-пігментними. Спочатку декілька років хворий може відчувати гіркоту у роті, тяжкість в право­му підребер'ї, особливо після вживання жирної їжі, соло­них, копчених або смажених продуктів, алкогольних напоїв. Починається з нападу печінкової коліки (спазм жовчовивідних шляхів), коли камені починають рухатися із жовчного міхура по жовчних протоках у кишечник. Напад супроводжується нудотою та блюванням, може бути лихо­манка та озноб, сильний біль, може тривати кілька годин, а потім пройти. Хвороба може протікати безсимптомно, може появитись жовтяниця («пожовтіння» шкіри, кон’юктиви очей). Лікування: при нападі «печінкової коліки» негайно викликати лікаря, до його приходу лягти і розслабити одяг. Необхідне хірургічне втручання. Дієта з виключенням жирних, гос­трих, смажених страв, алкоголю. Грілка. Місцеве використання теплої грілки викликає розширення судин шкіри та нижче розташованих тканин, що забезпечує збільшення кровообігу й сприяє прискоренню процесів розсмоктування, а також зменшує інтенсивність болю завдяки впливу тепла на нервові закінчення та ліквідації спазмів гладкої мускулатури. Показаннями до використання грілки є: біль спастичного характеру, хронічні захворювання органів черевної порожнини (хронічний холецистит, гастрит, коліт), запальні інфільтрати. Протипоказаннями до застосування грілки є: гострі запальні процеси в черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит), травматичні ушкодження (в перші години після травми), пухлини, кровотечі.

№63.№66 Нирковокам’яна хвороба – захворювання, пов’язане з розладом обмінних процесів, коли в сечоводах виявляють камені. Порушення відтоку сечі з нирки внаслідок непрохідності сечових шляхів каменем, згустком крові і т.д. призводить до підвищення внутрішньониркового тиску, це викликає розтягування ниркової капсули, багатою болючими рецепторами. Симптоми: біль у ділянці нирок або проекції сечоводу. Поширення болю залежить від рівня непрохідності, хворобливе, прискорене сечовипускання, Озноб, підвищення температури тіла; нудота, блювота. Хворий поводиться неспокійно, прагне знайти положення що полегшить біль. Перша допомога: під час нападу колік застосовують тепло на поясницю і живіт, гарячі ванни (37-39°С). При сильному болі застосовують знеболювальне.Камені бувають різного хімічного складу. Уратурія – виділення з сечею солей сечової кислоти – уратів. Оксалатурія – виділення з сечею солей щавлевої кислоти – оксалатів. Фосфатурія – виділення з сечею фосфорнокислих солей – фосфатів. Ниркові коліки – одне з ускладнень які виникають при нефролітіазі (сечокам’яній хворобі). Біль у вигляді гострих нападів спричинюють міграція каменів чи каменя, порушення нормального відтоку сечі. Лікування нирковокам'яної хвороби включає лікування нападу ниркової коліки і лікування в період між нападами.