XI. Вимоги до вивченості родовищ промислових вод

11.1. Під час проведення гідрогеологічних досліджень з метою виявлення та економічно раціонального вивчення родовищ промислових вод слід дотримуватись установленої стадійності геологорозвідувальних робіт, своєчасно проводити постадійну геолого-економічну оцінку результатів досліджень. Залежно від рівня вивченості родовища, складності гідрогеологічних, геохімічних та інших умов, потреби у воді і встановленого терміну підготовки родовища для промислового освоєння деякі стадії можуть вилучатись із загальної схеми геологорозвідувального процесу або об'єднуватись з іншими стадіями.

Вивченість родовища повинна забезпечити достовірну оцінку експлуатаційних запасів промислових вод, їх якості та умов експлуатації, а також впливу їх видобування на довкілля для розроблення відповідних заходів запобігання або мінімізації негативних наслідків такого впливу. Слід визначити можливість використання або шляхи утилізації використаних промислових вод. Отримані дані повинні бути достатніми для складання проекту розробки родовища і комплексного використання промислових вод при обов'язковому дотриманні вимог з охорони надр і навколишнього середовища.

11.2. На виявлених уперше проявах промислових вод слід проводити мінімально необхідний обсяг робіт для обґрунтування їх промислового значення, доцільності промислового освоєння цих родовищ та інвестування робіт з їх подальшої розвідки. За результатами цих робіт належить визначати загальну кількість попередньо оцінених експлуатаційних запасів промислових вод, обґрунтовувати техніко-економічну доцільність подальших розвідувальних робіт і розробити тимчасові кондиції, визначити перспективні ділянки для проведення розвідувальних робіт і раціональну в конкретних гідрогеологічних умовах схему водозабору.

11.3. Розвідувальні гідрогеологічні роботи слід проводити, як правило, на тих родовищах промислових вод, які за результатами робіт попередніх стадій отримали позитивну геолого-економічну оцінку і за рішенням інвестора (замовника) підлягають освоєнню з метою забезпечення заявленої потреби у воді. Родовища розвідуються з детальністю, що забезпечує отримання матеріалів для розробки проекту постійних кондицій і підрахунку експлуатаційних запасів у заданій кількості при дотриманні вимог цієї Інструкції до підготовленості родовищ (ділянок) для промислового освоєння. Окрім того, оцінюються загальні експлуатаційні запаси промислових вод родовища (ділянки) (коди класів 111 + 121 + 122 + 222 + 332), включаючи виявлені в процесі пошуково-розвідувальних робіт запаси категорії C₂.

11.4. За розвіданим родовищем необхідно мати топографічну основу, масштаб якої дозволяє відобразити особливості його геологічної будови, гідрогеологічних і гідрогеохімічних умов і рельєфу місцевості. Усі розвідувальні та експлуатаційні свердловини, профілі геофізичних і точки гідрологічних спостережень, а також природні виходи промислових вод повинні бути інструментально прив'язані.

11.5. За районом родовища промислових вод необхідно мати геологічну і гідрогеологічну карти з відповідними розрізами. Окрім вказаних карт загального призначення, складаються спеціалізовані карти, що відображають специфічні риси продуктивних водоносних горизонтів і якість підземних вод: структурна (покрівлі і підошви), гідрогеохімічна, загальних і ефективних потужностей, гідрогеологічних параметрів, приведених рівнів та інше. Карти повинні охоплювати площі таких розмірів, щоб на них можна було показати межі розповсюдження основних водоносних горизонтів, що впливають на роботу водозабору, який планується, місце розташування діючих водозаборів, ділянок закачування промстоків, ділянок розроблюваних і розвіданих нафтових і газових родовищ та інше. Масштаб графічних матеріалів визначається необхідністю наочного відображення зазначеної інформації.

11.6. Геологічна будова, гідрогеологічні й гідрогеохімічні умови родовища (ділянки) відображаються на спеціалізованих гідрогеологічних картах і розрізах, включаючи кореляційні розрізи, складені за даними геофізичних досліджень, масштаб яких дає змогу відобразити розповсюдження, потужності, будову і умови залягання водоносних горизонтів, літологічний склад і характер зміни фільтраційних властивостей водовмісних порід за площею і розрізом, положення рівнів підземних і поверхневих вод, їх якість тощо.

