Криміналістична характеристика злочинів проти власності

Базовими елементами криміналістичної характеристики зазіхань на майно шляхом крадіжок, грабежів і розбоїв є: предмет злочинного посягання, слідова картина, місце, час, обстановка, спосіб вчинення злочину, особа злочинця, особа потерпілого.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні крадіжок:

- де і коли вчинено крадіжку;

- яке майно стало предметом злочинного посягання (індивідуальні ознаки, вартість, стан, кому належить майно);

- хто вчинив крадіжку, особа злочинця (вік, рід занять, мотиви злочинної поведінки, попередня злочинна діяльність);

- чи мала місце співучасть у вчиненні злочину, її форма, яким був розподіл ролей між співучасниками;

- яким способом вчинено крадіжку;

- хто є потерпілим (рід занять, спосіб життя), чи мала місце віктимна поведінка;

- які обставини сприяли вчиненню крадіжки.

При розслідуванні злочинів даної категорії огляд місця події зазвичай проводиться до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Об'єктами огляду можуть бути: приміщення, ділянки місцевості, транспортні засоби, шафи, столи, сейфи, документи. Разом із цим, необхідним є проведення допитів потерпілого, свідків. Допит підозрюваного проводиться після затримання, особистого обшуку, обшуку за місцем проживання. Під час розслідування крадіжок може виникнути необхідність у призначенні та проведенні таких експертиз, як дактилоскопічна, трасологічна, товарознавча, біологічна, хімічна тощо.

3. Характер первинних слідчих при розслідуванні грабежів та розбоїв багато в чому залежить від того, чи затримана підозрювана особа або тільки є інформація про факт вчинення злочину. Якщо є тільки дані про факт вчинення злочину, то розслідування зазвичай починається з допиту потерпілого, огляду місця події, огляду одягу і освідування потерпілого, призначення судово-медичної експертизи щодо нього, допиту свідків-очевидців.

Під час допиту в потерпілого з'ясовується, як він опинився на місці злочину, скільки було злочинців, як вони називали один одного, їхні індивідуальні прикмети (зовнішність, ріст, хода, одяг та ін.).

Завданнями огляду місця події є виявлення слідів злочину (слідів рук, ніг, запахових слідів, слідів застосування вогнепальної зброї тощо). Крім того, при огляді місця події слід звернути увагу на сліди, які можуть свідчити про інсценування. Це: надмірний безлад на місці події, неприродний вигляд і розташування слідів злочину тощо.

Окрім судово-медичної експертизи, можуть бути призначені трасо-логічна, балістична, біологічна та інші види судових експертиз.

4. Під час розслідування шахрайства повинні бути встановлені такі обставини: чи мало місце шахрайство; предмет шахрайства; місце, час, умови вчинення злочину; спосіб шахрайства, дані про особу потерпілого та злочинця, інші обставини, що сприяли вчиненню шахрайства.

Судовій практиці відомі численні способи заволодіння чужим майном шляхом обману. Досить часто злочинці використовують підроблені документи. Розслідування шахрайства, як правило, починається з допиту потерпілого. Під час допиту з'ясовується, коли і за яких обставин було вчинено обман або зловживання довірою, яким способом, чи був він знайомий зі злочинцем, яке майно, предмети, документи передані шахраю, їхні індивідуальні ознаки, у якому напрямку і за яких обставин злочинці зникли з місця вчинення злочину.

Огляд місця події доцільно проводити в тих випадках, коли є можливість виявити сліди злочину.

Після затримання підозрюваного проводиться його особистий обшук та обшук за місцем проживання (місцем роботи). Допит підозрюваного проводиться негайно. З інших слідчих дій у справах про шахрайство найбільш часто проводяться пред'явлення для впізнання, очні ставки, призначаються судові експертизи.

5. При розслідуванні вимагань підлягають встановленню такі обставини: чи мало місце вимагання; предмет вимагання; місце, час вчинення злочину; спосіб вимагання; дані про потерпілого (місце роботи, посада, матеріальний стан); хто вчинив вимагання; які причини та умови сприяли вчиненню злочину.

90. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (зл проти вл)

Розслідування крадіжки починається, як правило, з огляду місця події. Найбільш результативним він буває, коли здійснюється слідчо-оперативною групою, що складається зі слідчого, оперативних співробітників, спеціаліста-криміналіста, кінолога зі службово-розшукової собакою, дільничного інспектора.

Після прибуття на місце події члени групи проводять коротке опитування (експрес-опитування) очевидців для з'ясування, хто першим виявив крадіжку, які зміни відбулися в обстановці, чи не бачив хто-небудь осіб, що здалися підозрілими. Якщо крадіжка виявлена відразу, організується розшук винних по " гарячих слідах".

