Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність поняття «здібності» і природи творчості






Відомо, що за різних умов (рівня знань, навичок, витрат часу) різні люди досягають неоднакових результатів. Якість і засоби виконання будь-якої діяльності, її успішність і рівень досягнень залежить від здібностей особистості. Здібності – поняття динамічне. Воно формується, розвивається і виявляється в діяльності.

Зокрема, С. Л. Рубінштейн розумів під здібностями складне синтетичне утворення, яке включає в себе цілий ряд даних, без яких людина не була б здатна до будь-якої конкретної діяльності, і властивостей, які лише в процесі певним чином організованої діяльності виробляються [15, с. 134].

Б. М. Теплов запропонував три емпіричні ознаки здібностей, які лягли в основу визначення, найбільш часто використовуваного фахівцями:

1) здібності – це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої;

2) здібності – це тільки ті особливості, які мають відношення до успішності виконання діяльності;

3) здібності не зводяться до знань, умінь і навичок, які вже вироблені у людини, хоча і обумовлюють легкість і швидкість придбання цих знань і навичок [12, С. 21].

Кожна здібність має свою структуру, яка залежить від розвитку особистості. Творчі здібності являють собою сплав багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається досі відкритим, хоча зараз існує кілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів пов'язують здатності до творчої діяльності, перш за все, з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особливостям властиве так зване дивергентне мислення [1, С. 93-95]. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

1. Швидкість – здатність висловлювати якомога більше ідей, в даному випадку важливо не їх якість, а їх кількість).

2. Гнучкість - здатність висловлювати широке розмаїття ідей.

3. Оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї це може виявлятися у відповідях, рішеннях, незбіжних із загальноприйнятими.

4. Завершеність - здатність удосконалювати свій " продукт" чи надавати йому закінчений вигляд.

Далі звернемося до огляду різновидів творчих здібностей.

Відомий вітчизняний дослідник проблеми творчості О. М. Цибуля спираючись на біографії видатних вчених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні здібності:

- здатність бачити проблему там, де її не бачать інші;

- здатність згортати розумові операції, замінюючи кілька понять одним і використовуючи все більш ємкі в інформаційному відношенні символи;

- здатність застосувати навички, набуті під час вирішення однієї задачі до вирішення іншої;

- здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини;

- здатність легко асоціювати віддалені поняття;

- здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину;

- гнучкість мислення;

- здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки;

- здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи знань;

- здатність бачити речі такими, якими вони є, виділити бачимо речей, що привноситься інтерпретацією;

- легкість генерування ідей;

- творча уява;

- здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення початкового задуму [3, с. 79].

Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний та творчий. Людина, яка знаходиться на репродуктивному рівні розвитку здібностей, виявляє високі уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю і здійснювати її відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися [2, С. 23-25].

Найвищий рівень розвитку і прояву здібностей позначають поняттями «талант» і «геніальність». Талановиті і геніальні люди досягають в теорії і практиці нових результатів, які мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями «талант» і «геніальність» існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.

Розрізняють також здібності загальні та спеціальні. Загальними називаються здібності, які певною мірою виявляються в усіх видах діяльності- навчанні, грі, праці тощо. Завдяки загальним здібностям люди успішно оволодівають різними видами діяльності, легко переходять від однієї діяльності до іншої. В учнів загальні здібності виявляються в успішному засвоєнні різних навчальних дисциплін. Спеціальні здібності виявляються у спеціальних видах діяльності. Наявність певних властивостей є підґрунтям спеціальних здібностей [9, С. 71-73].

Перш ніж розмовляти про природу здібностей, необхідно ознайомитися з визначенням задатків, які є природними передумовами здібностей. Аналіз проблеми розвитку творчих здібностей багато в чому визначається тим змістом, який ми вкладаємо до цього поняття. Найчастіше здібності ототожнюються зі здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням малювати, складати вірші, писати музику.

П. О. Рудика під задатками розуміє вроджені анатомо-фізіологічні особливості організму, які полегшують розвиток здібностей. Для здібностей переважно рухової діяльності такими задатками можуть бути особливості лабільності нервово-м'язової системи, для інтелектуальних здібностей — рухливість нервової системи, хороше кровопостачання мозку тощо. До задатків можуть належати деякі вроджені особливості зорового і слухового аналізаторів, типологічні властивості нервової системи, від якої залежить швидкість тимчасових нервових зв'язків, їх міцність, сила зосередженої уваги, розумова працездатність та інших. [13, С. 132].

Задатки створюють передумови для розвитоку здібностей, служать основою подальшого розвитку дитини.

Поняття природи творчості пов'язана з питанням критеріїв творчої діяльності. Творчість можна розглядати у різних аспектах: продукт творчості- що створено; процес творчості - як створено; процес підготовки творчості - як розвивати творчість. Творчість характеризується як вища форма діяльності особистості, потребує тривалої підготовки, ерудиції та інтелектуальних здібностей. Вона є основою людського життя, джерелом всіх матеріальних й духовних благ.

Цікавою, на нашу думку, є «п’ятифакторна модель» А. Танненбаума. Автор підкреслює, що наявність визначених інтелектуальних, творчих якостей не може гарантувати реалізацію особистості у творчій діяльності. Для цього необхідними є 5 взаємопов’язаних умов, що враховують зовнішні і внутрішні чинники: загальні здібності; спеціальні здібності у конкретній галузі діяльності; спеціальні характеристики неінтелектуального характеру, що характеризують певну сферу спеціальних здібностей (особистісні, вольові); сприятливе середовище, яке стимулює розвиток цих здібностей (сім’я, школа та інше); випадкові фактори (талант, везіння) [20, С. 2-10].

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.