11.7. Методика проведення розвідувальних гідрогеологічних робіт визначається складністю гідрогеологічних умов родовища, вона пов'язується з наміченою схемою водозабору й вимогами цієї Інструкції до співвідношення категорій запасів для групи родовищ за складністю будови, до якої віднесене родовище (ділянка) за даними попередньої стадії робіт.

11.8. Розвідка родовищ промислових вод здійснюється свердловинами, які за своїм призначенням поділяються на пошукові, розвідувальні, розвідувально-експлуатаційні й спостережні.

На стадії розвідки всіх типів родовищ промислових вод розвідувальні й розвідувально-експлуатаційні свердловини переважно розташовують у межах водозабірної ділянки з урахуванням раніше пробурених свердловин і стосовно наміченої схеми водозабору. Так, при лінійній схемі водозабору на родовищах 1-ї та 2-ї груп у відносно однорідних за фільтраційними властивостями водоносних горизонтах кількість розвідувальних і розвідувально-експлуатаційних свердловин належить доводити до 15 - 20 % від кількості проектних експлуатаційних, а в умовах дуже неоднорідних за фільтраційними властивостями горизонтів на родовищах 3-ї групи на місці кожної проектної експлуатаційної свердловини слід пробурювати розвідувальну або розвідувально-експлуатаційну свердловину.

Кількість і конструкції розвідувально-експлуатаційних свердловин повинні забезпечувати можливість їх подальшої експлуатації з проектною продуктивністю. Буріння цих свердловин проводиться за узгодженням із зацікавленими організаціями з урахуванням строків освоєння родовища (ділянки) і економічних обґрунтувань.

11.9. Для уточнення геологічного розрізу і з'ясування структурних особливостей родовища промислових вод, визначення деяких фізичних параметрів водоносних горизонтів, обґрунтування схеми фільтрації і вирішення інших питань використовуються наземні і свердловинні методи геофізичних досліджень.

Наземні геофізичні дослідження проводяться переважно на родовищах промислових вод в артезіанських басейнах складчастих областей; вони включають комплекс різних методів і випереджають основний обсяг бурових і дослідних робіт.

Геофізичні дослідження в свердловинах виконуються на всіх стадіях розвідки і включають різні види каротажу (електричний, радіоактивний, акустичний та інші), а також витратометрію.

11.10. З пробурених при розвідці свердловин проводяться пробні, дослідні (одиночні, кущові, групові) і дослідно-експлуатаційні відкачки (випуски).

11.10.1. Мета пробних відкачок (випусків) - отримання даних для попередньої оцінки фільтраційних властивостей водовмісних порід і їх зміни за площею й розрізом, якості води й визначення можливої продуктивності розвідувальних і розвідувально-експлуатаційних свердловин.

11.10.2. Дослідні відкачки або випуски (одиночні, кущові, групові) проводяться для визначення гідрогеологічних параметрів, граничних умов і взаємозв'язку водоносних горизонтів, зв'язку підземних і поверхневих вод, величин зрізок рівнів води при взаємодії свердловин, виявлення закономірностей зміни рівнів у часі, вивчення якості промислових вод, а також для обґрунтування дебітів експлуатаційних свердловин.

11.10.3. Дослідно-експлуатаційні відкачки (випуски) з однієї або групи свердловин, пробурених за схемою водозабору, проводяться при розвідці родовищ 3-ї, рідше 2-ї груп, складні гідрогеологічні і гідрохімічні умови яких не можуть бути відображені у вигляді розрахункової схеми. Їх метою є встановлення характеру зміни в часі рівнів промислових вод або їх якості при заданому водовідборі. Крім того, вивчаються процеси корозії й солевідкладення в свердловинах і промисловому обладнанні. Такі відкачки (випуски) проводяться з дебітом, близьким до проектного. У всіх випадках необхідність дослідно-експлуатаційних відкачок (випусків) вимагає обґрунтування.

11.10.4. Загальними вимогами до дослідних відкачок (випусків) є:

виміри протягом дослідної відкачки (випуску) дебіту, рівнів (тиску), якості підземних вод;

їх безперервність при заданому дебіті (зниженні рівня);

постійність дебіту або зниження рівня води в свердловині; у необхідних випадках відкачки (випуски) проводяться із заданим режимом зміни дебітів;

досягнення на кінець відкачок (випусків) у дослідних і спостережних свердловинах величин зниження рівня води, що перевищують можливі помилки виміру рівня (для забезпечення необхідної точності подальших розрахунків);

обов'язкове проведення спостережень за відновленням рівня води в дослідних і спостережних свердловинах після закінчення відкачок (випусків);

забезпечення відводу води, що відкачується, на таку відстань, що виключає зворотне надходження її у водоносний горизонт, що досліджується, у зоні впливу відкачок (випусків);

здійснення при відкачках (випусках) промислових вод, особливо протягом тривалого часу, комплексу заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, погоджених у встановленому порядку.

11.11. Під час розвідки родовищ промислових вод питання про скидання або утилізацію використаних вод повинні бути вивчені в ступені, достатньому для розробки заходів щодо охорони надр і навколишнього природного середовища, причому відповідні дослідження слід проводити відповідно до обраного способу скидання або утилізації, узгодженого в установленому порядку.

11.11.1. При скиданні в поверхневі водотоки, водойми або безстічні улоговини використаних вод, які вимагають попереднього очищення, повинні проводитися відповідні дослідження із залученням спеціалізованих науково-дослідних і проектних інститутів для визначення способів їх очищення, розробки технологічної схеми скидання й виконання необхідних техніко-економічних розрахунків.

11.11.2. У разі коли утилізацію використаних вод планується здійснювати шляхом підземного захоронення, необхідно проводити спеціальні розвідувальні роботи з бурінням свердловин і випробуванням їх дослідними нагнітаннями на обраній для цих цілей ділянці (полігоні).

Нагнітання проводяться при декількох ступенях витрат (декількох дебітах) для виявлення їх оптимального режиму, а в складних і дуже складних гідрогеологічних умовах - з продуктивністю, наближеною до експлуатаційної. При нагнітаннях використовують воду того ж або близького складу, що й відпрацьовані води. У разі недостатньої приймальної здатності свердловин доцільно вивчити вплив кислотної обробки, мікровибуху та інше на приймальність свердловини.

У результаті дослідних нагнітань повинні бути отримані вихідні дані для оцінки зміни в часі приймальної здатності свердловин і тисків нагнітань, прогнозування фізико-хімічних процесів в системі " відпрацьовані води - води пластів - водовмісні породи" і швидкості просування у водоносному горизонті закачуваних вод.

При закачуванні відпрацьованих вод у водоносний горизонт, що розробляється, з метою підтримки в ньому тиску пласта повинні бути також отримані дані для прогнозування розубожування промислових вод, вибору раціональної схеми розміщення експлуатаційних і нагнітальних свердловин, а також для підрахунку запасів промислових вод з урахуванням взаємодії свердловин в умовах закачування.

11.11.3. Питання скидання використаних вод у всіх випадках повинні бути погоджені з відповідними зацікавленими органами згідно з чинним законодавством України.

При підземному захороненні питання скидання використаних вод погоджуються з регіональними геологічними підприємствами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

11.12. Під час розвідки родовищ повинен бути вивчений режим промислових вод (зміна в часі рівнів води в свердловинах і їх дебітів, іонно-сольового, газового складу і температури) у природних та (або) порушених умовах під впливом роботи водозаборів, накачування відпрацьованих вод, розробки нафтових родовищ та інше. Вивчення режиму промислових вод здійснюється за спеціальною мережею спостережних водопунктів.

Стаціонарні режимні спостереження потрібно проводити із самого початку розвідувальних робіт.

11.13. У всіх випадках, коли розвідувальні роботи на промислові води проводяться на ділянках або в районі діючих водозаборів, гідрогеологічні дослідження починаються з вивчення досвіду їх експлуатації з метою:

оцінки експлуатаційних запасів промислових вод на ділянках діючих водозаборів з незатвердженими запасами й переоцінки запасів на ділянках водозаборів з раніше затвердженими запасами в разі такої необхідності;

використання наявного досвіду експлуатації при оцінці запасів на родовищах, що розвідуються вперше і перебувають в аналогічних гідрогеологічних умовах;

оцінки взаємовпливу діючих водозаборів і водозаборів, що розвідуються вперше, а також впливу відбору промислових вод на навколишнє природне середовище.

