Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація вулично-дорожньої мережі






 

Вулично-дорожню мережу диференціюють за основним призначенням вулиць і доріг (табл. 10.1) [3]. Призначення вулиць і доріг встановлюють, з огляду на величину і планувальну структуру міста, його зв'язок із приміською зоною, основні види транспорту, інтенсивності й швидкості руху транспортних засобів, пішохідного руху, характеру вуличної забудови, вимоги охорони навколишнього середовища.

 

Таблиця 10.1 - Класифікація та параметри вулично-магістральної мережі міст

 

Група поселень Категорія вулиць і доріг Розрахунко ві швидкості руху, км/год Ширина смуги руху, м Кількість смуг проїзної частини Найбільший поздовжній ухил, ‰ Найменші радіуси кривих у плані, м Ширина тротуару, м
Магістральні вулиці й дороги:
Най значніші, значні, великі міста загальноміського значення, безперервного руху     3, 75   6-8       4, 5
те ж регульова- ного руху     3, 75   4-6       3, 0
районного значення   3, 75 4-6     2, 25
Великі міста загальноміського значення     3, 75   4-6       3, 0
районного значення   3, 75 2-4     2, 25
Середні, малі міста Магістральні вулиці /дороги/   3, 75 2-4       2, 25
Вулиці й дороги місцевого значення
Усі групи поселень житлові вулиці   3, 75       1, 5
дороги в промислових і комунально-складських зонах     3, 75         1, 5
проїзди   3, 5 1-2     0, 75
пішохідні вулиці і дороги   0, 75 2-6   - -
велосипедні доріжки   1, 50 1-2     -

 

При формуванні мережі магістральних вулиць слід виходити з вимог раціональної організації мережі громадського пасажирського транспорту, нормативної доступності його зупинок, концентрації транспортних потоків по районах населеного пункту та необхідності диференціювання напрямків потоків руху.

Пішохідна доступність від магістральних вулиць до найбільш віддаленої житлової забудови не повинна перевищувати 500 м. У поодиноких випадках доступність від окремих будинків може бути збільшена до 700 м.

Між магістральних вулиць відстань не повинна перевищувати 700-1000 м. У районах з пересіченим рельєфом при великих ухилах цей показник має бути зменшений: за поздовжніх ухилів від 8 – 9% на 10%, від 9 – 10% на 20%, більше 10% на 30%.

Магістральні вулиці безперервного й регульованого руху слід передбачати за напрямками основних пасажиро- і машинопотоків на зв’язках житлових районів із загальноміським центром, великими промисловими підприємствами, для обходу загальноміського центру потоками транзитного транспорту. При цьому вулиці безперервного руху повинні мати пересічення з іншими вулицями на різних рівнях, а регульованого руху – при сумарній інтенсивності транспортних потоків, як правило, на під’їздах до вузла більше 4000-6000 приведених авт/год або інтенсивності одного з лівих поворотів більше 600 приведених авт/год.

Зразок класифікації і параметрів вулиць і доріг сільських населених місць наведено в табл. 10.2 [3].

 

 

Таблиця 10.2 - Класифікація вулиць і доріг сільських поселень

 

Категорія вулиць і доріг Ширина смуги руху, м Кількість смуг руху Найменша ширина тротуару, м
Селищна дорога 3.5 2-4
Головна вулиця 3.5 2-4 1.5
Житлова вулиця 3.0   1.0
Проїзд 3.5 1-2
Дорога господарського призначення 4.5  
Пішохідна вулиця 0.75 2-4





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.