Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Заняття






1. Матеріальне та соціальне забезпечення суддів.

2. Юридична відповідальність суддів.

3. Народні засідателі та присяжні.

 

Нормативний матеріал:

· Конституція України від 28 червня 1996 р.

· Європейська хартія про закон " Про статус суддів", прийнята Радою Європи 10 липня 1998 р.

· Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів

· Закон України " Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. (із змінами і доповненнями).

· Закон України " Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. (із змінами і доповненнями).

· Закон України " Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р. (із змінами і доповненнями).

· Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993.

· Постанова Пленуму Верховного Суду від 13.06. 2007р. № 8 " Про незалежність судової влади".

· Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р., №10 " Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві"

· Кодекс суддівської етики. Затверджений ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013р.

 

Спеціальна література:

· Азарт’ян Б.П. Про стан захисту працівників суду та безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 5. – С. 34-36.

· Ахтирська Н. Принципи професійної підготовки суддів та шляхи їх реалізації в умовах розбудови правової держави // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2006. – № 3-4. – С. 15-17.

· Бабій І. Незалежність судової влади в особі судді – запорука демократичної держави // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 160-162.

· Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 2-5.

· Бринцев В. Шляхи підвищення ефективності професійної підготовки суддів і апарату судів // Право України. – 2001. – № 1. – С. 55-60.

· Василюк С., Косило А. Зарубіжний досвід притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності // Право України. – 2006. – №2. – С. 131-134.

· Виноградова Л.Є. Дискусійні питання відповідальності суддів // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 7. – С. 45-47.

· Войтюк І.А. Застосування в Україні європейських стандартів при підготовці професійних суддів // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 2. – С. 32-37.

· Городовенко В.В. Незалежність суддів і моральні засади суддівської професії // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 42-43.

· Городовенко В. Порядок призначення і обрання суддів на посаду як гарантія незалежності суддів // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 7. – С. 43-48.

· Городовенко В. Роль органів суддівського самоврядування в забезпеченні незалежності судової влади // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1. – С. 118-121.

· Завальнюк В. Підвищення професійної кваліфікації суддів // Юридичний вісник. – 2007. – № 1. – С. 36-38.

· Кармазін Ю.М. Атестаційно-дисциплінарна практика в судах України // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 5. – С.42.

· Куйбіда Р.О. Проблеми юридичної відповідальності суддів // Адвокат. – 2005. – № 8. – С. 11-14.

· Марочкін І. Є. Добір кандидатів на посади суддів / І. Є. Марочкін // Інформ. вісн. Вищ. кваліф. коміс. суддів України. – 2007. – Вип. 1. – С. 23.

· Мартинюк Р. Принцип спеціалізації суддів: вітчизняний та світовий досвід // Право України. – 2008. – № 9. – С. 26-30.

· Москвич Л.М., Подкопаєв С.В., Прилуцький С.В. Статус судді: питання теорії та практики – Харків, ВД " Інжек", 2004.

· Москвич Л.М. Правовий статус носіїв судової влади в Україні (професійні судді, народні засідателі, суд присяжних): монограф. / Л. М. Москвич, С. О. Іваницький, І. О. Русанова. – Х.: ФІНН, 2009.

· Подкопаєв С.В. Дисциплінарна відповідальність суддів: сутність, механізм реалізації / С. В. Подкопаєв. – Х.: ВД «Інжек», 2003.

· Прилуцький С.В. Незмінюваність суддів – питання теорії і практики // Право України. – 2003. – № 8. – С. 48-51.

· Прилуцький С.В. Присяга судді: стара категорія – новий правовий зміст // Право України. – 2001. – № 6. – С. 102-106.

· Прилуцький С.В. Формування корпусу професійних суддів України в аспекті реалізації поділу влади // Право України. – 2003. – № 2. – С. 12-16.

· Самсін І.Л. Незалежність судової влади та інститут дисциплінарної відповідальності суддів в Україні // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 9. – С. 2-7.

