Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Задача 4. Коли ціна товару Х зросла з 10 до 15 грн






Коли ціна товару Х зросла з 10 до 15 грн. за одиницю, споживання товару У збільшилося з 50 до 75 одиниць. Обчисліть коефіцієнт перехресної еластичності попиту і визначте, якими є ці товари – субститути або компліменти.

 

СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ

1. Якою є, на вашу думку, еластичність попиту залежно від ціни у таких товарів: а) сіль; б) хліб; в) мило; г) діаманти; д) квіти в день 8 березня; е) цигарки; є) автомобіль.

2. Як зміниться попит на товар, якщо зміниться ціна на товар – субститут:

Попит на вугілля (за зростання цін на нафту);

Попит на чай (за зростання ціни на каву);

Попит на куряче м‘ясо (за умови зниження ціни на яловичину).

В якому напрямку зрушиться крива попиту на ці товари?

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абсолютно еластичний попит –так називається попит, котрий падає донуля у випадку, якщо ціна на товар підвищується понад якийсь певний рівень. Якщо ж ціна на товар знижується на найменшу одиницю, то попит прагне до нескінченності.

Абсолютно нееластичний попит –цей попит має місце, коли зміна цін не призводить до зміни обсягу попиту.

Банк – кредитно-фінансова установа, яка акумулює гроші й надає їх у формі кредитів своїм клієнтам, здійснює грошові розрахунки та інші операції.

Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа), систематичних операцій із купівлі – продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржі праці).

Величина попиту – кількість певного товару або послуги, яку покупці готові придбати за певної ціни впродовж певного проміжку часу.

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства.

Гранична корисність – додаткова корисність, яку отримує споживач з додаткової одиниці блага.

Граничний дохід – приріст доходу в результаті зростання продажу товарів на одну одиницю.

Досконала конкуренція - ситуація на ринку характеризується великою кількістю покупців і продавців, однорідністю продукції, вільним доступом фірм на ринок.

Еластичність – ступінь реакції однієї економічної змінної на зміну параметрів іншої.

Закон попиту – між ціною і величиною попиту існує обернено пропорційна залежність.

Закон пропозиції – економічний закон, що виражає пряму залежність між ціною і величиною пропозиції товару або послуги, гранична корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару або послуги зменшується.

Попит – це кількість товарів і послуг, які споживачі бажають і можуть придбати за даною ціною.

Пропозиція –це обсяг товарів і послуг, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати до продажу за певної ціни у відповідний час. Пропозиція завжди діє з боку виробника економічних благ.

Ринкова інфраструктура - це сукупність елементів, що забезпечують безперебійне багаторівневе функціонування господарських взаємозв’язків і взаємодію суб’єктів ринкової економіки і регулюють рух товарно-грошових потоків. Елементи інфраструктури – банки, біржі, торгово-промислові палати, торгові дома, аукціони, страхові компанії, аудиторські фірми, холдингові компанії.

Ринок – це сукупність економічних відносин, що складаються в сфері обміну з приводу купівлі-продажу товарів. Це спосіб взаємодії виробників і споживачів.

Рівноважна ринкова ціна – це ціна, за якої за кожним визначенимтоваром немає ні надлишку, ні дефіциту. Вона установлюється в результаті зрівноважування попиту і пропозиції як грошовий еквівалент чітко визначеної кількості товару.

Суб'єкти ринкового господарства - домашні господарства, бізнес (підприємці) і уряд.

Тіньова економіка – це економічна діяльність суб’єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб), яка не враховується, не контролюється державою і не обкладається податками та (або) спрямована на одержання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Така економіка існує в усіх країнах незалежно від соціально-економічного устрою.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

С емінарське заняття 7

ТЕМА 6. КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ В РИНКОВІЙ СИСТЕМІ

(2 години)

Мета – визначити сутність, види та функції конкуренції в економіці.

 

І. Основні питання:

1. Дослідить сутність та функції конкуренції як основи ринкового механізму господарювання. Види конкуренції. Форми та методи конкуренції.

2. Розгляньте причини виникнення та сутність монополій. Основні форми монополій. Монополістична конкуренція. Олігополія: характерні риси, види.

3. Визначте сутність антимонопольного законодавства. Особливості антимонопольної політики в Україні.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язування задач

 

Задача. Відповідно до змісту категорії чи терміна (колонка А) поставте номер перед її визначенням (колонка В).

