Революція у Франції

В 1847-1848 рр. у Франції зростає невдоволення політикою уряду серед підприємців, деяких банкірів, і особливо - робітників.

Революція розпочалась 22 лютого 1848 р. повстанням паризьких студентів, робітників і ремісників.

Короля було усунуто від влади, сформовано Тимчасовий республіканський уряд.

25 лютого 1848 р. к франції була проголошена Друга республіка (Перша 1793 р.)

Спеціальними декретами запроваджено загальне виборне право для чоловіків (які досягли 21 року), відновлено свободу преси, політичних зборів, створено «національні майстерні» з метою забезпечення оплачуваною роботою безробітних, скорочено робочий день до 10 годин.

Але всі виступи робітників на захист своїх інтересів жорстоко придушувались.

У листопаді 1848 р. було прийнято Конституцію Другої республіки, згідно з якою запроваджувалася президентська влада.

На президентських виборах 10 грудня 1848 р. перемогу здобуває небіж Наполеона І – Луі Бонопарт, якого підтримала більшість населення.

В умовах подальшої активної діяльності опозиції Луі Бонопарт 2 грудня 1851 р. здійснює переворот:

Його війська беруть під контроль основні державні установи, лідери опозиції були заарештовані, скасувалося загальне виборче право, вся повнота влади в країні передалась президенту.

2 грудня 1852 р. Франція була проголошена імперією. Луі Бонопарт дістав титул імператора – Наполеона ІІІ. Встановлюється Друга імперія (Перша – 1804-1815 рр.)

Висновки: Роз’єднанність демократичних сил, половинчастість дій уряду в проведенні соціально-економічних реформ, ігнорування інтересів робітників, неможливість досягти компромісу в найважливіших державних рішеннях спричинили падіння республіки і відновлення монархії.

Революція не була завершена. У Франції відбувся бонапартистський переворот і була встановлена Друга імперія.