Группа __

Варіант 3

Об'єкт - житловий будинок на 200 осіб

Площа ділянки –23 00, 00 м

Загальна площа приміщень – 400 0 м²

Кількість поверхів – 5

Конструкції будівлі: стіни – збірні залізобетонні панелі, перекриття – залізобетон.

Визначити:

Тип будівель за функціональним призначенням

__________________________________________________________________________

Тип будівель за поверховістю

__________________________________________________________________________

Ступень вогнестійкості будівлі

__________________________________________________________________________

Категоря приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою

__________________________________________________________________________

Нормативний термін експлуатації

__________________________________________________________________________

Ступень довговічністі

__________________________________________________________________________

Тип будівлі за конструктивною системою

__________________________________________________________________________

Категоря (напрям використання) землі

__________________________________________________________________________

Код будівлі за ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд»

__________________________________________________________________________

Розрахувати клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об’єкту

Частина 2: Типологія житлових будинків.

Література:

- С.А. Змеул, Б.А. Маханько «Архитектурная типология зданий и сооружений», 2004р.

- В.М. Лях «Типологія будівель та споруд», 2003р.

- Закон України від 17.02.2011р.N 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Закон України N 687-XIV від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність»;

- Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»;

- ДСТУ-Н Б В.1.2-16: 2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»

- ДК 018 – 2000 «Державний класифікатор будівель та споруд»;

- ДБН В.1.1 -7: 2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»;

- ДБН В.1.2 -7: 2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека»;

- ДБН В.2.2-17: 2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення;

- ДСТУ Б А.2.4-7: 2009 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

- ДСТУ Б А.2.4-4: 2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації».

- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

- ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки.Реконструкція та капітальний ремонт».

- ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

- ДБН Б.2.4-4-97 «Планування та забудова сільських поселень».

- ДБН В.2.2-24: 2009. «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»

- ДБН В.2.2-5-97. «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони»

- ДБН В.1.1-31: 2013. «Захист територій, будинків і споруд від шуму»

- «Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (Наказ Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 № 45. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389) та

- ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

- ДСТУ-Н Б Б.2.2-9: 2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови».

- ДСТУ Б В.2.5-34: 2007 Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови

- ДСТУ EN 81-1: 2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів, Частина 1. Ліфти електричні

- ДСТУ ІЕС 60695-2.2-2002 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів - Частина 2: Методи випробувань - Розділ 2: Випробування голчастим полум'ям

- ДСТУ ІЕС 62049-3: 2004 Агрегати безперебійного живлення. Додаток НА. Технічні вимоги до проектування систем гарантованого електропостачання електроприймачів критичної групи

- ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 1. Класи ліфтів І, II, III, IV

- ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 2. Ліфти класу IV

- ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 3. Ліфти службові класу V

- ДСТУ ISO 4190-5-2001 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 5. Пристрої керування, сигналізації і додаткові пристрої

- ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна) Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір.

- ДСТУ ISO 6309: 2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір

- ДБН В.2.6-31: 2006 Теплова ізоляція будівель

- НПАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів

- НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах

- ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

- ГОСТ 22011-95 Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия (Ліфти пасажирські та вантажні. Технічні умови)

- ГОСТ 25772-83 Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия (Огородження сходів, балконів та дахів сталеві. Загальні технічні умови)

- СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні правила та норми забезпечення інсоляцією житлових та громадських будівель і на території житлової забудови)

Лекція №6.

ТЕМА: «Основи проектування житлових будинків»

КОРОТКИЙ ЗМІСТ:

1. Цілі і завдання дисципліни «Типологія житлових будинків»

2. Основні терміни та визначення понять.

3. Містобудівні аспекти розміщення житлових будинків.

4. Житлове середовище як об'єкт проектування.

5. Основні фактори, що впливають на проектування житла.

6. Класифікація житла. Основні типи житлових будинків.

7. Вимоги до окремих елементів будинків

1.Цілі і завдання та практичне значення дисципліни «Типологія житлових будинків»

Ціль курсу «Теорія архітектури та архітектурного проектування. Типологія житлових будинків» - ознайомлення студентів із соціально-економічними основами проектування житла, типологією житлових будівель, а також із головними закономірностями функціонально-планувальних, архітектурно-композиційних та конструктивних рішень.

