Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особливості проектування висотних житлових будинків та будинків підвищенної поверховості.






Проектування будинків висотних житлових будинків та будинків підвищенної поверховості виконується відповідно до

- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

- ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

- ДБН Б.2.4-4-97 «Планування та забудова сільських поселень».

- ДБН В.2.2-24: 2009. «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків».

- «Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (Наказ Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389)

- ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

На стадії передпроектних досліджень і розроблень виконується містобудівне обґрунтування згідно з ДБН Б.1.1-4, яке підлягає розгляду на містобудівній раді місцевого органу влади.

Містобудівне обґрунтування виконується з урахуванням містобудівного зонування території, визначеного у містобудівній документації, та нормативних вимог щодо функціонально-планувальної організації містобудівних планувальних утворень згідно із вимогами ДБН 360, а також із урахуванням результатів громадського обговорення при будівництві висотного будинку в районі існуючої забудови.

Містобудівне обґрунтування повинно включати прогнозну оцінку можливих змін ґрунтових і гідрогеологічних умов та аеродинамічних показників у зоні нового будівництва та існуючої забудови, а також взаємовпливу висотного будинку з існуючою забудовою, наземною та підземною транспортною й інженерною інфраструктурами.

Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) на проектування висотного будинку видається при позитивних результатах розгляду містобудівного обґрунтування.

Примітка: Документ «Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ)» замінено на «Містобудівні умови та обмеження використання земельної ділянки»

За рішенням містобудівної ради місцевого органу влади може додатково розроблятися детальний план території (ДПТ), на якій передбачається зведення висотного будинку.

Для висотних будинків, як для технічно складних об'єктів, встановлюється тристадійне проектування, що включає розроблення ескізного проекту (ЕП), проекту (П) та робочої документації (РД)

За завданням замовника на різних стадіях проектування і будівництва можуть виконуватися науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, перелік яких із обґрунтуванням необхідності їх виконання визначається у проектній документації на стадії " П".

На стадії " Проект" виконуються перевірочні розрахунки висотного будинку як конструктивної системи " ґрунтова основа - фундамент - споруда" з наданням результатів до комплексної державної експертизи.

Вихідні данні для проектування висотних будівель:

- завдання на проектування.

- містобудівні умови та обмеження;

- технічні умови;

- інженерні вишукування;

- інші вихідні данні.

Завдання на проектування.

Завдання на проектування складається замовником при узгоді із проектувальником відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

Містобудівні умови та обмеження.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією

Містобудівні умови та обмеження надаються органами з питань містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» (Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 N 109. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за N 912/19650)

Технічні умови.

Технічні умови щодо можливості та умов приєднання, експлуатації інженерних мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання, централізоване опалення, газопостачання) надаються власниками таких мереж. Порядок отримання таких технічних умов встановлюється власником інженерних мереж.

Також надаються технічні умови щодо пожежної та техногенної безпеки, відповідно до «Правила надання технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки» ( Наказ Міністерства оборони України 14.11.2013 № 771 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2013 р. за № 1988/24520)

Інженерні вишукування при будівництві висотних будівель.

Інженерні вишукування для висотного будівництва виконуються згідно з вимогами ДБН А.2.1-1 та дожаток Ж ДБН В.2.2-24: 2009.

Інженерні вишукування для проектування та будівництва висотних будинків повинні забезпечувати комплексне вивчення природних і техногенних умов району будівництва, складання прогнозів взаємодії висотних об'єктів, що проектуються, із навколишнім середовищем та оточуючою забудовою, а також обґрунтування необхідних заходів їх інженерного захисту і безпечних умов проживання мешканців.

Інженерні вишукування повинні виконуватися спеціалізованими проектно-вишукувальними організаціями, що мають ліцензію на виконання відповідних видів інженерних вишукувань на території України.

Склад інженерних вишукувань: інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні, інженерно-екологічні дослідження та дослідження джерел водопостачання з підземних вод.

До складу інженерних вишукувань повинні додатково входити наступні види робіт: геотехнічний контроль; обстеження основ і фундаментів існуючих будинків і споруд; оцінка небезпеки та ризику від природних і техногенних процесів; локальний моніторинг компонентів навколишнього середовища; геодезичні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та інші супутні роботи та дослідження (спостереження) в процесі будівництва та експлуатації висотних об'єктів.

Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань складається замовником за участю, як правило, організації-виконавця вишукувань

При будівництві висотного будинку в щільній забудові необхідно виконувати, а також здійснювати прогноз змін напружено-деформованого стану ґрунтового масиву та гідрогеологічного режиму підземних вод.

Інші вихідні данні.

Вихідні данні надаються замовником для вибору найбільш вдалого та обґрунтованого проектного рішення відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3: 2014.

Проектування ведеться при наявності у замовника правовстановлюючих документів на землю та майно (в разі реконструкції)

У проектній документації на будівництво висотних будинків необхідно розробляти окремим розділом або окремим документом експлуатаційну документацію (проект експлуатації), склад якої визначається у завданні на проектування. Обов'язковий перелік експлуатаційної документації наведено у розділі 11 ДБН В.2.2-24: 2009.

До проектування висотних будинків допускаються організації, які мають ліцензії на проектування будинків та споруд класу відповідальності згідно з ДБН В.1.2-14 та ДБН В.1.2-5.

Проектно-кошторисна документація на будівництво висотних будинків незалежно від джерел фінансування та форм власності підлягає комплексній державній експертизі на стадії П відповідно до чинних нормативно-правових актів. Експертиза проектної документації з питань пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічних вимог виконується на стадіях ЕП, П і РД.

Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт рекомендується здійснювати незалежною спеціалізованою організацією за погодженням із місцевим органом Держархбудінспекції.

При проектуванні, будівництві та експлуатації висотних будинків необхідно здійснювати науково-технічний супровід згідно з ДБН В.1.2-5 для вирішення проблем, що недостатньо обґрунтовані в проектній документації та не врегульовані чинними нормативними документами. Роботи з науково-технічного супроводу будівництва висотних будинків виконуються за окремим договором із залученням науково-дослідних та спеціалізованих організацій.

Перелік робіт із науково-технічного супроводу зведення висотних будинків наведено в додатку Ф ДБН В.2.2-24: 2009.

Нові технічні рішення конструкцій, нове обладнання, вироби та матеріали, на які відсутня відповідна нормативна документація, повинні мати підтвердження їх придатності для застосування в умовах будівництва та експлуатації висотних будинків згідно з постановою KM України від 01.03.06 № 240.

Проектні архітектурно-конструктивні та інженерно - технічні рішення (висотність, поверховість, розміщення об'єктів різного функціонального призначення, багатофункціональність, влаштування вбудовано-прибудованих об'єктів, багаторівневих підземних гаражів, дахових мінікотелень, експлуатованих покрівель, вбудовано-прибудованих трансформаторних підстанцій, локальних електростанцій тощо), які несуть потенційну загрозу негативного впливу на здоров'я або умови проживання, відпочинку і праці людини і не врегульовані санітарним законодавством України, повинні розглядатись у спеціалізованих акредитованих МОЗ України лабораторіях санітарно-епідеміологічного профілю та узгоджуватись у відповідності з чинним законодавством України.

 

 

Технічний моніторіг

Моніторинг та спостереження за технічним станом висотних будинків і споруд житлово-громадського призначення є обов'язковою складовою частиною забезпечення умов безпеки при їх будівництві та експлуатації.

Моніторінг технічного стану висотних будівель здійснюється на протязі всього періоду існування висотної будівлі, відповідно до Додатку У ДБН В.2.2-24.

Порядок здійснення моніторингу визначається на стадії розробки проекту.

Метою моніторингу є оцінка впливу природних, техногенних, антропогенних та інших факторів на будівельний об'єкт та навколишнє середовище в період будівництва та експлуатації, розроблення прогнозу змін стану об'єкта, своєчасне виявлення дефектів, попередження та усунення негативних процесів, уточнення результатів прогнозу і коригування проектних рішень.

Завданням моніторингу є розроблення заходів щодо забезпечення надійності будівель та споруд у період їх будівництва та експлуатації, а також недопущення негативних змін навколишнього середовища, попередження й усунення дефектів конструкцій, здійснення контролю за виконанням розроблених та ухвалених заходів.

3. Вибір і особливості планування земельної ділянки для будівництва висотних будинків та будинків підвищенної поверховості.

