Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дмитрук О.Ф.






Д 53 Хімія: метод. рек. до викон. лаб. робіт для студ. напр. підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» ден. форми навчання / Дмитрук О.Ф., Л.Ф. Пікула, Ю.А. Горяйнова. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2014. - 55с.

 

 

Методичні рекомендації, що підготовлені для студентів денної форми навчання напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво», містять методики 17 лабораторних робіт з курсу «Хімія» (2 семестр).Кожна лабораторна робота має назву, мету, порядок виконання, розрахункові формули, контрольні запитання для засвоєння матеріалу, за яким виконано лабораторну роботу.

 

 

УДК 54: 620.2(076.5)

ББК 24я73+30.609я73

© Дмитрук О.Ф., Пікула Л.Ф.,

Горяйнова Ю.А., 2014

© Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2014

ВСТУП

Якість підготовки спеціалістів нерозривно пов’язана з рівнем викладання фундаментальних дисциплін, вивчення яких сприяє засвоєнню спеціальних дисциплін.

В процесі вивчення предмету “Хімія” студенти повинні чітко засвоїти хімічну природу і властивості речовин, що входять до складу продовольчих і непродовольчих товарів і формують їх споживчі властивості.

Лабораторний практикум з цієї дисципліни проводиться паралельно з читанням лекційного курсу.

Дані методичні вказівки підготовлені відповідно до робочої програми курсу “Хімія” і призначені для студентів напряму підготовки 030510 - „Товарознавство і торговельне підприємництво” спеціалізацій „Товарознавство продовольчих (непродовольчих) товарів та комерційна діяльність”, „Товарознавство та експертиза в митній справі”.

 

ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ

Метою проведення лабораторних робіт є практичне вивчення студентами фізико-хімічних методів дослідження тих речовин, що становлять основу сировини та матеріалів, набуття практичних навичок, які можуть використовуватися ними при вивченні спеціальних дисциплін.

В процесі вивчення цього курсу студенти повинні: уяснити, яка хімічна природа та властивості речовин впливають на формування якості товарів, яку роль відіграють окремі речовини, що входять до складу товарів, ознайомитися з основними методами дослідження сировини та матеріалів.

В результаті виконання лабораторного практикуму студент повинен знати основи фізичної та колоїдної хімії, прийоми та основи фізико-хімічних методів дослідження сировини та матеріалів; уміти проводити відповідні фізико-хімічні дослідження і відповідні розрахунки, робити необхідні висновки, користуватися прийомами логічного мислення.

До заняття в хімічній лабораторії студент допускається після підготовки теоретичного матеріалу за рекомендованою літературою і конспектом лекційного курсу, а також оформлення лабораторного журналу за рекомендованою в методичних вказівках формою.

В ході лабораторної роботи студент повинен заносити в свій лабораторний журнал ті дані, що були ним одержані в процесі виконання лабораторної роботи. Робота вважається виконаною після звіту студента перед викладачем про її виконання і наявності підпису цієї роботи викладачем.

Під час виконання лабораторних робіт студенти повинні дотримуватися основних правил техніки безпеки.

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

1. Студенти можуть виконувати лабораторні роботи тільки в присутності викладача.

2. Нічого не пробувати на смак, не приймати їжу в хімічних лабораторіях.

3. Ніяких речовин з аудиторії кафедри хімії нікому не давати і не дозволяти самовільно брати їх додому.

4. Нюхати леткі речовини треба з обережністю.

5. Не нахилятися над посудом, в який що-небудь наливають, щоб уникнути попадання бризок в очі.

6. Не нахилятися над порцеляновою випарювальною чашкою, в якій що-небудь випаровується, щоб уникнути опіку від можливих бризок.

7. Особливо важливо оберігати очі, так як ушкодження їх навіть малими краплями шкідливих речовин може викликати втрату зору.

8. Пробірку з рідиною, що нагрівається, тримати отвором у бік від себе і від інших, так як рідина внаслідок перегрівання іноді «вихлюпується» з пробірки.

9. При нагріванні розчинів речовин в пробірках їх слід заповнювати не більше ніж на 1/3.

10. Тверді речовини нагрівати тільки в сухих пробірках.

11. Не можна нагрівати полум'ям або на електроплитці товстостінний скляний посуд (банки, склянки), порцелянові ступки, циліндри та інший вимірювальний посуд, а можна нагрівати на електроплитці тільки той посуд, що має маркировку термостійкого.