11.14. У процесі розвідки повинна бути отримана інформація про якість промислових вод для оцінки можливості їх комплексного використання.

Кількість і об'єм проб води, види аналізів, а також перелік тих, що підлягають визначенню, елементів і показників встановлюються залежно від гідрогеологічних і гідрогеохімічних умов родовища, можливих схем технологічної переробки вод, наміченого способу скидання або утилізації відпрацьованих вод, а також можливості комплексного використання промислових вод, тобто отримання з них разом з основними компонентами попутних і (або) використання їх в теплоенергетичних і бальнеологічних цілях.

Якість води вивчається при бурінні, проведенні всіх видів відкачок (випусків) і при стаціонарних гідрогеологічних спостереженнях в оцінюваних і суміжних водоносних горизонтах, а на родовищах в озерних пониженнях - в озерах, берегових джерелах і поверхневих водотоках.

Відбір, зберігання й транспортування проб води і їх аналізи повинні проводитися відповідно до діючих стандартів та інструктивних указівок. Контроль за достовірністю і якістю гідрохімічного опробування та лабораторних досліджень необхідно здійснювати шляхом внутрішнього та зовнішнього геологічного та лабораторного контролю. На зовнішній контроль слід спрямувати не менше 5 % всіх проб.

11.15. Пористість, проникність, водовіддача, гранулометричний і мінеральний склад, електрофізичні, теплофізичні й інші властивості водовмісних і водотривких порід необхідно вивчати в лабораторії на зразках з кернового матеріалу. Кількість аналізів різних видів обґрунтовується в кожному конкретному випадку.

11.16. Доцільність і найбільш раціональний спосіб вилучення основних і попутних корисних компонентів з промислових вод родовища (ділянки), що розвідується, встановлюються за даними технологічних досліджень, що виконуються спеціалізованими підприємствами або науково-дослідними інститутами. Дослідження виконуються на лабораторних або пілотних установках, і за їх результатами розробляється технологічний регламент переробки вод, який використовується для розрахунку техніко-економічних показників основного виробництва.

Для розробки технологічного регламенту слід відібрати спеціальну технологічну пробу води. Вимоги до об'єму, консервації і транспортування проби встановлюються організацією (підприємством, інститутом), що виконує технологічні дослідження.

Відбір і дослідження технологічної проби, як правило, виконуються на завершальному етапі пошуково-оцінювальних робіт. Проба повинна відповідати найбільш вірогідному середньому якісному складу води в період розробки родовища (ділянки).

Якщо в процесі розвідки виявляються істотні відхилення показників якості промислових вод від прийнятих в тимчасових кондиціях або водоспоживаючою організацією пропонується зміна технології переробки води, то проводиться додатковий відбір і дослідження технологічної проби, розробляється новий технологічний регламент, а при обґрунтуванні постійних кондицій перераховуються техніко-економічні показники за основним виробництвом.

11.17. При розвідці родовищ промислових вод за даними дослідно-експлуатаційних відкачок або за матеріалами спеціальних досліджень вивчаються процеси корозії і солевідкладення в свердловинах і промисловому устаткуванні. Об'єм і характер таких досліджень повинні забезпечувати можливість оцінки масштабів і умов прояву вказаних процесів при експлуатації, а також розробки рекомендацій щодо боротьби з ними.

11.18. У процесі розвідувальних робіт повинні бути отримані дані про інженерно-геологічні умови ділянки водозабору (проявів небезпечних екзогенних геологічних процесів - зсувів, карсту, розмиву й переробки берегів, а також наявності просадних і слабких ґрунтів й інше), достатні для обґрунтування проекту розробки родовища (ділянки). Повинні бути визначені можливі джерела питного водопостачання майбутнього підприємства.

71. особливості підготовки родовищ підземних вод до промислового освоєння.