Вибір ділянки будівництва для висотних будинків

Вибір ділянки будівництва і заходи з інженерної підготовки повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки висотного будинку, цілісності існуючої забудови та інфраструктури, сприяти її раціональному функціонуванню і розвитку, а також розвитку міської інженерної і транспортної інфраструктур, збереженню історико-культурних, архітектурно-ландшафтних, водних та інших природних об'єктів на ділянці будівництва та на прилеглій території.

Вибір ділянки будівництва для висотних будинків необхідно здійснювати із врахуванням безпеки польотів повітряних суден та роботи радіотехнічного обладнання на приаеродромних територіях на території України. Розташування та висота будинків повинні бути узгоджені зі службами, які відповідають за повітряний рух на території України, в тому числі Украерорухом, Міноборони та Державним органом із регулювання діяльності цивільної авіації України. Розташування висотних будинків на приаеродромних територіях необхідно погодити також з підприємствами, установами та організаціями, яким підпорядковані ці аеродроми.

Не рекомендується розташування висотних будинків на приаеродромних територіях та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому через негативний вплив авіаційного шуму, електромагнітного випромінювання та інших впливів і ризиків. Розташування висотних будинків у зонах обмеження житлової забудови вирішується на основі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи.

Не рекомендується розташування висотних будинків на відстані менше 100 м від джерел вібрації та шуму (метрополітену, залізничного або інших швидкісних видів транспорту тощо). При розташуванні висотних будинків на відстані менше 100 м від зазначених джерел вібрації та шуму необхідно виконувати спеціальне обґрунтування згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-7 із врахуванням санітарних норм згідно з ДСП 173, інших чинників (" баражного ефекту", віброповзучості ґрунтової основи тощо) та погодженням із міською службою метрополітену за участю проектної організації-розробника проекту тунельних споруд та будівель у зоні впливу будівництва висотного будинку.

Протипожежні відстані між висотними будинками та іншими будинками слід приймати відповідно до вимог ДБН 360 як для будинків 1-го ступеня вогнестійкості.

Відстань від висотного будинку до найближчого пожежного депо повинна бути не більше 2 км при русі шляхами міської транспортної мережі загального користування.

При виборі земельної ділянки для висотного будинку у складі проекту необхідно передбачати на вказаній відстані пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо необхідно передбачати доукомплектування його спеціальною пожежною технікою за узгодженням з центральним (територіальним) органом державного пожежного нагляду.

При проектуванні висотного будинку слід передбачати проїзди для пожежної техніки, а також площадки для пожежної техніки та вертольотів відповідно до вимог додатка М.

При виборі земельної ділянки обов’язково враховують зону впливу висотної будівлі на існуючу інфраструктуру території.

Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову.

Зона впливу висотного будинку на існуючу забудову, транспортну й інженерну інфраструктури визначається розрахунком, на основі якого розробляється перелік заходів щодо забезпечення цілісності існуючих споруд, що знаходяться в зоні впливу (виключення наднормативних осідань і кренів, зсувів, появи щілин у несучих конструкціях існуючих споруд, зсування плит перекриттів тощо). Результати цих розрахунків надаються до комплексної державної експертизи в складі проектної документації в обсязі стадії " Проект".

Вибір ділянки для будівництва висотного будинку здійснюється на основі висновків містобудівного обґрунтування із врахуванням результатів додаткових досліджень і розроблень, у тому числі:

- візуально-ландшафтного аналізу розташування висотного будинку із врахуванням об'ємно-просторового сприйняття його в даному районі забудови та на прилеглих територіях;

- аналізу можливості виникнення геологічного ризику та результатів розроблення прогнозної оцінки змін геологічного середовища, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов під впливом очікуваних навантажень від висотного будинку на ділянці будівництва і прилеглій території;

- аналізу впливу нового будівництва на технічний стан конструкцій та інженерних мереж існуючих будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прилеглій території;

- розрахунків перевізної спроможності міської транспортної та потужностей інженерної інфраструктур з урахуванням додаткових навантажень від висотного будинку;

- світлокліматичних розрахунків рівня інсоляції та природного освітлення для висотного будинку і оточуючої забудови на відповідність чинним нормам;

- розрахунків очікуваних рівнів звуків та звукових тисків;

- розрахунків забезпеченості населення озелененими територіями загального користування та об'єктами громадського призначення в межах запроектованих функціонально-планувальних утворень на територіях, що прилягають до ділянки будівництва висотного будинку;

- оцінювання мікрокліматичних показників навколишнього повітряного середовища, концентрації забруднюючих речовин, рівня зовнішнього шуму та вібрації;

