Теоретична частина. Алкани-парфіни, насичені вуглеводні, загальна формула яких CnH2n+2, валентний кут між зв'язками 1090 28΄

Алкани -парфіни, насичені вуглеводні, загальна формула яких C_nH_2n+2, валентний кут між зв'язками 109⁰ 28΄, sp³ гібридизація, наявність σ -зв'язку між атомами. Це найпростіший клас органічних сполук, які поширені в природі в трьох агрегатних станах: газоподібному (природний газ), рідкому (нафта), і твердому (гірський віск). Алкани утворюють гомологічний ряд метану; починаючи з бутану утворюють ізомери (структурна ізомерія). Номенклатура ІЮПАК проводиться так:

а) за основу беруть найдовший ланцюг, що має найбільшу кількість розгалужень;

б) нумерують атоми карбону головного ланцюга з кінця де ближче розміщені замісники з назвою в алфавітному порядку;

в) називають цифри (локанти) біля яких знаходяться замісники, а в кінці пронумерований основний ланцюг.

Алкани мало реакційноздатні сполуки. Вони вступають в реакцію заміщення (галогенування), яка проходить за вільнорадикальним механізмом (ініціювання, зростання ланцюга і його обрив). Заміщення атомів Гідрогену проходить вибірково спочатку в третинного потім вторинного, а далі первинного атома Карбону.

Для алканів ще характерні реакції нітрування (реакція Коновалова),

сульфохлорування, оксидації, крекінг-процес (термічний і каталітичний). Ідентифікація алканів проводиться в основному фізичними методами (t_k, t_п, показник заломлення, питоме обертання) і спектральними характеристиками (УФ, УЧ, ПМР).

Одержують алкани:

а) з природних джерел;

б) синтезом Фішера з СО шляхом гідрування;

в) каталітичним гідруванням алкенів і алкінів;

г) реакцією Вюрца (з галогенопохідних і натрію).

Медичними препаратами алканів являєтьс я: вазелін, вазелінове масло, парафін, озокерит та ін.

Циклопарафіни – аліциклічні вуглеводні, які мають sp³ гібридизацію і утворюють замкнуті цикли. Їх поділяють на малі цикли (3 і 4 чл.) звичайні (5, 6 і 7чл.) середні (8 і 11чл.) та макроцикли (12 і більше чл.). Вони бувають моноциклічні, біциклічні і поліциклічні. Біциклічні поділяються на спірани(2 кільця і один спільний атом С), конденсовані (2 кільця і 2 спільні атоми С) і місткові (2 кільця і три або більше спільних атомів С). Назва циклоалканів походить від назви відповідних вуглеводнів додаючи суфікс-ан або –ил (іл). До конденсованих і місткових біциклічних сполук додають префікс біциклу. Нумерацію ведуть так, щоб пронумерувати найдовший ланцюг, а у місткових найкоротший.

Для них характерна структурна, оптична і геометрична ізомерії.

Структурна зумовлена різною величиною циклу, різним положенням замісників, різною структурою бокових ланцюгів.

Геометрична ізомерія зумовлена різним розташуванням замісників відносно площини циклу (цис - і транс ізомери). Оптична ізомерія характерна для молекул, які не мають площини симетрії. За хімічними властивостями вони подібні до алканів (реакція радикального заміщення), а три-і чотиричленні вступають в реакції приєднання, що супроводжується розривом циклу і приєднанням (Н₂, Н₂О, НCl, галогенів.) Добувають з природньої сировини, дигалогенопохідних, піролізом солей дикарбонових кислот і димеризацією алкенів.

Медичні препарати: циклопрпан, адамантан, мідантан, ремантадин та ін.