 

А В
1. Досконала конкуренція ___Ринок з одним продавцем
2. Монополістична конкуренція ___Суперництво поза маневруванням цінами (реклама, маркетинг тощо)
3. Олігополія ___Боротьба за частку на ринку за допомогою маніпулювання цінами
4. Монополія ___Велика кількість продавців та покупців, які продають однакові продукти
5. Нецінова конкуренція ___Ринок, на якому відносно велика кількість порівняно невеликих фірм продають диференційовані продукти
6. Цінова конкуренція ___Ринок, на якому домінують декілька великих продавців

 

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Конкуренція - це економічна змагальність за досягнення кращих результатів у якій-небудь діяльності, боротьба товаровиробників за більш вигідні умови господарювання, одержання найвищого прибутку. Це елемент ринкового механізму, що забезпечує взаємодію ринкових суб'єктів у виробництві і збуті продукції.

Конкуренція нецінова – завоювання конкурентної переваги товаровиробниками завдяки підвищенню якості та надійності своєї продукції, вдосконаленню методів збуту, наданню послуг, розширенню сфери після продажного обслуговування, подовженню терміну гарантії служби виробів, наданню споживачам кредитів на придбання товарів і послуг та інших пільг, використання реклами.

Корисність – задоволення, яке приносить споживання благ.

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.

Монополістична конкуренція – це ринок, що характеризується порівняно великим числом продавців, що виробляють схожу, але не ідентичну продукцію (жіночий одяг, меблі, книги).

Монополія – ринок, на якому одна фірма є єдиним продавцем продукту чипослуги (місцева електрична компанія), у якого немає близьких замінників.

Олігополія – ринок, що характеризується невеликою кількістю продавців і ця «нечисленність» означає, що рішення про визначення цін і обсяги виробництва є взаємозалежними.

Семінарське заняття 8.

ТЕМА 7. ЕКОНОМІЧНІ АГЕНТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

(2 години)

Мета заняття: визначити сутність та роль домогосподарств та підприємств як господарюючих суб‘єктів ринкової економіки.

І. Основні питання:

1. Розкрийте сутність домогосподарств як суб'єктів ринкових відносин. Дослідіть доходи та витрати домогосподарства. Інвестиційна поведінка домогосподарств.

2. Дослідить сутність підприємства (фірми, корпорації). Форми і види підприємств. Організаційно-правові форми підприємств в ринковій економіці. Проблеми розвитку підприємств в Україні.

3. Розгляньте сутність та функції підприємництва. Роль підприємництва в ринковій економіці. Основи маркетингу та менеджменту.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

СИТУАЦІЙНІ ВПРАВИ

1. Підприємництво в економічній теорії трактується як четвертий фактор виробництва поряд з трудом, капіталом та землею. Чи згодні ви з таким підходом? Чи вважаєте ви, що підприємництво як фактор виробництва володіє деякими специфічними рисами?

2. Яким чином підприємництво в ринковому господарстві призводить до зрушення кривих попиту на ринках товарів та послуг? До зрушення кривих пропозиції? В якому напрямку відбувається це зрушення?

3. «Не обдуриш – не продаси» (російське прислів‘я)

«Прибуток важливіше за все, але честь – вище прибутку» (девіз дореволюційної газети «Биржевые ведомости». Прокоментуйте обидва підходи до ведення підприємницької діяльності.

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ

1. Які функції виконують домогосподарства в економічному розвитку країни? Обґрунтуйте їх значення і особливості.

2. Обґрунтуйте основні чинники, які спонукають домогосподарства частину доходу заощаджувати.

3. Які основні проблеми функціонування підприємств в Україні?

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Домогосподарство - передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин.

Заощадження – частина наявного доходу, яка не використовується на споживання.

Основний психологічний закон – зі збільшенням доходу люди в середньому збільшують своє споживання, але повільніше, ніж їхній дохід зростає.

Особисті заощадження – заощадження домогосподарств.

Споживання – компонент сукупних видатків, який відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів і послуг.

Споживчі видатки – видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів та оплату послуг.

Трансфертні платежі – державні виплати суб‘єктам приватної економіки, в обмін на які уряд не отримує ні товарів, ні послуг.

Альтернативна вартість (вартість втрачених можливостей, пропущена вигода) — вартість найкращої (найвище оплачуваної) альтернативної можливості виробництва чи поведінки фірми при порівняльному ступені ризику.

Бізнесмен — людина, що має свою справу.

Власний капітал — капітал, вкладений власником фірми, визначений як різниця між сукупними активами фірми та її зобов'язаннями.

Змішане товариство (командитне) — об'єднання кількох фізичних і (або) юридичних осіб для спільної діяльності на основі договору. Воно складається із дійсних членів (комплементарів), які несуть повну (необмежену) відпові­дальність за зобов'язаннями товариства, та членів-вклад­ників (командитистів), які відповідають за зобов'язаннями товариства тільки своїми внесками.

Індивідуальні підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й виключну відповідальність за управління. Підприємець є водночас і власником, і працівником, і бухгалтером, і управлінцем.

Картель — угода (гласна або негласна) між незалеж­ними підприємствами щодо проведення єдиної цінової по­літики, розподілу ринків збуту, узгодження умов обміну па­тентами, ліцензіями тощо. Виробнича діяльність картель­ною угодою не регламентується.

