Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методика розрахунку природного освітлення за Данилюком






Попередній розрахунок площі світлових отворів проводиться:

а) при бічному освітленні приміщень за формулою:

(3.1)

б) при верхньому освітленні за формулою:

(3.2)

де So — площа світлових отворів (у стіні) при бічному освітленні; — площа підлоги приміщення; — нормоване значення КПО; — коефіцієнт запасу, що приймається за табл. 3 [5]; — світлова характеристика вікон, визначувана за табл. 1 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує затінювання вікон протистоячими будівлями, визначуваний за табл. 2 (додаток Б); — загальний коефіцієнт світлопропускання, визначуваний за формулою:

(3.3)

де — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначаємий по табл. 3 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує втрати світла в палітурках світлового отвору, визначаємий по табл. 3 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, визначаємий по табл. 3 (додаток Б) (при бічному освітленні ); коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначуваний відповідно до табл. 4 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, встановлюваній під ліхтарями, що приймається рівним 0, 9; — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилаючого шару, прилеглого до будівлі, що приймається за табл. 5 (додаток Б); — площа світлових отворів (у стіні) при верхньому освітленні; — світлова характеристика ліхтаря або світлового отвору в площині покриття, визначувана за табл. 6 і 7 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні, завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, що приймається за табл. 6 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, визначуваний по табл. 7 (додаток Б).

 

Розрахунок коефіцієнта природної освітленості КПО слід проводити:

а) при бічному освітленні за формулою

 

; (3.4)

б) при верхньому освітленні за формулою

; (3.5)

в) при верхньому і бічному освітленні за формулою

(3.6)

де eб — геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує пряме світло неба, визначуване по графіках I і II

(додаток Б); q — коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО, визначуваний по табл. 10 (додаток Б); e зд — геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує світло, відбите від протистоячих будівель, визначуваний за графіками І і II; R — коефіцієнт, що враховує відносну яскравість протистоячої будівлі, приймається за табл. 11 (додаток Б); eв — геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні, визначуваний за графіками III і II (рис. 4 і 3): eср – геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, визначуваної із співвідношення

, (3.7)

де N — кількість розрахункових точок;

eв 1, : eв 2, : eв 3;......; eв N — геометричний КПО в розрахункових точках.

Середнє значення КПО eср при верхньому або верхньому і бічному освітленні визначається за формулою:

, (3.8)

де N — кількість точок, в яких визначається КПО; е1, е2, е3, …., еN — значення КПО при верхньому або при верхньому і бічному освітленні в точках характерного розрізу приміщення, що визначаються з формул (1.3.5) і (1.3.6).

 

Розрахункові значення КПО ер, одержані з формул (3.4), (3.5), (3.6), (3.7), слід округляти до десятих часток. Допускається відхилення розрахункового значення КПО ер від нормованого КПО на ±10 %.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків I, II і III (додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в якій-небудь точці приміщення при бічному освітленні визначається за формулою

, (3.9)

де — кількість проміння за графіком I, що проходять від неба через світлові отвори в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (додаток Б); — кількість проміння за графіком II, що проходять від неба через світлові отвори в розрахункову точку на плані приміщення (додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує світло, відбите від протистоячої будівлі при бічному освітленні, визначається за формулою

, (3.10)

де — кількість проміння за графіком I, що проходять від протистоячої будівлі через світловий отвір в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. 7– додаток Б); — кількість променів за графіком II, що проходять від протистоячої будівлі через світловий отвір в розрахункову точку на плані приміщення (рис. 6 – додаток Б).

Підрахунок кількості променів за графіками I і II робиться в наступному порядку:

а) графік I накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка 0 поєднується з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка — із слідом робочої поверхні (рис. 5– додаток Б);

б) підраховується кількість променів , що проходять через світлові отвори;

в) наголошується номер півкола на графіку I, яка проходить через точку — середину світлового отвору (рис. 5 – додаток Б);

г) графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком I, проходили через точку С (рис. 6– додаток Б);

д) підраховується кількість променів за графіком II, що проходять через світлові отвори;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (3.10).

Підрахунок променів, відбитих від протистоячої будівлі і , що проходять через світловий отвір, робиться за графіками I і II аналогічно (рис. 7– додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верхньому освітленні визначається за формулою

 

, (3.11)

 

де — кількість променів за графіком III, що проходять від неба в розрахункову точку через світлові отвори на поперечному розрізі приміщення; — кількість променів за графіком II, що проходять від неба в розрахункову точку через світлові отвори на поздовжньому розрізі приміщення [у разі декількох світлових отворів і визначаються окремо для кожного отвору, а потім добутки підсумовуються].

Підрахунок кількості проміння за графіками III і II робиться в такому порядку:

а) графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка 0 поєднується з розрахунковою точкою б, а нижня лінія графіка III — із слідом робочої поверхні;

б) підраховується кількість променів, що проходять від неба в розрахункову точку б через світлові отвори (рис. 8– додаток Б);

в) наголошується номер півкола графіка III, яка проходить через точку — середину світлового отвору;

г) графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку (рис. 9– додаток Б);

д) підраховується кількість променів за графіком II, що проходять від неба через світлові отвори;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (1.16).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.