Г. Акулов

(Звучить пісня «Україна – це ми, на фоні пісні демонструється презентація. Виходить юнак у воєнній формі, касці, обгорнутий прапором України збезсмертниками в руках. Читає вірш)

Я прийшов з піднебесся, з пекельної вирви,

Крізь вогонь і залізо проніс я любов

До Вкраїни, що всіх нас, як мати, зростила.

За яку я жертовно пролив свою кров.

Юні друзі, послухайте воїна-брата:

Тільки в єдності сила і міцність буття,

Тільки разом ми зможем недолю здолати,

Пам'ятайте: за це віддали ми життя. Л. Савіцька

(Демонструється відеоролик на пісню Анатолія Матвійчука «На варті»

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch? v=9Rptts_5HfA& noredirect=1)

Учитель. Дорогі мої дорослі діти! Завтра вам іти в самостійне життя. Ви мусите стати гідними подвигу своїх співвітчизників, ваших старших братів, які принесли свою молодість, своє життя на вівтар боротьби за волю і єдність України.

У нас сьогодні політично-мистецький діалог, тема якого: «Україна – єдина країна». І присвячуємо ми його Небесній сотні, що полягла на Майдані, піднебесним сотням, які загинули на Сході, боронячи волю, незалежність і єдність нашої держави.

(Звучить запис фрагменту пісні Наталії Май«Горить свіча»)

Учитель. Розпочинаємо діалог. Дозвольте представити наших гостей. Це народні депутати України від Заходу і Сходу, відомі українські політологи та історики, поети, а також на відеозв’язку з нами популярний музичний гурт «Океан Ельзи». Вітаємо всіх у нашій залі.

(Звучить куплет пісні С. Вакарчука («Океан Ельзи»)«Все буде добре»)

Учитель. Герой роману французького письменника А. Камю «Чума» священик Панлю, звертаючись до жителів зачумленого міста, промовляв так: «Нас спіткало лихо, брати мої, і ви його заслужили, брати».

Дійсно, лихо приходить тоді, коли люди втрачають пильність. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впевненими, що війна – це не в нас. І головне – ми забули, що наша сила – в єдності.

Тож давайте у форматі нашого діалогу поговоримо про ті цінності, які роблять нас сильнішими, зміцнюють і об’єднують нашу державу.

Отож, до розмови, шановні!

Деякі українофоби твердять, що такої держави, як Україна, ніколи не було і вона не має права претендувати на цілісність і самостійність.

Чи так це? Просимо шановних істориків дати відповідь на це запитання.

Історик 1. Звичайно, що це черговий міф тих, кому поперек горла стали українська демократія, самостійність та її європейська орієнтація.

Державне будівництво українці розпочали дуже давно. Паростки української державності зародилися й виросли ще в антів – далеких предків українського народу. Держава антів проіснувала ІІІ століття (з кінця ІV до початку VІІ).

На жаль, здобутки наших предків були знищені навалою азіатської орди.

Історик 2. Погоджуюсь зі своїм колегою, що процес українського державотворення був складним і болючим, але уже в середині ІХ століття нашими предками була утворена нова могутня держава – Київська Русь.

Таким чином, українці мали власну державу у ІV-VІІ, ІХ-ХІІІ, ХV-ХVІІ, ХVІІІ та ХХ століттях.

Україна мала своє військо, власну економічну та адміністративно-територіальну систему, гроші, проводила самостійну внутрішню та зовнішню політику.

Історик 1. Отже, це доводить, що український народ першим у світовій історії почав будувати демократично-правову державу тоді, колив інших країнах про це ще й не мріяли.

Політолог 1. Хочу тільки додати, що у багатьох політичних питаннях Україна завжди була попереду.

Тоді, коли ще тільки мали з’явитися французькі просвітники із несміливими ідеями щодо конституційного обмеження прав «освіченого монарха», український гетьман Пилип Орлик, перебуваючи у вигнанні, підготував важливий державний документ – Українську Конституцію, побудовану на ще не знаних у світі демократичних засадах.