· Селіванов А., Фесенко Є. Професійні знання суддів – гарантія забезпечення справедливого правосуддя // Право України. – 2000. – № 7. – С. 84.

· Селиванов А.О. Вдосконалення механізму дисциплінарної відповідальності суддів та його науково-практичне осмислення // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 4. – С. 44-47.

· Селіванов М.П. Проблемні питання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 2. – С. 5-9.

· Скомороха Л. Шлях до суддівського крісла // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2006. – № 1-2. – С. 32-39.

· Статус суддів: навч.посіб. / кол. авт.: І. Є. Марочкін, Ю. І. Крючко, Л. М. Москвич та ін.; за заг. ред. І. Є. Марочкіна. – Х.: Право, 2009.

· Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 18-19 квітня 2002 р.). / редкол.: В, В. Сташис та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.

· Федейко І.М. Загальні тенденції реформування судоустрою та статусу суддів відповідно до європейських стандартів // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 12. – С. 152-154.

· Штогун С.Г. Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні // Право України. – 2003. – № 3. – С. 42-45.

 

Запитання для самоконтролю:

1. В чому полягають особливості правового статусу судді?

2. Назвіть службові права судді.

3. Визначте загальні обов'язки судді.

4. В чому відмінність припинення повноваження судді і звільнення судді з посади? Які підстави такого звільнення?

5. Охарактеризуйте стадії формування суддівського корпусу в Україні.

6. Назвіть вимоги до кандидата на посаду судді місцевого суду.

7. Які додаткові вимоги до кандидата на посаду судді апеляційного суду?

8. Назвіть вимоги до кандидата на посаду судді Верховного Суду України.

9. Охарактеризуйте гарантії професійної діяльності суддів.

10. Які види дисциплінарних стягнень можуть бути застосовані до суддів?

11. Охарактеризуйте порядок притягнення суддів до дисцип­лінарної відповідальності.

12. Назвіть заходи, які застосовуються для забезпечення безпеки суддів, їхніх близьких родичів та членів сімей.

 

Домашнє завдання:

1. Накресліть схему, в якій вкажіть вимоги до кандидатів на посаду суддів всіх ланок судів загальної юрисдикції України.

2. Випишіть послідовно (згідно Закону «Про судоустрій і статус суддів) етапи набуття особою статусу судді суду загальної юрисдикції.

 

Вирішіть задачі:

До першого заняття:

Задача 1.

Громадянин Дмитерко, доцент юридичного факультету одного з вищих навчальних закладів м. Києва, подав заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді. Однак у заяві вказав, що він є кандидатом юридичних наук, правником з великим педагогічним стажем і тому просить звільнити його від тестування з метою виявлення рівня загальних знань і від спеціальної підготовки кандидата на посаду судді.

Як має бути вирішена дана ситуація?

 

Задача 2.

Громадянин Савчук пройшов спеціальну підготовку кандидата на посаду судді, успішно склав кваліфікаційний іспит, був зарахований до резерву суддів і подав заяву до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді одного із місцевих судів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів 15 червня 2011 р. внесла подання Президенту України про призначення Савчука суддею.

28 вересня 2011 р. Президент України видав Указ про призначення Савчука суддею місцевого суду.

Дайте правову оцінку даної ситуації.

 

Задача 3.

Суддя Червоноградського міського суду Львівської області Дробот, маючи десятирічний стаж роботи на посаді судді, звернувся із заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення його до Франківського районного суду м. Львова, в якому була вакантна посада судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів внесла відповідне подання до Верховної Ради України. Верховна Рада України винесла постанову про переведення судді Дробота до Франківського районного суду м. Львова.

Дайте правову оцінку даної ситуації.

 

Задача 4.

Суддя одного з місцевих судів Тернопільської області Нижник під час розгляду матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню громадянина О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, припустився грубих, нетактовних висловлювань на адресу обвинуваченого О. Останній звернувся із заявою про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України порушила дисциплінарне провадження щодо судді Нижника. і за результатами такого провадження прийняла рішення про притягнення Н. до дисциплінарної відповідальності і застосування щодо нього дисциплінарного стягнення – суворої догани.