Конгломерат — багатогалузеве об'єднання, яке вини­кає на основі інтенсивної експансії головної фірми у чи­сельні, мало пов'язані між собою галузі економіки шляхом скуповування пакетів акцій інших підприємств.

Концентрація виробництва — процес дедалі більшо­го зосередження виробництва на великих підприємствах.

Концентрація капіталу — процес зростання капіталу за рахунок перетворення частини чистого доходу на капі­тал (капіталізації частини чистого доходу).

Концерн — об'єднання багатьох промислових, фінансо­вих, торговельних підприємств, які формально зберігають свою самостійність, але фактично підпорядковані фінансо­вому контролю та керівництву головної фірми, котра несе відповідальність за господарську діяльність об'єднаних підприємств у межах пакетів акцій кожного з них.

Корпорація (акціонерне товариство) — форма об'єднан­ня капіталів учасників акціонерного товариства (АТ). Вона засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціо­неру на отримання доходу та участь в управлінні товари­ством. Акціонерні товариства бувають закритого (ЗАТ) та відкритого типу (ВАТ). Різниця між ними в тому, що перші не випускають акцій, або випускають їх без права вільної купівлі-продажу, а другі (ВАТ) — випускають акції, які вільно купують та продають.

Підприємство — господарська ланка, якій властиві такі риси: наявність єдиного майна, необхідного для здійснення певного економічного процесу, що відособлює його економічно; технологічна зумовленість факторів виробництва (для виробництва хліба потрібні інші засоби виробництва і працівники, аніж для виробництва швейних виробів); певне місце у системі суспільного поділу праці (спеціалізація, кооперація, комбінування, інтеграція); певне місце в соціумі.

Повне товариство - об'єднання громадян та (або) юридичних осіб з метою здійснення спільної господарської діяльності на основі угоди (договору) між ними. Повне товариство не є юридичною особою, його члени зберігають повну самостійність, але несуть повну солідарну відпові­дальність за зобов'язаннями не тільки майном підприєм­ства, а й своїм власним майном.

Синдикат — форма об'єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію, що передбачає збереження ви­робничої самостійності при втраті права на самостійний збут продукції. Створена спільна структура займається реалізацією товарів, а доходи розподіляються за часткою кож­ного підприємства у реалізованій продукції.

Технопарки — одна із найпоширеніших у США та Західній Європі форма венчурного підприємництва (ризикових фірм). За зразок утворення технопарку зазвичай беруть модель науково-виробничого центру, створеного на базі Стенфордського університету в Каліфорнії, який зосереджує близько 3 тис. середніх і малих електронних фірм, де працю­ють 190—200 тис. осіб.

Товариства (партнерства) — форма організації під­приємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статутного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством.

Товариство з обмеженою відповідальністю ґрунтується на відповідальності, яка обмежується тільки капіталом підприємства, і підприємець не відповідає своїм майном. Ця форма менш ризикова для підприємця і тому більш поширена.

Трест — форма об'єднання, яка передбачає втрату юри­дичної та економічної самостійності як у виробництві, так і в реалізації. Трест несе повну відповідальність усім своїм майном за результати господарської діяльності всіх підпри­ємств, що входять до його складу. Частка кожного підприєм­ства визначається пакетом акцій, пропорційно цій частці розподіляються і доходи.

Фінансово-промислові групи (ФПГ) — організаційна форма об'єднання великих промислових фірм із банків­ськими структурами, в якій кожний член-учасник самостійно вирішує власні завдання, але не нехтує при цьому інтереса­ми групи. Координаційну діяльність може здійснювати банк або промислове підприємство.

Франчайзинг — найпоширеніша форма інтеграції ма­лого і великого підприємництва у галузі збуту.

Юридична особа - це ділове підприємство, що має влас­ний статут, рахунок у банку і занесене у державний реєстр, тобто пройшло процедуру офіційного заснування.

 

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.

 

Семінарське заняття 9

ТЕМА 8. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

(2 години)

І. Основні питання:

1. Дослідіть витрати виробництва як елемент виробництва. Теорії витрат виробництва. Суспільні витрати виробництва.

2. Розкрийте сутність економічних і бухгалтерських витрат та їх структуру. Види витра.

3. Проаналізуйте економічну природу доходу та прибутку фірми. Міжгалузева конкуренція та формування середньої норми прибутку.

ІІ. Розгляд аналітично – пошукових завдань

ІІІ. Розв‘язання задач

 

Аналітично – пошукові завдання

1. Дослідіть собівартість товару та їх види.

2. Розкрийте основні фактори, що обумовлюють формування цін на продукцію фірми.

3. Проаналізуйте галузеву та регіональну диференціацію витрат виробництва та їх динаміку.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.