7. Стадія III. Розвідка родовищ підземних вод

7.1. Розвідка проводиться тільки на тих родовищах (ділянках)
підземних вод, які отримали позитивну геолого-економічну оцінку за
даними попередніх робіт геологорозвідувального процесу і визнані
першочерговими для промислового освоєння.

7.2. Об'єктами розвідувальних робіт можуть бути родовища
(ділянки надр), доцільність розвідки яких обгрунтована позитивними
результатами пошукових та пошуково-оцінювальних робіт, а також
родовища (ділянки надр), що розробляються, і такі, що розвідані
раніше, але з різних причин не залучені до промислового
використання.

Розвідувальні роботи можуть проводитись неодноразово на
об'єктах, що розвідані раніше, відповідно до обгрунтованої потреби
в гідрогеологічному та (або) геоекологічному вивченні.

Ділянки родовищ підземних вод, які передбачається розробляти
різними користувачами надр, розглядаються як окремі об'єкти
розвідувальних робіт.

7.3. Оцінка економічної ефективності експлуатації підземних
вод родовищ, що розвідуються (ГЕО-1), здійснюється за матеріалами
техніко-економічного обгрунтування доцільності їхньої розробки на
основі укрупнених розрахунків, а для родовищ промислових і
термальних (теплоенергетичного призначення) вод - за матеріалами
техніко-економічного обгрунтування кондицій на основі прямих
розрахунків з використанням фактичних техніко-економічних
показників розробки родовищ-аналогів.

7.4. Метою розвідувальних робіт є підготовка родовищ
(ділянок) підземних вод до промислового освоєння у відповідності
до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин
державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 05.05.97 N 432 (432-97-п), та визначення вихідних
даних для опрацювання проектів будівництва об'єктів з видобутку та
використання підземних вод, що створюються або реконструюються на
базі розвіданих запасів підземних вод, включаючи оцінку можливого
впливу водозабірних споруд на екологічний стан довкілля.

7.5. Методика розвідувальних робіт визначається відповідно до
особливостей геологічної будови, гідрогеологічних та
геоекологічних умов родовища (ділянки) з урахуванням положень
Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів
корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного
виду підземних вод (z0109-00), а також вимог до комплексного
вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і
компонентів та відходів гірничого виробництва. У процесі розвідки
родовищ підземних вод найбільш детальному вивченню підлягають
ділянки, що призначені для задоволення першочергової потреби у
воді. На родовищах промислових та термальних (теплоенергетичного
призначення) підземних вод експлуатаційними запасами таких ділянок
належить забезпечувати роботу підприємства на період повернення
капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.

7.6. У процесі розвідки нового родовища (ділянки) підземних
вод проводяться буріння розвідувальних,
розвідувально-експлуатаційних та спостережних свердловин,
дослідно-фільтраційні та хіміко-аналітичні дослідження. Крім того,
до загального комплексу геологорозвідувальних робіт включаються
наземні геофізичні дослідження, геофізичні дослідження в
свердловинах, спостереження за режимом підземних і поверхневих вод
(у т.ч. і на діючих водозаборах), гідрометричні та топогеодезичні
роботи, а також спеціальні види досліджень, що необхідні для
визначення та обгрунтування геоекологічного стану родовища і
прогнозування його змін на період експлуатації родовища,
технологічні, водно-балансові, бальнеологічні та інші дослідження,
що обгрунтовують експлуатаційні запаси підземних вод та
техніко-економічні показники видобутку та використання підземних
вод.

7.7. Розвідка підземних вод на родовищах, що експлуатуються,
здійснюється переважно шляхом проведення режимних спостережень в
експлуатаційних та спеціально обладнаних спостережних
свердловинах. Методика розвідувальних робіт з метою залучення до
експлуатації нових ділянок надр і водоносних горизонтів
(комплексів), що не розробляються, приймається аналогічно до
розвідки нового родовища (ділянки) підземних вод.

7.8. Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з
рішеннями Державної комісії України по запасах корисних копалин
(далі - ДКЗ) за окремим геологічним завданням, належать до стадії
розвідки родовищ підземних вод.

7.9. Матеріали розвідки та геолого-економічної оцінки запасів
родовищ підземних вод підлягають експертизі та оцінюються ДКЗ.