Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Покрівельні роботи






Покрівля - верхня частина даху, що захищає будівлю від всіх видів атмосферних опадів. Покрівельна конструкція складається не тільки з покрівельного матеріалу, а й цілого комплексу додаткових елементів.

Для захисту будівель і споруд від атмосферних опадів і температурної дії сонячних променів застосовують покрівлі із штучних, рулонних і мастичних матеріалів.

До елементів покрівельної конструкції належить: пароізоляція, гідроізоляція, утеплювач, елементи вентиляції тощо.

Теплоізоляція необхідна для зменшення теплових втрат будинку. Також теплоізоляція виконує функцію звукоізоляції. Покрівельні роботи передбачають прокладку теплоізоляції між кроквами. Як утеплювач для покрівлі найчастіше використовують мінеральну вату і скловолокно.

Гідроізоляція захищає покрівлю від крапель води і снігу, а також від конденсату на внутрішній поверхні покрівельного покриття.

Пароізоляція захищає покрівлю від проникнення пари з внутрішнього простору будинку в утеплювач. Технологія виконання покрівельних робіт передбачає укладання пароізоляційної плівки з внутрішньої сторони до несучих дерев'яних елементів.

Покрівлі із штучних матеріалів виконують із керамічної або цементно-піщаної черепиці, хвилястих азбестоцементних листів, оцинкованої бляхи, металочерепиці та інших матеріалів.

Для рулонних покрівель використовують руберойд, толь, склоруберойд тощо.

Мастикові покрівлі влаштовують із мастик, емульсій на основі бітумних або полімерних в’яжучих. Для приклеювання рулонних матеріалів використовують бітумні, бітумно-емульсійні, бітумно-гумо-полімерні, полімерні мастики. Мастика складається із в’яжучого і наповнювачів, які можуть бути пилевидними (вапнякові, крейдяні, зольні), волоконними (азбестові, шлако-, скловолоконні) та комбінованими (суміш пиловидних і волоконних). Мастики можуть бути гарячі (160...180 0С) і холодні.

Комплексний процес влаштування покрівлі складається із заготовельних, підготовчих, транспортних і основних процесів.

Заготовельні процеси включають: очищення рулонних матеріалів і їх розкрій; виготовлення елементів покрівлі із оцинкованої бляхи; розрізування і обрізування кутів азбестоцементних листів; приготування мастик та емульсій.

Підготовчі процеси складаються із операцій влаштування даху і підготовки основи для влаштування покрівлі.

При влаштуванні покрівель із штучних матеріалів до складу підготовчих процесів входить облаштування лат, підготовка обладнання, інструментів і робочого місця покрівельника.

Основою лат можуть бути прогони із металевих профілів, залізобетону або дерев’яних брусків. Лати влаштовуються у вигляді дерев’яних брусків перерізом 50х50...60х60 мм, або у вигляді настилу із дощок. Відстань між брусками залежить від покрівельного матеріалу: кожний азбестоцементний лист вкладають на три бруски, а черепицю на два. Суцільний настил із дощок улаштовується при будь яких типах листів на карнизах, гребенях, розжолобках.

Улаштування покрівель із азбестоцементних виробів. Покрівлю із азбестоцементних хвилястих листів влаштовують двома способами: без зміщення швів у повздовжньому напрямку і з перев’язуванням швів. Використовуючи перший спосіб, в листах крайніх рядів обрізають один кут (верхній лівий або нижній правий); в листах середніх рядів обрізають два кути (нижній правий і верхній лівий). При другому способі кожний наступний ряд відносно нижчевкладеного зміщується на одну хвилю.

Листи азбестошиферу кладуть правильними рядами знизу вгору, паралельно карнизу. Кожний ряд листів звичайного профілю по довжині повинен перекриватись наступним на 120...140 мм, листів уніфікованого профілю – на 200 мм, інших листів – на 180-190 мм. В рядах кожний лист має перекривати сусідній на одну хвилю. До лат та дерев’яних прогонів листи прикріплюють нержавіючими цвяхами або шурупами з м’якими шайбами, а до металевих чи залізобетонних прогонів – оцинкованими гвинтами з гайками або скобами. Гребені, а також примикання покрівлі до вертикальних поверхонь обладнують спеціальними азбестоцементними профілями.

в)

Рис. 3.75. Покриття ската азбестоцементними листами:

а ‒ початкова стадія укладання листів з суміщенням поздовжніх кромок; б ‒ поперечний розріз фронтонного звису; в – загальний вигляд листів шиферу; 1, 2 ‒ карнизний і обрешітний бруски, листи; 3 ‒ зливний; 4 ‒ рядовий; 5 ‒ фронтонний; 6 ‒ кутовий; 7 ‒ цвях, 8 ‒ гумова шайба

 

Плоскі азбестоцементні плитки, як і хвилясті листи, кладуть рядами знизу вгору, починаючи з карниза. Кожну плитку кріплять до покритого шаром пергаміну суцільного настилу із дощок двома цвяхами і противітряною кнопкою.