Отримавши загальне уявлення про обстановку місця події і намітивши план його огляду, слідчий повинен з'ясувати наступні питання:

o яким способом злодій проник до місця крадіжки і якими знаряддями скоєно злом, які сліди злому, положення і стан замикаючих пристроїв, дверей і вікон;

o звідки проникли злочинці до місця крадіжки, в якому направленні і яким чином покинули його, чи користувалися вони транспортними засобами, якими саме, де вони знаходилися під час крадіжки;

o хто вчинив крадіжку, скільки було злочинців, як довго вони знаходилися на місці крадіжки, які їхні фізичні якості й особливості, чи мають злочинці професіональні і злочинними навички;

o що саме вкрадено (повну відповідь на це запитання дають допити власників або відповідальних за збереження майна осіб, інвентаризація, судово-економічні експертизи);

o які інші обставини можуть у подальшому стати викриттям злочинців (яких предметів злочинець торкався; які сліди залишив на місці події; чи міг піти непоміченим; що він забрав із собою або на своєму одязі, взутті (викрадені речі, частинки фарби, вапна, пилу); чи відобразилися ознаки, що вказують на професію винного, його фізичні дані, орієнтацію в обстановці приміщення тощо). Важливим завданням є з'ясування питання: чи не скоєна крадіжка злочинцем-рецидивістом (на полірованих поверхнях предметів, яких торкався злодій, відсутні сліди пальців, ці предмети ретельно протерті або на них відобразилися сліди рукавичок); скільки було злочинців, як вони діяли, чи були інформовані про місце зберігання найбільш цінних речей. Особливо ретельно вивчаються місця проникнення в приміщення чи сховище (металеві шафи, сейфи), де бувають зосереджені сліди рук, взуття, знарядь злому, інструментів, волокна одягу, загублені зловмисником предмети (свердло, стамеска, викрутка, склоріз тощо).

Допит потерпілих і матеріально-відповідальних осіб у справах про крадіжки зазвичай починається зі з'ясування обставин, за яких їм стало відомо про те, що трапилося. З'ясовується, коли допитуваний в останній раз бачив зниклі речі і цінності, і коли він виявив їх зникнення, а також вартість викраденого і його індивідуальні ознаки. Ці питання доцільно з'ясовувати також у членів родини і товаришів по службі потерпілих та матеріально-відповідальних осіб. У допитуваних завжди слід дізнаватися, чи не підозрюють вони кого-небудь і не бачили напередодні крадіжки підозрілих громадян.

У справах про крадіжку з квартири при допиті потерпілого з'ясовуються: які речі викрадено, їх ознаки, вартість, коли вони були придбані, де зберігалися, хто знав про їх придбання, використання, місцезнаходження; коли, ким і за яких обставин була виявлена крадіжка; за яких обставин могла бути скоєна крадіжка; які умови полегшили її скоєння і хто міг знати про ці сприятливі умови, кого потерпілий підозрює у скоєнні крадіжки, хто із сторонніх осіб був напередодні крадіжки у нього вдома, по якій причині, чи проявляв зацікавленість до його майна тощо. Якщо допитуваний називає конкретних осіб, які могли його обікрасти, слід уточнити, що дало привід для таких підозр.

При крадіжці майна з промислових, торгових, складських підприємств під час допита осіб, що відповідають за його збереження, варто з'ясувати: що вкрадено; чи залишилися на місці крадіжки предмети, більш цінні, ніж викрадені, і де вони перебували; коли було отримано майно, що викрали злочинці; хто знав про його отримання і місце зберігання; які родові та індивідуальні ознаки викрадених речей; яка вартість викраденого; час скоєння крадіжки; коли в останній раз був у наявності викрадений предмет; коли і хто виявив крадіжку, за яких обставин; протягом якого часу крадіжка могла бути невиявленою через ті чи інші обставини; яким є режим роботи підприємства; хто має доступ до сховищ і як вони охороняються; чи перевіряються приміщення після закінчення роботи з метою виявлення, хто залишилися там; чи не було відхилень від розпорядку роботи в день крадіжки; якщо були, то які і за чиєю вказівкою, хто міг знати про них; чи були зміни у складі штатних охоронців, які саме, хто міг знати про них, як вони впливали на охорону об'єкта; чи не з'являлися перед крадіжкою на об'єкті, що охороняється, особи, які до моменту крадіжки вже не працювали на підприємстві, а також підозрілі сторонні особи (які їхні прикмети), чим вони цікавилися, з ким зустрічалися з числа співробітників;