Проаналізуйте ієрархічну структуру політичного класу

Політичний клас має ще й вертикальне членування. Раз існує державна піраміда, то існують і її рівні. Н. Луман писав, що «суспільство опиняється перед необхідністю розвивати субститути для тонного порівняння владних рівнів і що ці субститути самі стають фактором влади». З усіх ієрархій, як зазначав Ж. Баланда, «ієрархія влади є домінуючою в більшості суспільств, а інші ієрархії (соціально-професійні, станові, етнічні, елементарні) супідрядні їй». Оскільки політичний клас в нашому розумінні - це клас державних службовців, то владний континуум здасться ієрархією посад. Ця інституційна оболонка, звичайно, не вичерпує повністю зміст статусу, так як вона тільки має на увазі інші - не формальні - критерії, за якими вибудовується владна піраміда. У реальності ж не тільки посаду, а й розмір контрольованого політичного капіталу визначає до якої політичної страти належить той чи інший офиціал.

Шари утворюють вертикальну стратифікацію політичного класу, яка більшістю елітологів асоціюється з пірамідою. Що владна корпорація має вигляд піраміди, писав ще Х. Лассуелл зі своїми колегами. Однак порівняння устрою політичного класу з пірамідою виправдано лише в бюрократичних державах, де ієрархія пронизує всі сфери політичної організації. Такий тип держави можна назвати Моноцентрична. Типовим прикладом цього є радянська держава, в якій політичний клас був інституціоналізований у формі номенклатури.

Номенклатура являла собою перелік посад, призначення на які затверджувалося верховною владою. Номенклатура охоплювала всі які-небудь значимі посади країни, керівників усіх рівнів і сегментів суспільства. Політичний клас був гіпертрофований, так як тоталітарна держава увібрала в себе майже весь соціум. Політизованим виявилося керівництво не тільки власне органів управління, а й господарських об'єктів, організацій науки, мистецтва і культури, громадських організацій. Всі вони керувалися з єдиного центру - Політбюро. У цьому сенсі весь політичний клас представляв собою монолітне утворення, розчленоване на чотири основні групи: (1) саме Політбюро ЦК КПРС, (2) номенклатура Політбюро ЦK КПРС, (3) номенклатура секретаріату ЦК КПРС, (4) обліково-контрольна номенклатура. Ієрархія не мала винятків, охоплювала всі сфери, всі галузі і території країни. Залежно від ступеня концентрації влади верхній кут піраміди правлячого класу буде більш-менш гострим. Чим нижче до основи піраміди, тим більш нерозрізненими стають межі шарів. Л. Шевцова називає це «пірамідальним конституційним каркасом», який може приховувати будь-яку начинку.

Складніше йде справа з вертикальною структурою політичного класу в поліцентричних державах, до яких слід віднести західні демократії. Концепцію множинності центрів влади висунув Р. Даль, який називав цей тип державного устрою поліархією. Даль вважав, що тільки там, де панує диктатура, влада сконцентрована в одному центрі. Принцип поділу влади руйнує тотальну державну вертикаль, виникає переривання ієрархічної субординації. У суспільстві виникають сектора, які не мають єдиного центру управління. Інститут приватної власності також сприяє дифузії влади, так як руйнує монолітну власність еліти на стратегічні ресурси суспільства. У поліархічному суспільстві утворюється декілька владних пірамід. Однак і тут на рівні вершини політичної системи відбувається конвергенція топ-груп. Утворюється невелика група офіціалів, що надає переважний вплив у більшості секторів соціального життя (див. Малюнок 2).

Малюнок 2. Ієрархічна структура політичного класу

Але і в тому, і в іншому випадку образ піраміди стосовно ієрархіям різного роду повинен сприйматися як умовність. Р. Патнем попереджав, що образ піраміди може ввести в оману, оскільки невірно думати, «що система політичної стратифікації суворо ієрархічна, подібно армійської. І члени вищої страти не можуть вирішувати питання членів нижчої страти». Реальність, безумовно, багатша і складніша за умовні образи. Але головний висновок, який треба зробити, аналізуючи стратифікацію політичного класу, полягає в тому, що його верхній шар (будь то моноцентрична модель держави або поліцентрична) і є правляча еліта.