Лихоманка

У нормі температура тіла людини знаходиться у межах +36, 2-+36, 9°С з незначними коливаннями залежно від часу доби, прийому їжі, фізичного стану тощо. Максимальна температура тіла, яку може витримати людина, становить +42- +43°С, мінімальна - +28°С. Гіпертермія - це порушення теплового балансу організму, яке характеризується підвищенням температури тіла понад норму. Типовими прикладами є га­рячка, тепловий та сонячний удари. Лихоманку (пропасницю) простежують у разі інфекційних за­хворювань, абсцесів та інших нагноєнь, запалення, системних захворювань крові, злоякісних новоутворень тощо.

За ступенем підвищення температури тіла розрізняють: субфебрильну температуру - від +37°С до +38°С; помірну - від +38" С до +39°С; високу - від +39°С до +41 °С; надвисоку - від +41 °С і вище.

Є три стадії лихоманки: підвищення температури, її стабілі­зація на певному рівні і зниження температури.

Стадію підвищення температури найчастіше супроводжує поява остуди через часте скорочення м'язових груп. Тепловіддача під час цього зменшується через спазм периферійних кровоносних судин, з'являється синюшність шкіри і видимих слизових оболонок, шкіра стає холодною на дотик, набуває вигляду " гусячої". Хворі скаржаться на головний біль, погане самопочуття, ниючий біль в усьому тілі. Таких хворих необхідно покласти до ліжка, накрити теплою ковдрою, до кінцівок прикласти грілки, розтерти шкіру горілкою чи спир­том, дати гарячого чаю.Під час стадії стабілізації температури на високому рівні підсилюється тепловіддача і теплопродукція. Шкіра хворого гаряча, червона. Хворі скаржаться на головний біль, відчуття жару, загальну слабкість, сухість у роті, спрагу. Хворих треба обтирати розчином оцту, на лоб покласти міхур з льо­дом або холодний компрес, дітям варто робити клізми з водою кімнатної температури. Давати жарознижувальні препарати: парацетамол, анальгін, ацетилсаліцилову кислоту і більше пиття: чай з лимоном чи малиною, фруктові соки, міне­ральні води. Їжу, що легко засвоюється (бульйон, молочні продукти, картопляне пюре) і вітамінні продукти (фрукти, ягоди). Годувати треба часто, невеликими порціями, більшу частину їжі слід давати зранку і вдень, коли температура тіла не така висока, як увечері. Треба стежити за чистотою тіла хворого, своєчасно міняти білизну, особливо коли він пітніє.На стадії зниження температури різко підвищується віддача організмом тепла, а теплоутворення зменшується. У цей період посилюється потовиділення. Зниження температури тіла може відбуватися критично або літично. Критичне зниження характеризується швидким спадом температури тіла і різкою зміною перебігу хвороби. Зниження температури тіла до норми настає через кілька годин. У цей період простежується дуже сильне потовиділення, пульс частішає, слабшає, артеріальний тиск знижується, дихан­ня стає поверхневим. Хворий блідий з синюшним відтінком, шкіра вкривається липким холодним потом, може бути нудо­та та блювання. Такий стан пояснюють різким послабленням серцево-судинної діяльності (колапс). Треба негайно викликати лікаря, а до його приходу з-під-голови хворого забрати подуш­ку, ноги підняти на 30-40 см, дати хворому гарячого міцного солодкого чаю чи кави, до ніг прикласти гарячі грілки, ввести підшкірно 1 мл 10%-го розчину кофеїну-бензоату натрію або 1-2 мл кордіаміну. У разі сильної пітливості хворого треба час­то обтирати теплим рушником і змінювати білизну.

Лізис характеризується повільним зниженням температури тіла з поступовим зникненням симптомів хвороби. Трива­лість лізису коливається від 3 діб до 2 тижнів. Поступове по­вільне зниження температури хворі переносять добре.

1. По тривалості: гостра (до двох тижнів); подострая (до шести тижнів); хронічна (понад шість тижнів); 2. По ступ підвищ темп: субфебрильна (до 380С); помірна (до 390С); висока (до 410С); гіпертермічна (понад 410С);

3. По типу темп кривої: постійна (добові коливання температури до 10С); що попускає (добові коливання до 20С);

неправильна чи атипова (добові коливання різні і незакономірні); виснажлива, що представляє собою сполучення що попускає і неправильної лихоманки з добовими коливаннями більш 2-3 0С; перемежована (короткочасні періоди високої темпери-тури тіла сполучаються з періодами апірексії); поворотна (чергування пропасних приступів від 2 до 7 днів з періодами апірексії).

З огляду на захисний характер лихоманки, жарознижуюча терапія не повинна призначатися автоматично усім з підвищеною температурою. Антипіретики недоцільно призначати для " курсового" лікування. Жарознижуючий препарат у додатковій дозі може бути призначена при повторному підйомі температури до рівня, що вимагає медикаментозної корекції.

З безлічі жарознижуючих препаратів, доступних в аптеках, перевага варто віддавати тим, що мають найменший ризик важких ускладнень. Для лікування лихоманки в дітей ВІЗ рекомендує застосовувати парацетамол у дозі 10-15 мг/кг (60 мг/кг/доба). Парацетамол діє так само ефективно, як і НПВС (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен і ін.), однак він не викликає ушкодження слизуватої оболонки шлунка і багатьох інших важких реакцій. При цьому батьки завжди повинні строго випливати інструкції з застосуванню препарату.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти і метамізола в педіатричній практиці повинне бути обмежено. Ацетилсаліцилова кислота може викликати розвиток синдрому Рея, летальність при який перевищує 50%, метамізол – анафілактичний шок і агранулоцитоз зі смертельним результатом. Тому зазначені препарати варто призначати під спостереженням педіатра лише в тих випадках, коли інше лікування неефективне.

У якості антипіретика другого ряду, при чи нестерпності обмеженій ефективності парацетамолу, може застосовуватися ібупрофен. Варто уникати застосування комбінованих препаратів у дітей.