Політолог 2. Дозвольте додати до ваших слів, що Конституція Пилипа Орлика являє собою модель єдиної, вільної, незалежної держави у формі демократичної республіки, заснованої на визнанні природного права людини на свободу і самовизначення.

Народний депутат від Заходу. До речі, хочу зазначити, що європеїзація для Пилипа Орлика була тим засобом, що мав привести Україну до самостійності.

Учитель: Безперечно, Українська держава має давню історію і будується не на голому місті, а на вікових державних традиціях.

Народний депутат від Сходу. Самостійність, про яку українці мріяли віками, дісталась нам без краплини крові.

Поет 1. Шановні мої дозвольте додати до приземленої політики трохи високої поезії. Послухайте мою Музу.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна,

Одна від Заходу до Сходу,

Володарка земель і вод.

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ. Д. Чередниченко

Учитель. Саме час послухати пісню «Я не здамся без бою» у виконанні патріотичного гурту «Океан Ельзи».

(Звучить відео кліп пісні «Я не здамся без бою» )

Учитель. Скажіть, шановні, що для кожного з вас означають слова «Я українець». (Учасники шоу висловлюють свої думки)

(Демонструється презентація «Я українець»)

Учитель. Продовжимо наше спілкування.

Україна – єдина, унітарна держава. У ній спокійно уживаються поруч представники понад 130 націй та народностей. Та не живеться спокійно тим, хто не хоче бачити Україну щасливою.

То підкинуть міф, що не було такої держави, як Україна, то поділять українців на 3 сорти, то підкинуть «мовне питання».

Хотілося б почути, шановні, ваші думки щодо вічної мовної проблеми.

Історик 1. Польський лінгвіст Михайло Красунський у своїй праці, виданій в Одесі 1880 року, зазначав, що на основі зіставлення індоєвропейських мов, дійшов глибоко аргументованого висновку: найдревніша із них саме українська.

Сьогодні українська мова – одна із найдовершеніших, найбагатших мов світу.

Народний депутат від Заходу. І дозвольте нагадати, що це державна мова нашої країни, визнана такою Законом України «Про мови».

Народний депутат від Сходу. Це безперечна істина, але я глибоко переконаний, що неважливо, якою мовою розмовляє людина, а важливо, як вона любить Україну.

Ми вже бачимо, до чого призвели спекуляції на мовному питанні.

Поет 2. Дозвольте, шановні, висловити свій поетичний погляд на цю проблему.

Із синіх Карпат простягну тобі руку,

Ясний побратиме в донецькій землі.

У горах моїх уже осінь відгукує,

Над краєм твоїм вже ячать журавлі.

І буде тоді зрозумілою мова,

І стане тоді об’єднавчим «язик»,

Бо є головне – це Вкраїна чудова,

Що звати Вітчизною кожен з нас звик. Л. Савіцька

Учитель. Ще дитячі казки вчили нас простій і вічній істині: «Сила – в єдності».

Народний депутат від Заходу. Деякі люди, скажемо прямо, запеклі вороги України, хочуть, щоб Схід і Захід ворогували довічно.

Народний депутат від Сходу. Як каже наш мудрий народ: «Не дочекаються!»

Мы всегда с тобой будем братьями,

И так будет во все времена,

От одной рождены мы матери,

Украина у нас одна. Л. Савіцька

Учитель. Хочеться вірити, що Україна для кожного з нас найрідніша, найкраща країна. Вона завжди була, є і буде унітарною, неподільною, єдиною. Ми її любимо: як діти люблять матір — і в здоров’ї, і в хворобі — та докладають зусиль до її одужання. Так і ми мріємо та віримо в кращі часи – часи розквіту України як незалежної держави. Ми з вами цілком свідомі своєї причетності до розбудови нашого спільного дому й відповідальності за нього.