Завдання дисципліни.

- ознайомити студентів із видами та типами житлових будинків та особливостями їх проектування;

- ознайомити студентів із державними нормами проектування житлових будинків різного типу, формування навички роботи із нормативною базою;

- формування для подальшої практичного використання у майбутніх архітекторах необхідних знань нормативних вимог до проектування житлових будівель;

- на основі типологічного аналізу ознайомлення студентів з актуальними проблемами в проектуванні житлових будівель.

Практичне значення дісципліни.

Під час освоєння курсу студенти отримують знання:

- про типи житлових будинків;

- про містобудівну роль різних типів житлових будинків;

- про морфологічні особливості житлових будівель;

- про загальні умови забезпечення надійності, безпеки та санітарної гігієни при проектуванні житла;

- про закономірності функціонально-планувальних ріщень ри проектуванні житла;

- про вимоги державних норм щодо проектування житлових будівель.

2.Основні терміни та визначення понять.

Балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для від­починку влітку.

Зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Веранда - засклене неопалюване приміщення, прибудоване до малоповерхового будинку або вбудоване у нього, яке не має обмеження за глибиною.

Горище - простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Житловий будинок секційного типу - будинок, що складається з однієї або декількох секцій.

Житловий будинок коридорного (галерейного) типу - будинок, у якому квартири (або кімнати гуртожитків) мають виходи через загальний коридор (галерею) не менше ніж на двоє сходів.

Житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, при­значене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Житловий осередок гуртожитку - група житлових кімнат, об'єднаних підсобними приміщен­нями загального користування.

Загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних при­міщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом від­повідно до додатка В.

Квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Квартира у двох рівнях - квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньоквартирними сходами.

Кухня-ніша - невідокремлений перегородкою простір у структурі житлової кімнати чи перед­покою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або " другим" світлом через фрамугу.

Ліфтовий хол - приміщення перед входами до ліфта.

Лоджія - перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія нє є верандою.

Льох - споруда, заглиблена в землю, для цілорічного зберігання продуктів. Може бути роз­ташованим окремо, під житловим будинком або господарською будівлею.

Малоповерхова забудова - забудова території одно-, дво-, триповерховими житловими бу­динками різних типів.

Нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Одноквартирний житловий будинок - індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову ділянку.

Підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для за­безпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Площа квартири - сумарна площа житлових і підсобних приміщень квартири без урахування лоджій, балконів, веранд і терас.

Планувальна позначка землі - рівень землі на межі вимощення.

Поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі.

Поверх основний - поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території.

Поверх перший - нижній надземний поверх житлового будинку.

Поверх підвальний (перший підземний поверх) - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.

Поверх підземний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення.

Поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання кому­нікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку.

Поверх цокольний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Приквартирна ділянка - земельна ділянка, що примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом до нього.

Приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.

Протяжний будинок - будинок, довжина якого у три і більше разів перевищує його висоту.

Світловий карман - приміщення з прямим природним освітленням, що примикає до коридора і служить для його освітлення.

Світловий ліхтар - засклена конструкція покриття для освітлення приміщень сходової клітки або внутрішнього дворика.

Секція житлового будинку - будинок або частина житлового будинку (відокремлена від інших частин глухою стіною) із квартирами (кімнатами гуртожитків), що мають вихід на одну сходову клітку або безпосередньо через коридор. Площа квартир на поверсі секції, як правило, не перевищує

500 м².

Сільський садибний будинок - односімейний житловий будинок загальною площею, як пра­вило, до 250 м², розташований на земельній ділянці у сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення, садом і городом.

Суміщений санвузол - приміщення, обладнане унітазом, ванною (чи душовим піддоном) і умивальником.

Сходово-ліфтовий вузол - приміщення, призначене для розміщення вертикальних комунікацій: сходової клітки, ліфтів.

Тамбур - прохідний простір між дверима, призначенний для захисту від проникнення хо­лодного повітря, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку або інші приміщення.

Тераса - обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.

Технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних роз­подільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Умовна висота будинку - за 2.18 ДБН В.1.1-7. визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків).

Холодна комора - приміщення, розташоване в неопалюваному об'ємі квартири (будинку).

Шахта для провітрювання - захищений вентиляційними ґратами порожнистий вертикальний простір на висоту будинку з горизонтальним перерізом не менше 1/30 загальної площі усіх про­вітрюваних квартир на поверсі.

3.Містобудівні аспекти розміщення житлових будинків.

Проблема житла - одна з найгостріших проблем людства. Вона породжена соціальними причинами й має соціальний зміст. “Проблема будинку - проблема епохи. Від неї сьогодні залежить рівновага суспільства” - сказав Ле Корбюзье.

Житло є складовою частиною будь якого населеного пункту.

За ДБН 360-92** Таблиця 1.1

Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

Житло, як правило розміщується у сельбищної території населених пунктів.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч. комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.

Промислові підприємства, які не виділяють у навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних, пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах сельбищних територій або поблизу них з дотриманням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.

До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

Житлове середовище у міськіх та сільськіх поселеннях треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-містобудівного районування.

Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить всебічну реалізацію прав і свобод населення.

Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів.

Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються.

Проектування нових поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися, або потенціальних, зон екологічних лих та ін.

Розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.

Питома вага території для системи загальноміського центру і його основних елементів у балансі територій міста і центру становить, відсотків:

Інтенсивність освоєння ядра центру, ефективна з точки зору містобудівної цінності, наведена у таблиці 2.1. ДБН 360-92**

До території сільського населеного пункту входять сельбищні та виробничі території, а також присадибні ділянки, включаючи землі фермерських та індивідуальних господарств, майданчики населеного пункту.

У масштабі міста, житлового району або комплексу житлове середовище являє собою сукупність природного ландшафту, житлових будинків, об'єктів культурно-побутового обслуговування, транспортних і пішохідних шляхів, елементів озеленення й благоустрою. Сполучення цих елементів утворить цілісну систему - житлове середовище.

4.Житлове середовище як об'єкт проектування.

У межах одного будинку житлове середовище формується квартирами, елементами інженерно-комунікаційного забезпечення, а іноді й приміщеннями громадського призначення.

Якість житлового середовища визначається її функціонально-планувальними, гігієнічними, технічними й естетичними характеристиками, які рівнозначно важливі і для квартири для селитебних зон. Наявність цих характеристик забезпечує комфорт проживання, що є головною метою в проектуванні житла.

Дуже важливим є питання про створення сприятливого житлового cередовища, а саме повернення житловій забудові індивідуальних рис і архітектурної своєрідності, комплексність повсякденного культурно-побутового обслуговування і зв'язок з природою.

Рішення екологічних завдань вимагає всебічного обліку природно-кліматичних даних (напрямок пануючих вітрів, характер рельєфу), а також дбайливого відношення до всіх природних ресурсів. Ефективним засобом створення нормальної екологічної обстановки в житловому середовищі є правильно обрані планувальні прийоми житлової забудови й типи житлових будинків.

Найбільшими можливостями для створення сприятливого житлового середовища є використання таких засобів: як озеленення, обводнювання, архітектура землі, використання дизайну, скульптури й синтезу мистецтв. Озеленення й обводнювання, крім художньо-естетичних функцій, також сприяють поліпшенню мікроклімату житла і навколишньої території.

5.Основні фактори, що впливають на проектування житла.

Основні фактори, що впливають на проектування житла: соціальні; демографічні; природно-кліматичні; містобудівні; конструктивні; економічні.

Система житла досить повно відображає ієрархічну структуру суспільства:

1. Індивідуум - індивідуальний простір у квартирі;

2. Внутрісімейний осередок - приміщення для внутрісімейної групи;

3. Родина - житловий осередок (квартира);

4. Сусідське співтовариство - житловий будинок, житловий комплекс;

5. Міське співтовариство - житловий район, селище, місто.

Соціальна модель житла - це система вимог, пропонованих родиною до його функціональної програми й просторової структури.

Всім видам житла властиві деякі загальні соціальні функції: