Влаштування доріг і під'їздів до об'єктів будівництва

Для процесів будівництва повинні використовуватися постійні автомобільні дороги, а за їх відсутності, до початку виконання основних робіт, слід організовувати тимчасові під'їзні та внутрібудівельні автомобільні дороги.

Ділянка землі, що відводиться під автомобільну дорогу, складається з декількох частин, кожна з яких має спеціальне призначення (рис. 2.4, а).

До вдосконалених покриттів відносяться цементно-бетонні, асфальтобетонні, чорні щебеневі і брущаті, що влаштовуються на бетонних, щебеневих, гравійних, шлакових та інших основах. Дорожніми покриттями перехідного типу є покриття збірні залізобетонні (колійні), щебеневі, гравійні, шлакові, грунтощебеневі і грунтогравійні, а також ґрунтові, укріплені в'яжучими матеріалами (ґрунт цементні та ін.) До покриттів нижчого типу відносяться ґрунтові дороги, укріплені гравієм, щебенем, деревиною. Ґрунтові дороги - це спрофільоване і ущільнене земляне полотно з водовідведенням кюветами.

Дороги на будівельних майданчиках повинні знаходитися в постійній експлуатаційній придатності. Вони можуть бути тупиковими і кільцевими. В кінці тупикових доріг організовуються розворотні майданчики. При інтенсивності руху до 5 машин на годину допускається влаштування дорожнього покриття нижчого типу або ґрунтових доріг. При наявності траншей і котлованів відстань від бровки укосу дороги до кромки проїзної частини повинна бути не менше 1, 5 м, при цьому сама дорога має пролягати поза призмою обвалення.

Рис. 2.4. Елементи поперечного профілю автомобільної дороги