- впливу аеродинамічних показників у зоні висотного будівництва (швидкості і напрямку вітрових потоків, зон турбулентності, вітрового підпору, розріджених зон тощо) на функціонування систем вентиляції і опалення існуючих будинків, відведення продуктів згоряння газу, особливо в будинках, обладнаних автономними проточними водонагрівачами (колонками, котлами тощо);

- аналізу взаємовпливу висотного будинку і повітряних транспортних суден у районах розташування аеропортів і аеродромів, об'єктів наземної інфраструктури, радіотехнічних засобів управління повітряним рухом, радіонавігацією, посадкою, зв'язком та метеозабезпеченням, в тому числі з урахуванням взаємовпливу авіаційного шуму на висотний будинок та висотного будинку на маневрування повітряних суден на приаеродромних територіях.

Планування ділянки будівництва висотного будинку

Планування ділянки будівництва висотного будинку необхідно виконувати з урахуванням вимог щодо організації безперешкодного середовища для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17.

Для забезпечення під'їзду та кругового руху пожежної техніки біля висотного будинку необхідно передбачати кругові проїзди.

У разі неможливості виконання даного пункту необхідно розробляти схему підїзду та розташування пожежної техніки на прилеглій до висотного будинку території у складі проектної документації з погодженням її з органами державного пожежного нагляду.

Планування ділянки будівництва повинно забезпечувати можливість роздільної експлуатації різних функціональних частин висотного будинку. Територію, яка відноситься до житлової частини висотного будинку включно з під'їздами та входами, рекомендується проектувати відокремленою, що визначається у завданні на проектування.

Ділянку будівництва висотного будинку рекомендується проектувати з підвищеним рівнем якості благоустрою та передбачати влаштування зелених насаджень і зон відпочинку. При цьому розвиток вказаних зон слід здійснювати за рахунок їх розміщення на покриттях стилобатів, влаштування внутрішніх рекреаційних приміщень, зимових садів, спортивних залів тощо.

В'їзди та виїзди з території ділянки будівництва рекомендується передбачати на місцеву вуличну мережу або місцеві проїзди магістральних вулиць міського значення.

При плануванні ділянки будівництва необхідно передбачати проходи для ефективної евакуації людей із висотного будинку.

Склад зон ділянки будівництва та вимоги до них визначаються в завданні на проектування. При цьому необхідно враховувати влаштування майданчиків для стоянки автотранспорту мешканців, працівників, та відвідувачів.

Влаштування автостоянок та гаражів у висотних будинках необхідно виконувати відповідно до ДБН В.2.3-15. «Cпоруди транспорту.Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».

Будівельний генеральний план

Будівельний генеральний план розробляється на спорудження висотного будинку та системи інженерних мереж і доріг.

Основним завданням будівельного генерального плану є раціональне розміщення на відведеній земельній ділянці будівельних машин, обладнання, складів, тимчасових і побутових приміщень, проїздів і комунікацій при дотриманні всіх вимог інших чинних документів.

У тих випадках, коли організаційними і технічними рішеннями передбачається використання території за межами будівельної ділянки, перед розробленням будівельного генерального плану в складі ПОБ розробляється ситуаційний план на геодезичній підоснові.

При зведенні висотних споруд у стиснених умовах слід передбачати можливість використання прилеглої вільної території для тимчасового відчуження.

Цю територію необхідно показати на ситуаційному плані і погодити її використання із власниками.

4. Вимоги до об'ємно-планувальних рішень висотних будівель.

Загальна структура, перелік та площі функціональних елементів, поверховість, висота будинку та кількість підземних поверхів визначається у завданні на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-24.

Типологічні вимоги, які не суперечать протипожежним, санітарно-епідеміологічним, природоохоронним та іншим нормативним вимогам до висотних будинків, слід приймати згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.09.04.

Службові приміщення.

У висотних будинках слід передбачати службові приміщення для центрального пункту управління висотним будинком (ЦПУБ) або диспетчерської, охорони будинку, пожежного поста, служби експлуатації і моніторингу стану основних несучих конструкцій і інженерних систем тощо. Перелік, площі та вимоги до розміщення службових приміщень, можливість їх блокування або сумісного розташування визначається у завданні на проектування та проектній документації із врахуванням технологічних, санітарно-епідеміологічних та протипожежних вимог, а також технічних умов на проектування відповідних служб, що експлуатують інженерні мережі.

