Конституційні засади правопорядку у сфері господарювання

Нормативне регулювання господарських відносин грунтується на встановлених Конституцією України основних засадах правопо­рядку у сфері господарювання, про що згадується в Преамбулі Гос­подарського кодексу України, а в ст. 5 ГК цьому питанню приділя­ється спеціальна увага. Зокрема, ст. 5 закріплює положення, відпо-зідно до якого правопорядок у сфері господарювання формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання еконо­мічних відносин суб'єктів господарювання і державного регулювання макроекономічних процесів та ґрунтується на відповідних положен­нях Конституції України щодо:

· забезпечення державою соціальної спрямованості економікиУкраїни (ч. 4 ст. 13 Конституції);

· права власності Українського народу на землю, її надра, атмо­сферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в ме­жах території України, природні ресурси її континентального шель­фу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені

· Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст. 13);

· права кожного громадянина користуватися природними об'єкта­ми права власності Українського народу відповідно до закону (ст. 14);

· забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права влас­ності і господарювання, недопущення використання власності нашкоду людині і суспільству (ст. 14);

· права кожного громадянина володіти, користуватися і розпоря­джатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, твор­чої діяльності (ст. 41);

· визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед зако­ном, непорушності права приватної власності, недопущення проти­правного позбавлення власності (статті 14, 41);

· економічної багатоманітності, права кожного на підприємни­цьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42);

· визначення виключно законом правових засад і гарантій під­приємництва (ст. 92);

· забезпечення державою захисту конкуренції у підприємниць­кій діяльності, недопущення зловживання монопольним станови­щем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобро­совісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм анти­монопольного регулювання виключно законом (статті 42, 92);

· забезпечення державою екологічної безпеки та підтриманняекологічної рівноваги на території України, належних, безпечних іздорових умов праці, захисту прав споживачів (статті 42, 43, 50);

· взаємовигідного співробітництва з іншими країнами (ст. 18);

· визнання і дії в Україні принципу верховенства права (ст. 8).

Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері гос­подарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, який грунтується на згаданих положеннях Конституції України та визначається господарським законодавством.