Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Ґенеза архівів в Україні
| Архіви історичних періодів | Типи архівів | Види архівів | Склад архівів |
| Архіви Київської Русі | Архіви-сховища (dé pô ts) (Архіви не збереглися: ворожі навали, війни, природні катаклізми − основна причина втрат найдавніших архівів) | великокнязівський архів 10− 13 ст. (архів-казна, архів-бібліотека). Український історик, археолог, професор Михайло Юліанович Брайчевський (1924− 2001) запропонував методику реконструкції великокнязівського архіву і принципи його публікації. Остання мала складатися з таких частин: а) повне відтворення автентичних текстів документів, включених до складу пізніших джерел (наприклад, повнотекстові відтворення перших договорів між Києвом і Константинополем у літописах) б) відтворення фрагментів текстів, які містять виклад змісту документів, що текстуально до нас не дійшли в) реєстр документів, які зовсім не дійшли до нас і зміст яких нам не відомий, але які згадуються в інших джерелах г) реєстр літературних та публіцистичних творів, які напевно або правдоподібно зберігалися у великокнязівському архіві. За підрахунками вченого видання могло бути здійснено у 2-3-х томах. Див.: Брайчевський М.Ю. Київський великокнязівський архів Х− ХІІІ ст. // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку: Тези доповідей республіканської наради, грудень, 1988. | Уявлення про склад великокнязівського архіву базуються на фактах, засвідчених у літописах: міждержавні угоди – харатьи Русі з Візантією, волзькими болгарами, Польщею, Угорщиною, Францією, Німеччиною скандинавськими країнами, Римом; документити про взаємовідносини між князівською владою і феодалами- землевласниками; юридичні документи (“Руська правда”, “Правда Ярославичів”. “Устав Володимира Мономаха”); церковні статути; рукописні книги (Остромирово Євангеліє 1056− 1057, Ізборник Святослава 1073) |
| церковні архіви(архіви-ризниці, архіви-бібліотеки) – з часу запровадження християнства як державної релігії, інституційного утвердження церкви. Церкви, монастирі, митрополичі і єпископські кафедри – центри зосередження документів. | Бенефіції (від великого князя, крупних феодалів Іпатіївсткий літопис подає ретроспективний запис про бенефіції Ярополка Ізяславовича Печерському монастирю), документи про заснування монастирів, на право володіння, про надання привілеїв, богослужебні книги (з записами про пожертвування храмам, господарські записи). | ||
| приватні архіви (у бояр, дружинників) | Документи приватно-правового характеру: на право власності, закріплювали феодальну залежність селян, міщан від феодалів (грамоти − дарчі, купчі, вотчинні), привілеї, тестаменти. Повість минулих літ згадує русичів, які жили і Греції і писали заповіти на успадкування майна | ||
| Ахіви Галицько-Волинської держави (13–14 ст.) | Архів-сховище при великокнязвському дворі (канцелярії) | великокнязівський архів при княжому дворі – органі центр. управління. Домінування державних функцій над приватними князівськими. | Документи, що відображали різноманітні сторони політичного, економічного, культурного життя Галицько-Волинської держави: акти адміністративні, військові (списки бояр, які за наказом великого князя з’являлися для ведення війни чи охоронної служби), судові, фінансові, церковні, дипломатичні, тестаменти галицько-волинських князів на успадкування їхніми нащадками земель, міст, сіл Грамоти 14 ст. галицько-волинських князів Андрія і Лева, Юрія (Болеслава), які дійшли до нашого часу походять з княжого архіву м. Володимира на Волині. Печатник (канцлер) − хранитель великокнязівського архіву. |
| церковні архіви при єпископських кафедрах (1302− 1303 рр. галицька єпископія була реорганізована в митрополію), монастирях, церквах | Документи про внутрішнє життя (господарювання, землеволодіння, ведення торговельних справ) монастирів, церков, кафедр. Рукописні (богослужебні) книги. Ризничі − хранителі церковних архівів. | ||
| Архіви литовсько-польської доби 15 – перша половина 17 ст. | Перша епоха, архіви якої збереглися Архівні документи свідчать: * як державний устрій впливав на формування архівів (особливістю державного устрою ВКЛ і Речі Посполитої було зосередження центрального управління в руках великого князя, короля. При великокнязівській чи королівській канцелярії формувалися архіви загальнодержавного характеру) *якою була мережа архівів (центральні, місцеві) * як характер діловодства впливав на формування і склад архівів (середньовічна традиція ведення регестів − книг з записами текстів вихідної і вхідної документації) * які принципи порядкування з архівними документами і які вимоги до зберігання архівних документів унормовувалися (Литовські статути) Архіви-регістратури | ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА (Метрика ВКЛ): − центральний архів ВКЛ; − архів канцелярії ВКЛ − книги регестів − колекція документів (крім книг власне Литовської метрики − фрагменти архівів намісницьких канцелярій, судових установ, документи приватних архівів) − фонд в Москві (РГАДА, ф. 389) КОРОННА МЕТРИКА (Центральний архів Речі Посполитої) РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА – книги руською мовою (поява Руської метрики у складі Коронної метрики обумовлена відмінністю у мові діловодства + на українських землях, що входили до складу Речі Посполитої − Волинське, Брацлавське і Київське воєводства − діяло русько-литовське право) Див. Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569–1673 рр. – К., 2002. – 984 с.) | Оригінальні книги і книги-копії записів документів публічно-правового і приватно-правового характеру, що вийшли з великокнязівської/королівської канцелярії (грамоти й універсали, привілеї шляхетським родам, привілеї церквам, конституції, документи зовнішньополітичної діяльності, судові рішення короля). До так званих актових книг вносилися і документи, що надходили до великокнязівської/королівської канцелярії. Наприкінці 15 ст. книги ЛМ складалися за тематичним принципом “книги судових справ”, “книги посольств” і т.п. |
