E. каркасно-ствольна; 3 страница

У громадських туалетах, у тому числі розташованих у громадських будинках необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіх категорій громадян.

У будь-яких громадських будинках при розрахунковій чисельності відвідувачів 50 осіб і більше або у разі розрахункової тривалості перебування відвідувача в будинку 60 хв і більше слід передбачати туалет з універсальною кабіною.

Туалети в будинках, де працюють інваліди, повинні бути на кожному поверсі, незалежно від кількості працюючих, при цьому не менше ніж одна із загальної кількості кабін у туалетах повинна бути універсальною. Один з пісуарів у туалеті (туалетах) повинен розміщуватись на висоті 0, 4 м від підлоги.

Туалети для людей з вадами зору й інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, повинні розміщуватися не далі 60 м від робочого місця. Не дозволяється суміжне розміщення чоловічих і жіночих туалетів для інвалідів по зору.

У приміщеннях громадських душових слід передбачати не менше однієї кабіни, облад-­
наної для інваліда на кріслі-колясці, перед якою слід передбачати простір для маневрування крісла-коляски.

У санітарно-гігієнічних приміщеннях кількість кабін і пристроїв, необхідних для працю-­
ючих на підприємстві або у закладі інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату і вадами зору, слід визначати з розрахунку: не менше 1 універсальної душової кабіни на 3 інвалідів, не менше 1 раковини умивальника на 7 інвалідів незалежно від санітарної характеристики вироб­-ничих процесів.

Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і входом безпосередньо з гардеробної.

Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщувати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно роз­міщувати поблизу робочих місць.

За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватись при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.

Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не
менше, м: ширина - 1, 65, глибина - 1, 8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя.

В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для корис­тування всіма категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість вста­новлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.

Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в
житлових будинках повинні бути не менше, м:

- ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла 2, 2x2, 2;

- туалету з умивальником (рукомийником) 1, 6x2, 2

Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у роздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1, 3 м від підлоги. При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті не більше 1, 3 м від підлоги.

Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).

Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах- колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати за таблицею 1.

Варианти планування санітарно-гігієнічних приміщень.

Вимоги доступності при проектуванні житлових будинків і приміщеннь

Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати із забезпеченням потреб інвалідів, включаючи:

- доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;

- доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;

- застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;

- забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;

- обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними сис­темами.

Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і людей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.

У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир по окремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.

При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.

При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху слід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремого входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площі квартири на 12 м².

У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинні проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщо в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за універсальним або спеціалізованим принципом).

Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-18: 2007 " Заклади соціального захисту населення".

Вимоги доступності при проектуванні громадських будівель

При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями ДБН, забезпечуючи потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення.

У зоні обслуговування відвідувачів громадських будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості
відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.

За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування від­відувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щоб інвалід міг ними скористатися.

На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця, у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.

При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологічного й іншого обладнання слід враховувати зони досяжності для відвідувача у кріслі-колясці.

Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні залу, що забезпечує:

- повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і матеріалів;

- зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);

- оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування).

У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для проходу МГН.

Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що мають самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.

У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних виходів, але в одному місці не більше трьох.

Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).

Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або облад­нувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.

У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з особливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв, виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.

У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати
поблизу від входу, але не у прохідній зоні.

Вимоги доступності при проектуванні робочих міст для інвалідів.

При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.

Кількість і види робочих місць для інвалідів (спеціалізовані або звичайні), їх розміщення в об'ємно-планувальній структурі будинку (розосереджене або в спеціалізованих цехах, виробничих ділянках і спеціальних приміщеннях), а також необхідні додаткові приміщення встановлюються в завданні на проектування.

На підприємствах (в цехах і на ділянках), у яких передбачається можливість використання пра­ці інвалідів, повинні виконуватися вимоги СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 2152, СанПиН 5781 до санітарно-побутових та спеціальних приміщень, організації режиму праці та від­починку, медичного обслуговування, а також вимоги цих Норм залежно від виду інвалідності.

Не допускається влаштування виробничих ділянок для МГН у підвальних поверхах.

Робочі місця інвалідів повинні бути безпечні для здоров'я і раціонально організовані.

Вони повинні мати санітарно-епідеміологічний висновок органів державної санітарно-епідеміологічної служби. У завданні на проектування слід встановлювати їх спеціалізацію і, за необхідності, включати комплект меблів, обладнання і допоміжних пристроїв, спеціально пристосованих для конкретного виду захворювання.

У робочій зоні (просторі робочого місця) або приміщенні повинно бути забезпечене виконання комплексу санітарно-гігієнічних вимог щодо мікроклімату відповідно до чинних нор­мативних документів, а також додаткових вимог, встановлюваних залежно від виду захворювання інвалідів.

2. Безпека життя і здоров'я людини, захист навколишнього середовища

Стаття 3 Конституції України:

«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»

Безпека життя і здоров’я людини – є основною вимогою і враховується при проектуванні будь яких будівель і споруд, є головним положенням у всіх будівельних нормах та технічних регламентах.

Головні аспекти безпеки життя і здоров’я людини

За ДБН В.1.2-8-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров’я людини та захист навколишнього природного середовища», будівельні об'єкти задовольняють основну вимогу щодо безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища, якщо вони запроектовані і побудовані так, що не становлять загрози в результаті:

- витоку токсичного газу;

- присутності небезпечних часток чи газів у повітрі;

- небезпечного радіаційного випромінювання;

- забруднення чи отруєння води та ґрунту;

- наявності певної кількості вологи в елементах будівельних об'єктів або на їх поверхнях всередині приміщень.

Вимоги безпеки стосуються таких експлуатаційних аспектів будівельних об'єктів:

- середовище в приміщенні;

- водопостачання;

- відведення стічних вод;

- видалення твердих відходів;

- навколишнє середовище.

Відповідність основній вимозі забезпечується взаємопов'язаними заходами, які стосуються всіх життєвих циклів об’єктів будівництва:

- вишукування і проектування;

- виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;

- освоєння будівельного майданчика та зведення об'єкта, приймання об'єкта в експлуатацію;

- використання об'єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;

- реконструкція й подальше використання у нових умовах;

- ліквідація об'єкта.

Забезпечення безпечного середовища в приміщенні

ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК А (довідковий)

СЕРЕДОВИЩЕ В ПРИМІЩЕННІ

Таблиця А.1 - Якість повітря

Продовження таблиці A.1

Кінець таблиці А.1

Таблиця А.2 - Вологість

Кінець таблиці А.2