Текстильні електроізоляційні матеріали

Волокнисті матеріали складаються переважно із часток подовженої форми - волокон, проміжки між якими заповнені повітрям у непросочених матеріалів і природними або синтетичними смолами в просочених. Перевагами багатьох волокнистих матеріалів є невисока вартість, досить вища механічна міцність, гнучкість і зручність обробки. Недоліки - невисокі електрична міцність і теплопровідність, більш висока, ніж у масивних матеріалів того ж складу, гігроскопічність. Просочення поліпшує властивості волокнистих матеріалів.

Непросочені волокнисті матеріали по виду вихідної сировини можна підрозділити на матеріали з: а) рослинних волокон; б) паперу, картону, бавовняної пряжі й тканини; в) тваринних волокон (натуральний шовк); г) штучних і синтетичних волокон (ацетатний шовк, капрон і ін.); д) неорганічних волокон (скляне волокно, азбест).

Лакотканинини - гнучкі електроізоляційні матеріали, що представляють собою тканину, просочену електроізоляційним лаком. До просочених волокнистих матеріалів відносяться також лакопапери й електроізоляційні стрічки. Основа просочених матеріалів - тканина або папір - забезпечує високу механічну міцність, гнучкість і певну еластичність. Електроізоляційні лаки, заповнюючи при просоченні пори тканини, утворять на поверхні після висихання міцну плівку, що забезпечує гарні електричні властивості й стійкість до дії вологи.

Лакотканини ни виготовляють на основі бавовняних, шовкових і скляних тканин із синтетичних волокон. Вони знаходять застосування в електричних машинах, апаратах, кабельних виробах у вигляді різних стрічок, прокладок, обгорток і ін.

Залежно від типу лаку, що просочує, лакотканини підрозділяються на світлі (жовті), виготовлені на масляних лаках, і чорні - на масляно-бітумних лаках. Світлі лакотканини мають високі електричні характеристики, стійкі до впливу нафтових масел, бензину, води, але мають підвищену схильність до теплового старіння, у процесі якого швидко наростає твердість при нагріванні. Чорні лакотканини мають більш високі, ніж світлі, електричні характеристики, вологостійкість й менше теплове старіння, але не стійкі до впливу масел і бензину. Лакотканини, у яких як основу використовується капронова тканина, перевершують по своїй еластичності шовкові, але вони менш стійкі до різкого підвищення температури, наприклад при пайці ізольованих провідників. У виробництві лакотканин використовується також склотканина із різними типами складів, що просочують (масляних, кремнійорганічних. фторопластових), багато марок яких відрізняються високою стійкістю до впливу температури, вологого середовища й інших факторів.

Основою лакотканин є, як це було відзначено, різного роду тканина, виконана методами спеціальної обробки довговолокнистої сировини, волокна. Для електроізоляційної техніки використовуються різні типи волокон, у тому числі азбестові волокна, одержувані з мінералу «азбест» досить складного складу. Азбестові волокна в порівнянні з органічними менш міцні й більше тверді, тому в ряді випадків до азбестового волокна додають бавовняні синтетичні й інші волокна. Азбестова пряжа застосовується для оплетення нагрівостійких проводів і кабелів, призначених для роботи при температурі 50—450 °С. В електропромисловості випускаються азбестові електро- і теплоізоляційні стрічки, шнури, картони, дошки.

В електромашино -і електроапаратобудуванні й інших галузях народного господарства широко використовуються електроізоляційні гнучкі трубки. Найбільш широке застосування одержали лаковані трубки й трубки, виготовлені на основі каучуку й називані еластомірними.