1.Чи правомірно діяла Вища кваліфікаційна комісія суддів України?

2.Дайте правову оцінку даної ситуації.

 

До другого заняття:

Задача 5.

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області, призначений вперше, до займання посади судді був одним із засновників юридичної фірми. Але, ставши суддею, він після робочого дня, а також у вихідні дні консультував постійних клієнтів фірми, які оплачували його послуги на банківський рахунок фірми.

Коли про це стало відомо, його запросили до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, щоб спростувати цю інформацію, або дати стосовно неї пояснення.

Суддя підтвердив правдивість інформації і пояснив, що він не бачить у його вчинках порушень закону:

- по-перше, він давав консультації поза приміщенням суду і не в робочий час, тобто на його службових обов’язках це ніяк не відбивається;

- по-друге, він консультував клієнтів з питань законодавства у сфері підприємницької діяльності, спори з яких, якщо такі виникають, розглядаються господарськими судами, а він працює у загальному місцевому суді і таких спорів не розглядає;

- по-третє, в юридичній фірмі працюють тільки його син з дружиною, які ще не мають достатнього досвіду роботи і тому не можуть надавати консультації із складних правових питань, що може відбитися на іміджі фірми і на її доходах, а існуюча ситуація дозволяє його сім’ї бути матеріально забезпеченою, а тому і він як суддя є більш незалежним, ніж його колеги.

1. Дайте оцінку правової ситуації.

2. Який орган і в якому порядку приймає рішення про несумісність суддівської діяльності з іншими видами діяльності?

 

Задача 6.

Між підприємствами «Донецьквугілля» та «Галліс» виник цивільно-правовий спір через невиконання договору поставки. Сторони домовились вирішити цей спір у третейському суді. Третейським суддею запросили бути адвоката Гмирю.

В перерві між судовими засіданнями даний третейський суддя вчинив хуліганські дії, за що був затриманий органами внутрішніх справ і щодо нього було порушено кримінальне провадження.

Гмиря вимагав негайного звільнення, мотивуючи тим, що на даний час він виконує повноваження судді. Крім того, Гмиря стверджував, що повідомити його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення має право лише Генеральний прокурор України або його заступник.

1. Які суди складають судову систему України?

2. Дайте оцінку правової ситуації.

 

Задача 7.

В одному з місцевих судів м. Львова була призначена до розгляду цивільна справа про усиновлення дитини. Відповідно до ст. 234 ЦПК України ця справа повинна розглядатися за участю народних засідателів. Оскільки у справ йшлося про усиновлення дитини іноземцями, суддя Матвійків вирішив залучити до справи трьох народних засідателів і просив, щоб хоча б один з них був професійним юристом – прокурором чи адвокатом.

1. Хто може бути народним засідателем?

2. Дайте правову оцінку даної ситуації.

Задача 8.

Суддя Тячівського районного суду Нечипорук призначив до слухання цивільну справу в порядку окремого провадження про обмеження цивільної дієздатності громадянина Т.

Перед початком судового засідання з’ясувалось, що не з’явився один з народних засідателів, за участю якого повинна була розглядатись заява. Суддя, щоб не відкладати слухання справа, попросив секретаря судового засідання викликати іншого народного засідателя.

Секретар вийшов в коридор і побачивши, як він висловився, «підходящу» жінку, запросив її взяти участь в судовому засіданні в якості народного засідателя, на що та погодилася.

Суд заслухавши справу, виніс судове рішення про обмеження цивільної дієздатності громадянина Т.

1. Чи правомірно діяв суддя в даному випадку?

2. Якщо постановлене судове рішення є незаконним, то до якого суду і в якому порядку воно може бути оскаржене.

3. Дайте оцінку правової ситуації.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.