12. Запалювати спиртівку тільки за допомогою сірника. Не можна запалювати її, підносячи до іншої палаючої спиртівки, бо пролитий спирт може спалахнути.

13. Гасити спиртівку тільки за допомогою ковпачка.

14. Не закривати пробірку пальцем при збовтуванні рідини, що в ній знаходиться. Збовтувати слід, тримаючи пробірку, стакан або колбу за верхню частину і злегка похитуючи.

15. Спостерігаючи реакцію, тримайте пробірку в деякому віддаленні від очей.

16. Якщо хімічні реактиви, які потрібні для проведення досліду, знаходяться у витяжній шафі, то і дослід треба проводити під витяжкою. При цьому скло витяжної шафи опускається таким чином, щоб руки дослідника знаходилися у шафі, а обличчя було захищено склом.

17. Після миття хімічного посуду споліскуйте його дистильованою водою.

18. Користуючись тонким хімічним посудом, потрібно завжди пам'ятати, що він дуже крихкий і може бути легко пошкодженим.

19. При роботі з електроприладами перевірте їх робочий стан (відсутність пошкоджень шнура, вілки, розетки). Користуватися електроприладом згідно з інструкцією. Вмикати електроприлад сухими руками, стояти при цьому на гумовому килимку. При виявленні пошкоджень електроприладів негайно повідомити викладача або лаборанта.

20. При ушкодженні електричним струмом необхідно звільнення від електричного струму. Дотик до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м'язів. Внаслідок цього пальці, якщо потерпілий тримає провід руками, можуть так сильно стискуватися, що визволити провід з рук неможливо. Якщо потерпілий продовжує стикатися зі струмоведучими частинами, необхідно, насамперед, швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому варто мати на увазі, що доторкатися до людини, яка знаходиться під струмом, без застосування належних запобіжних заходів небезпечно для життя того, хто надає допомогу. Той, хто надає допомогу, повинен швидко відключити ту частину установки, до якої торкається потерпілий. Якщо відключення установки не може бути зроблене досить швидко, необхідно прийняти міри до відділення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається.

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, якщо необхідно торкнутися тіла постраждалого, не покритого одягом, повинний надягти діелектричні рукавички або намотати на руку рукав піджака або пальто, використовувати прогумовану матерію. Можна також ізолювати себе, вставши на суху дошку або який-небудь інший предмет, що не проводить електричний струм - підстилку, згорток одягу, т.ін. При відділенні потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти по можливості однією рукою. При утрудненні відділення потерпілого від струмоведучих частин варто перерубати або перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною рукояткою або іншим відповідним ізолюючим інструментом.

Термічні опіки можуть бути отримані при необережному поводженні зі спиртівками, електронагрівальними приладами тощо під час виконання лабораторних робіт. У разі термічного опіку (від вогню, пари, гарячих предметів або електричної дуги) слід накласти мокру антисептичну пов'язку зі шматка марлі або бинта, змочену розчином калій перманганату (w=2-3%), розчином питної соди (w=2%), або розчином стрептоциду. Ні в якому разі не можна змащувати місце опіку вазеліном або жирами. При серйозних опіках (III і IV ступінь) до приходу лікаря рану покривають лише сухою стерильною пов'язкою.

Хімічні опіки є наслідком невмілого поводження з концентрованими кислотами. З концентрованих кислот найбільш сильні опіки викликає суміш нітратної (азотної) і хлоридної (соляної) кислот («царська горілка»). Інші кислоти по шкідливості можна розташувати в такій послідовності: нітратна (азотна), сульфатна (сірчана), фтороводнева (плавикова), хлоридна (соляна) і оцтова (етанова). При опіках кислотами (нітратної, сульфатної, хлоридної, фосфатної) слід промити місце опіку великою кількістю води, а потім розчином питної соди (w=3%). Опіки лугами обмивають водою, потім нейтралізують розчином оцтової або лимонної кислоти (w=1-2%). При опіку фенолом обпечене місце промивають водою з етиловим спиртом. У разі опіку бромом уражене місце змивають концентрованим розчином натрій гіпосульфіту або етиловим спиртом. При хімічному опіку очей необхідно ретельно промити очі струменем води, а потім, у разі опіку лугами, промити розчином борної кислоти (w=2%), при опіку кислотами - розчином питної соди (w=3%). Не можна терти очі.

Порізи розбитим скляним посудом для зупинки невеликої кровотечі можуть бути оброблені розчином Н2О2 (w=3%).

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ ТЕРМОДИНАМІКИ ТА РІВНОВАГА

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.