Службові приміщення рекомендується розташовувати ближче до головного входу висотного будинку на першому або на цокольному поверхах із виходом до вестибюлю або безпосередньо на вулицю та із забезпеченням їх захисту від несанкціонованого доступу.

Службові приміщення з довготривалим (цілодобовим) перебуванням людей повинні мати природне освітлення та індивідуальний санітарний вузол.

Вбудовані та вбудовано-прибудовані приміщення.

Перелік вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщень, приміщень, які розташовуються у підземних та цокольних поверхах, а також приміщень без природного освітлення в житлових та громадських будинках визначається згідно з ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 у завданні на проектування та проектній документації з урахуванням санітарно-епідеміологічних та норм пожежної безпеки.

Розташування в житловому будинку приміщень громадського призначення здійснюється згідно з ДБН В.2.2-15 та додатковими протипожежними і санітарно-епідеміологічними вимогами, у тому числі вимогами до захисту від шуму житлових приміщень.

Приміщення громадського призначення допускається розташовувати на першому, другому, третьому та цокольному поверхах житлових будинків згідно. Розміщення громадських приміщень на інших поверхах визначається у завданні на проектування за дотримання всіх санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм і погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду.

Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціального обґрунтування і здійснюється з урахуванням планувальних заходів щодо попередження впливу шуму, вібрації та електромагнітного поля інженерного обладнання на найближчі житлові приміщення з постійним перебуванням людей і при погодженні із органами державного пожежного та санітарного-епідеміологічного нагляду.

Проектування у висотному будинку підземних гаражів забороняється. Згідно з п. 2.51 ДБН В.2.3-15 у підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається влаштування стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків.

У висотних будинках забороняється влаштування приміщень виробничого призначення будь-якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також складських приміщень категорій А та Б.

Особливі вимоги до вибору планувальних рішень.

Приміщення для санвузлів у квартирах рекомендується розташовувати з примиканням до коридорів загального користування.

Рекреаційні та літні приміщення висотного будинку, розташовані вище 73, 5 м, повинні бути заскленими та мати відповідні огорожі для безпеки і зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей.

При суцільному заскленні фасадів рекомендується із внутрішньої сторони передбачати конструктивні заходи (огорожі) до рівня 1, 2 м від підлоги з метою забезпечення безпеки людей та зменшення психологічного дискомфорту - висотобоязні людей.

Вікна в приміщеннях висотного будинку, які розміщуються вище 73, 5 м, з метою безпеки повинні бути виконані з фіксаторами, що дозволяють регулювати кут відкривання стулкових елементів, та з посиленими завісами, розрахованими на високошвидкісний напір вітру. Відкриватися повинні всі стулки вікон усередину приміщень.

Вимоги до озеленення і благоустрою покриттів висотних житлових та громадських будинків, до влаштування внутрішніх приміщень рекреації та зимового саду визначаються з урахуванням вимог чинних нормативів та санітарно-епідеміологічних вимог, у тому числі і до ґрунту.

При проектуванні фасадних систем необхідно враховувати вимоги до встановлення кондиціонерів, реклами та організації підсвітлення в нічний час.

У висотному будинку необхідно передбачати засоби для ремонту і очищення фасадів та елементів їх засклення.

Спеціальні інженерні засоби при будівництві висотних будівель

Висотний будинок необхідно облаштовувати:

- системою світломаркування відповідно до чинних авіаційних правил. Висотними будинками, які потребують облаштування системою світломаркування, необхідно вважати будинки заввишки 50 м і більше незалежно від їх розташування в межах або за межами населеного пункту. Обладнання системою світломаркування висотного будинку виконується згідно зі стандартом ІКАО ст. 6.3 додатка № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1994 р.

- автоматизованими системами моніторингу та управління (АСМУ). При розробленні завдання на проектування і в процесі проектування повинні бути враховані вимоги АСМУ, в тому числі щодо відповідності комплексів автоматизації інженерних систем, визначення рівня АСМУ, на якому будуть інтегровані до АСМУ системи безпеки та вимоги до організаційно-розпорядчих заходів згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37.

- для забезпечення необхідної довговічності конструкцій необхідно передбачати захист від блискавки та заземлення висотного будинку згідно з чинними нормативними документами.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.