Кирило Григорович Стеценко

1882 – 1922

Кирило Григорович Стеценко – відомий український композитор, з ім’ям якого пов’язані перші сторінки історії становлення музичної культури України. У своїй творчості він плідно розвиває художньо-естетичні принципи української класичної композиторської школи М. Лисенка. К. Стеценко завжди залишався вірним прогресивним традиціям народності і реалізму в мистецтві. Кращі його хорові твори усебічно відбивали найважливіші сторони народного світосприйняття: віра в прекрасне, любов до рідної землі.

У творчості К. Стеценко провідну роль займає хорова музика. Це обумовлено, передусім, характером практичної діяльності композитора, як керівника багатьох хорових колективів.

К. Стеценко створив більше 50-ти хорових творів, серед яких: кантати „Слава Лисенку” (сл. Л. Пахаревського і М. Павлівського), „Єднаймося” (сл. І. Франка), хорова поема „Рано-вранці новобранці” (сл. Т. Шевченка), обробка українських народних пісень та ін.

Репертуар композитора в різні періоди його життя поповнювався творами патріотично піднесеного характеру з опорою на інтонації революційних пісень. Композитор прагнув до відтворення в кантатах і хорових поемах важливих подій з народного життя.

У його творчості важливе місце займають солоспіви на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся та інших. Багатогранна і хорова музика К. Стеценка: церковні твори, кантати, хори, обробки українських народних пісень.

Інструментальний жанр композитора представлений музикою до п’єс, опер, драматичною сценою „Іфігєнія в Тавриді” за драмою Лесі Українки; музика до поеми Т. Шевченка „Гайдамаки”, дитячі опери. Також К. Стеценко – автор шкільних пісенників.

Особливо ніжно краса його музики розкривається в поетичних і ліричних творах, пов’язаних з оспівуванням природи і зображенням внутрішніх почуттів людини. К. Стеценко був майстром прозорих фарб, світлих і легких, ніби „акварельний” звукопис.

Високе громадське визнання композитор здобув як автор церковної музики. Найвищими його досягненнями вважаються „Літургія Св. Іоанна Золотоуста”, „Всенощна” і „Панахіда”, присвячена пам’яті М. Лисенка. К. Стеценко пройшов шлях від учителя гімназії і регента хору духовної семінарії до священика. Він завжди ніс до людей розуміння краси і добра – того, яке дає справжнє мистецтво.