Улаштування покрівель із черепиці Для покрівельних робіт використовується глиняна (керамічна) черепиця, яка за формою буває жолобчаста, хвиляста, плоска і пазова, а також цементно-піщану. Під черепичну покрівлю влаштовують лати із брусків перерізом 50х50 (50х60) мм, відстань між якими залежить від розмірів черепиці. Вкладання черепиці проводиться рядами знизу вверх і справа наліво.

Улаштування металевих покрівель. Металеві покрівлі влаштовуються по латах з дощок (40х200 мм) і брусків (50х50 мм), які укладають на відстані 200 мм один від одного. Між собою листи з’єднують за допомогою фальців, які можуть бути одинарними і подвійними, лежачими і стоячими. Листи по довжині схилу покрівлі з’єднують між собою в картини як правило одинарними лежачими фальцами, лише при малому нахилі - подвійними. Уздовж схилу картини між собою з’єднують стоячими фальцами. Картини до лат кріплять за допомогою кляймерів – металевої стрічки завширшки 40...50 мм і довжиною 120...150 мм. Один кінець клямра цвяхами прибивають до дощок або до бокової поверхні брусків, а другий заводять у фальц між картинами покрівлі.

Рис. 3.76. Рядове покриття ската:

а ‒ укладання рядових смуг; б ‒ поперечне примикання ската до стіни; в ‒ коньковий стоячий фальц; г ‒ кріплення фронтонного краю рядової смуги; 1 ‒ картина в рядовий смузі; 2, 3 ‒ одинарні лежачий і стоячий фальці; 4 ‒ коньковий стоячий фальц; 5 ‒ дошка; 6 ‒ брусок; 7 ‒ фартух; 8 ‒ заставної брусок; 9 ‒ толевий цвях; 10 ‒ цементно-піщаний розчин; 11 ‒ фронтонна кляймера; 12 - покрівельний цвях

 

Металочерепиця - покрівельний матеріал з метало-полімерної основи, профільованої форми. Аркуші металочерепиці виготовляють з оцинкованої сталі або алюмінію, який менше піддається впливу атмосферних опадів. Метал з обох боків покривають декількома шарами захисного кольорового пластику, технічні характеристики якого можуть бути різними (у залежності від марки черепиці).

Металочерепицю не застосовують як покрівельне покриття плоских дахів. Оптимальний кут нахилу схилу 1: 4 і більше, однак застосовувати її можна, починаючи з ухилу 1: 10. При монтажі металочерепиці листи вкладають з поперечним накладанням (перекриттям одного шару листів другим), що становить 7—8 см.

а) б)

Рис. 3.77. Конструкція даху з покрівлею металочерепицею:

а – схема влаштування покрівлі; б – лист металочерепиці; 1 ‒ риштування; 2 ‒ гідроізоляційний матеріал; 3 ‒ металочерепиця; 4 ‒ напрям руху повітря

Основою покрівлі із рулонних матеріалів служать несучі монолітні або збірні плити покриття з нанесеною на них цементно-піщаною чи асфальтобетонною стяжкою, плоскі азбестоцементні листи та суцільний настил із дощок. Кількість шарів рулонних матеріалів залежить від типу споруди, виду матеріалу та нахилу даху і може бути від одного до п’яти.

Для склеювання рулонних матеріалів використовують мастики, марки яких визначається залежно від району будівництва, виду та нахилу покрівлі. Товщина шару мастики не повинна перевищувати 2 мм. Полотнища рулонних матеріалів при нахилі даху до 15% наклеюють перпендикулярно стоку води, а при більшому нахилі – паралельно йому.

Наклеювання полотнищ починають знизу проти напряму нахилу даху. Перекриття стиків по довжині полотнищ повинно бути не менше 70 мм, а впоперек – не менше 250 мм.

а) б)

Рис. 3.78. Влаштування м'якої покрівлі:

а – вигляд покрівлі; б – руберойд; 1 ‒ руберойд по бітуму; 2 ‒ толь, пергамін; 3 ‒ бітумна мастика; 4 ‒ суцільний настил; 5 ‒ толеві цвяхи; 6 ‒ жерстяної коник; 7 ‒ решетування; 8 ‒ будівельна балка

 

Стики руберойду після його наклеювання прошпакльовуються гарячою (150...1600С) бітумною мастикою. Захисний шар покрівлі влаштовують по верхньому шару килима нанесенням шару гарячої бітумної мастики товщиною 3 мм і посипки гравієм або щебенем фракціями 10...20 мм.

Улаштування мастикових покрівель. Мастикові покрівлі застосовують при будівництві виробничих і господарських будівель, які мають покриття із збірних залізобетонних плит. Вони можуть бути армовані і неармовані, Для армування використовують склосітку, склополотно. Мастикові покрівлі влаштовують з холодних бітумних емульсійних паст і мастик, полімерних мастик, а також гарячих бітумних і бітумно-гумових мастик. Бітумні емульсійні мастики – це дисперсні системи з бітуму, емульгатора (глина, вапно або їх суміш з азбестом), наповнювача (азбест, цементний пил, тонко молотий вапняк) та води. Ці мастики можуть бути поліпшені додаванням до них водних емульсій каучуку.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.