| Архіви місцевих судово-адміністративних установ − судів гродських, земських, підкоморських. Гродські (замкові) – призначалися великим князем, королем і розглядали кримінальні справи. Діяли круглий рік Земські, підкоморські суди – шляхетські суди, які розглядали цивільні справи на сесіях − роках, рочках | Судово-адміністративні (актові) книги (Литовський статут 1529 р. лише закріпив існуючу в судах практику ведення актових книг, які складалися відповідно до категорій судів − гродських, земських, підкоморських). Книги декретові, записові, поточні. Фасцикули оригінальних документів. Литовські статути про вимоги до зберігання книг: СТАТУТ ВКЛ, Розділ ІV, Артикул 13: «О книгах земских и гродских, где мають быти хованы, о месцу на отправование судов земских, о выдаванью...выписов албо видиму сов. Уставуем...абы в каждом таковом повете, где суд земский ест в замку албо в дворе нашом судья, подсудок и писар земский опатрыли, збудовали таковые месца, где бы завжды книги земские безпечне от вшелякое пригоды были захованы. А где бы таковых схований не было, тогды на збудованье склепу ку захованью книг местца пристойные в замках и дворех наших указати и подати.» | ||
| Магістратські архіви | Документи про діяльність міських урядів (магістратів, ратуш). Найцінніша частина магістратських архівів − привілеї та інші грамоти, які визначали права міста (грамоти на магдебурзьке право, конфірмаційні грамоти, документи про межі міста). Фасцикули (зв’язки різних за змістом документів) Міські актові книги (документи адміністративно-судові, з ведення міського господарства). Описи на найважливіші привілеї міста. Спеціальні книги-копіарії, куди вписували привілеї міста (“Привілеї міста Самбора” 1562 р.) | ||
| Архіви козацько-гетьманської України (середина 17− 18 ст.) | Архіви − структурні підрозділи установ Відомчий архів | “Український державний архів” 17 ст. (термін “Державний архів України” ввів до наукового обігу український історик, академік Іван Петрович Крип’якевич (1886− 1967)) виник з утворенням козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького Архів Генеральної військової канцелярії | Акти про внутрішнє врядування козацько-гетьманської держави (привілеї, угоди, листування з місцевою адміністрацією), дипломатичні стосунки з сусідніми країнами. Унормування роботи архівів-підрозділів установ. 1763, БЕРЕЗНЯ 6. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 4021, арк.. 1а–1а зв., 11– 11 зв. Ордер гетьмана К. Розумовського про призначення перекладача канцелярії Семена Дівовича архіваріусом з інструкцією: “Понеже доныне при ГВК настоящего архивариуса не учреждено... дела в Архиве не в надлежащем порядке содержатся, отчего в случае нужных выправок долговременные сыски и затруднения бывают... сия же должность необходимо нужна...” ТУТ: 1. Порядкування в архіві (“принятые в архиву указы, грамоты, книги и дела должен он архивариус содержать в найприлежнейшем бережении и сохранности, дабы оные никаким случаем не токмо потеряны, но и малейшее повреждены и помараны быть не могли… а какие дела ныне в архиве неразобранные и порядок не приведенные… все разобравсложить, что к чему принадлежит….Принимать по описи с распискою ”) 2. Штат архіву (“ двух надежних канцеляристов ”) 3. Упорядкування і складання описів (2-х примірниках) 4. Порядок видачі документів (“ без дозволения писаря генерального... не токмо оригиналов...копий не давать, но и читать и выписывать не дозволять...штрафа и лишение свого звания... ни по чьим словесным требованиям не давать. Без рас писок отнюдь ничего не давать” 5. Порядок повернення документів (“ Расписку канцелярскую возвращать ”) 6. Жалування (“ в год денежного жалованья по сту рублев, которые получать Ему из скарбу малороссийского ”) |
| “Генеральная малороссийская архива” Відігравав своєрідну роль відомчого архіву | Документи архівів Малоросійських колегій (1722− 1727 рр., 1764− 1786 рр.), справи ліквідованої ГВК та інших центральних установ Гетьманщини (Генеральної скарбової канцелярії, Генерального суду і т.п.) | ||
| Церковні архіви (архіви церковної адміністрації, митрополичі, єпископські, монастрирські) | Документи про церковне управління і суд, про права, привілеї, земельні володіння 1768 ВЕРЕСНЯ 15 ЦДІАК України, ф.127, оп. 1020, спр. 3866, арк.. 18–32. Інструкція архіваріусу Київської духовної консисторії Мельхиседеку Вербицькому. [Див. “ Инструкция мне о архивариусской должности дана... ” (До історії архіву Київської духовної консисторії). //Студії з архівної справи та документознавства. − 1999. − Т. 4. | ||
| Фамільні (родинні), родові архіви (архівні зібрання найвпливовіших у Гетьманщині родин − Кочубеї, Маркевичі, Милорадовичі, Новицькі, Строженки, Сулими та ін.) | Документи на право власності та привілеї (універсали, купчі, дарчі), офіційне й приватне листування, документи про державну/військову службу, родовідні документи тощо. Зосередження історичних джерел як результат колекціонування архівних документів (архів Маркевичів, Потоцьких) | ||
| Архів Коша Нової Запорозької Січі (1713− 1776) | Діловодні документи січової канцелярії (висвітлювали всі аспекти внутрішнього життя, зовнішнє листування з кримським ханом, польськими старостами, султанами, гетьманами, російськими владними структурами). Систематизація документів, описи справ. Про долю архіву див. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Опис справ. 1713− 1776. − К., 1994 |
Данная страница нарушает авторские права?